Справа № 367/7111/24
Провадження по справі № 1-кс/367/1246/2024
Іменем України
11 вересня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,.
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 кримінальному провадженні, внесеному 15.07.2024 р. в ЄРДР за № 12024111420000138 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, суд,-
До слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання. Своє клопотання мотивує тим, що в провадженні СВ ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111420000138 від 15.07.2024 року, ч. 1 ст.121 КК України. Встановлено, що 14 липня 2024 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин (точний час не встановлено) між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували на коридорі загального користування у під'їзді № 4 біля квартири АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбувся словесний конфлікт, у ході якого в ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Реалізуючи свій умисел ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці, у той же час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя ОСОБА_7 в момент їх заподіяння, та бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень, тримаючи у правій руці ніж підійшов до ОСОБА_7 , та, перебуваючи в положенні стоячи навпроти останнього, наніс йому один удар ножем в область грудної клітини зліва, чим спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітини зліва, гідро - та пневмотораксу зліва, травматичного шоку, гострої постгеморагічної анемія, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
15.07.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Підозрюваний не заперечував проти проти клопотання прокурора.
Слідчий суддя, заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважає, клопотання слідчого таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так, положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме:
-електронним рапортом від 14.07.2024;
-протоколами огляду місця події від 14.07.2024;
-протоколом обшуку від 15.07.2024 за адресою: АДРЕСА_2 ;
-показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
протоколом перегляду відеозаписів від 15.07.2024;
-довідкою з лікарні від 15.07.2024;
-показаннями потерпілого ОСОБА_7 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.07.2024 за участю потерпілого ОСОБА_7 ;
-іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. Санкція частини ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до восьми років позбавленням волі, та відповідно до ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
У ході досудового розслідування кримінального провадження задля об'єктивного його розслідування у розумні строки виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:
-переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду;
-знищити сховати або стпотворити будь-яку із речей чи документів;
-незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення/
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що підозрюваному повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування, однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Також, слідчим суддею береться до уваги твердження прокурора, щодо наявності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, беручи до уваги початкову стадію досудового розслідування, на переконання суду, сторона обвинувачення не мала достатньо часу для встановлення місцезнаходження та вилучення усіх речей та документів, які можуть містити інформацію, що стосується предмету доказування у цьому кримінальному провадженні, зокрема не встановлено місцезнаходження речового доказу: мобільного телефону потерпілого. З огляду на вказане, не застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язано із ізоляцією надасть йому можливість вчинити неправомірні дії з такими речами.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.
Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.
Відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Так, враховуючи те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого із застосуванням насильства, небезпечне для життя в момент заподіяння та яке спричинило загибель людини, підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183-187, 193-203, 205-206, 369-372, 376 КПК України,-
Клопотання погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12024111420000138 від 15.07.2024 року, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 13.10.2024 року.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 11.09.2024 року до 13.10.2024 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1