Справа № 367/2344/22
Провадження №2/367/1158/2024
Іменем України
10 липня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Сагайдачної І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання договорів удаваними, майнових прав та права власності на квартиру,
До Ірпінського міського суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання договорів удаваними, майнових прав та права власності на квартиру,мотивуючи свої вимоги тим, що 20 березня 2008 року між ним та ТОВ Регіональні будівні інвестиції» було укладено договір бронювання об'єкта нерухомості № А8-Б2 щодо бронювання житлового приміщення проектною площею 87,23кв.м. в секції № 1 454 - квартирного АДРЕСА_1 . З одночасним укладанням договору бронювання об'єкту нерухомості № А8-Б2 від 20 березня 2008 року ним було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № А8-К2; 34-Б/25 від 20 березня 2008 року з ЗАТ «КУА АПФ «Наші інвестиції», що діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного фонду «Житло та інвестиції», на купівлю облігацій серії А в кількості 8 723 штуки з № 24261 по 32983. Згідно інформації про випуск облігацій, опублікованій 23 травня 2006 року в офіційному виданні ДКЦПФР «Дивіденди-інформ» № 121-122 (457-458), облігації серії А в кількості 8 723 штуки з № 24261 по 32983 надають право на отримання житлового приміщення № 8 в секції 1 у 454-квартирному 21/22 поверховому житловому комплексі по АДРЕСА_2 . 20 березня 2008 року ним було внесено на р/р ЗАТ «КУА АПФ «Наші інвестиції», що діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного фонду «Житло та інвестиції», грошові кошти в сумі 885 428,12 грн. за прості іменні безпроцентні облігації згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № А8-К2; 34-Б/25 від 20 березня 2008 року. Для здійснення операцій з облігаціями ним було відкрито рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 у зберігача - ВАТ КБ «Надра». Право власності на придбаний ним пакет цінних паперів виникло з моменту їх зарахування на його рахунок у цінних паперах, що відкритий у зберігача, - з 16.09.2008 року. Таким чином, право власності на житлове приміщення він отримує при погашенні пакету облігацій серії А в кількості 8 723 штуки з № 24261 по 32983 шляхом укладання в письмовій формі договору купівлі-продажу нерухомості, який підлягає нотаріальному посвідченню, за яким здійснюється передача квартири у власність інвестора, що придбав пакет цінних паперів. Він пред'явив придбаний пакет облігацій ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» для погашення. Таким чином, відповідно до зазначених документів він придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_3 . 30 червня 2009 року Господарським судом Київської області прийнято рішення по справі № 13/133-09 згідно якого до ЗАТ «КУА АПФ «Наші інвестиції» перейшло право власності на об'єкт нерухомості, у якому знаходиться квартира, а 17 серпня 2009 року рішенням Господарського суду Київської області по справі № 19/205-09 було визнано право власності на зазначений об'єкт за ТОВ «АВЕРС-СІТІ». 25.10.2010 року він відступив право вимоги квартири АДРЕСА_4 до ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» за договором № А-8/АС відступлення права вимоги на користь ТОВ «Аверс-Сіті». Відповідно до пункту 1.4 вказаного договору право вимоги, визначене у п. 1.2 цього договору, переходить від позивача до ТОВ «Аверс-Сіті» з дати сплати ціни права вимоги, яка відповідно до п. 2.2. цього договору складає 885 428,12 грн. Факт оплати відповідачу вартості квартири АДРЕСА_4 за попереднім договором № А-8 від 25.10.2010 року підтверджується договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2010 року № A8/Z та довідкою № 01/02-11 про оплату повної вартості від 01.02.2011 року, виданою ТОВ «АВЕРС-СІТІ». Повідомленням про уступку права вимоги від 25.10.2010 року ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» визнано легітимність та чинність вимоги за Договорами № А8-Б2 Бронювання об'єкту нерухомості від 20 березня 2008 року, що укладений Позивачем з ТОВ «Регіональні будівні інвестиції», та Договором купівлі-продажу цінних паперів № А8-К2; 34-Б/25 від 20.03.2008 року, що укладений з ЗАТ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Наші інвестиції» стосовно купівлі цінних паперів, що емітовані ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» по виконанню обов'язків передати у власність позивача житлового приміщення, поверх - 3 кількість кімнат - 2, загальною проектною площею 87,23 кв.м. Відповідач неодноразово підтверджував, що він дійсно є інвестором квартири АДРЕСА_4 та зобов'язувався передати у власність квартиру, уклавши договір купівлі-продажу. Так, 25.10.2010 року між ним та відповідачем було укладено попередній договір № А-8 купівлі-продажу зазначеної квартири. 24 січня 2011 року між ним та ТОВ «Аверс-Сіті» укладено договір № А-8 ДП, відповідно до умов якого сторони дійшли взаємної згоди, та визначили строк для укладання сторонами договору купівлі-продажу квартири на підставі укладеного сторонами попереднього договору № А-8 від 25 жовтня 2010 року, не пізніше 31 травня 2012 року. 16 вересня 2011 року будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом КС № 16411043016. Право власності на квартиру було зареєстровано за ТОВ «Аверс-Сіті» 23 липня 2012 року. Отримавши інформацію про введення будинку в експлуатацію та винесене Виконкомом Коцюбинської селищної ради Рішення, а також видане доручення КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити свідоцтва про право власності та виготовити технічні паспорти на квартири, він неодноразово письмово, а потім особисто звертався до відповідача з вимогою укласти основний договір купівлі-продажу квартири, яку придбав як інвестор, повністю оплативши її вартість перед забудовником, однак жодної відповіді не отримав. Відповідач неодноразово підтверджував, що ОСОБА_1 дійсно є інвестором квартири АДРЕСА_4 та зобов'язувався передати у власність квартиру, уклавши договір купівлі-продажу. Так, 25.10.2010 року між сторонами було укладено попередній договір № А-8 купівлі продажу зазначеної квартири. В свою чергу в порушення пункту 1.4 та 2.2 договору № А-8/АС відповідачем не було проведено оплати, але було фактично продовжені майнові права на спірну квартиру. Факт наявності майнових прав у нього підтверджується договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2010 року № A8/Z та довідкою № 01/02- 11 про оплату повної вартості від 01.02.2011 року, виданою ТОВ «АВЕРС-СІТІ». 24 січня 2011 року між ним та ТОВ «Аверс-Сіті» укладено договір № А-8 ДП, відповідно до умов якого сторони дійшли взаємної згоди, та визначили строк для укладання сторонами договору купівлі-продажу квартири на підставі укладеного сторонами попереднього договору № А-8 від 25 жовтня 2010 року, не пізніше 31 травня 2012 року. Отже, у нього відповідно до укладених договорів наявні майнові права на спірну квартиру, проте відповідач всупереч взятих зобов'язань не оформив на нього право власності. Відповідно до п. 7.1 договору №А-8/АС передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням їх печатками (у разі наявності) і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Оскільки, відповідачем не виконано зобов'язання то на даний час договір не втратив чинність, а у нього наявні правові підстави (майнові права) на спірну квартиру. Крім того з загального аналізу договірних відносин вбачається, що він інвестував кошти в будівництво квартири, договірні відносини щодо майнових прав визнані обома сторонами, проте право власності на об'єкт інвестування він не отримав. В свою чергу, за наявності беззаперечних доказів наявності майнових прав на квартиру, відповідач ухиляється від передачі у власність спірної квартири та не визнає наявність майнових прав на неї. Вкладені в будівництво грошові кошти у вказаних договорах визначено як безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здавання об'єкту будівництва в експлуатацію), що після державної реєстрації (за ініціативою інвестора) стає правом власності інвестора на новозбудоване майно, як нерухомість. Щодо удаваності правочинів. Укладені між сторонами правочини не мали їх реального правового значення та за своєю суттю були направлені на досягнення зовсім інших цілей. Укладення договору № А-8/АС відступлення права вимоги від 25.10.2010 року та попереднього договору № А-8 від 25 жовтня 2010 року не мало на меті саме перехід прав та обов'язків сторін за цими договорами. Істотними умовами цих договорів є саме передача прав на спірну квартиру та оплата її вартості. В той же час, метою цих договорів є переоформлення прав забудовника на квартиру за ТОВ «Аверс-Сіті» та продовження майнових прав інвестора за ним. На підтвердження реальних цілей за цими договорами сторонами було підписано договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2010 року № A8/Z, а також 24 січня 2011 року між ним та ТОВ «Аверс-Сіті» укладено договір № А-8 ДП, відповідно до умов якого сторони дійшли взаємної згоди, та визначили строк для укладання сторонами договору купівлі-продажу квартири на підставі укладеного сторонами попереднього договору № А-8 від 25 жовтня 2010 року, не пізніше 31 травня 2012 року. Отже, в короткий проміжок часу між сторонами було укладено 4 окремих правочинів пов'язаних між собою однією цілю, а саме юридичне переоформлення прав за договором бронювання об'єкта нерухомості 20 березня 2008 року № А8-Б2 та договір купівлі-продажу цінних паперів № А8-К2; 34-Б/25 від 20 березня 2008 року переоформлення прав забудовника та інвестора за ним та відповідачем. В момент укладення договорів, відповідач запевняв, що іншого шляху переоформлення майнових прав за ним не існує. Відповідачем було запропоновано вищезазначені договори, як шлях врегулювання даних правовідносин. Відповідач не заперечував про передачу у власність спірної квартири до фактичного моменту отримання відповідачем свідоцтва на право власності, після настання даної події відповідач почав уникати переоформлення квартири. Всі умови договорів, їх умови та порядок черговості було запропоновано відповідачем, як виключна умова збереження майнових прав інвестора на спірну квартиру. Вважає, що запропоновані відповідачем та укладений між ТОВ «АВЕРС-СІТІ» та ним договір № А-8/АС відступлення права вимоги від 25.10.2010 року, попередній договір № А-8 від 25 жовтня 2010 року., договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2010 року № A8/Z, договір № А-8 ДП 24 січня 2011 року є удаваними та укладені з метою переоформлення за ТОВ «Аверс-Сіті» прав забудовника на житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_3 , а за ОСОБА_1 . продовження переоформлення) майнових прав як інвестора на дану квартиру, що до цього було закріплено в договорі бронювання об'єкта нерухомості 20 березня 2008 року № А8-Б2 та договорі купівлі-продажу цінних паперів № А8-К2; 34-Б/25 від 20 березня 2008 року. Також вважає, що у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об'єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України. Ураховуючи особливість перетворення права на майнові права у право на новостворений об'єкт нерухомого майна, саме інвестор є першим власником за договором купівлі-продажу майнових прав на певне нерухоме майно, яке фактично існує, однак набуває формальних ознак об'єкта цивільних прав лише після його державної реєстрації. Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21). Просить суд визнати договір № А-8/АС відступлення права вимоги від 25.10.2010, попередній договір № А-8 від 25.10.2010, договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2010 № -A8/Z, договір № А-8 ДП 24.01.2011 укладених між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» - удаваними та укладені з метою переоформлення за ТОВ «Аверс-Сіті» прав забудовника на житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_5 , а за ОСОБА_1 . продовження (переоформлення) майнових прав як інвестора на дану квартиру, що до цього було закріплено в договорі бронювання об'єкта нерухомості 20.03.2008 № А8-Б2 та договорі купівлі-продажу цінних паперів № А8-К2; 34-Б/25 від 20.03.2008. Визнати за ОСОБА_1 майнові права на житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_3 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_3 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн. та гонорар (винагороду) за позитивний результат по справі в розмірі 20% від суми задоволених позовних вимог, що становить 177 085,62 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву через канцелярію суду в якому зазначено, що ТОВ «Аверс-Сіті» зазначає, що позивач звертався з позовом до суду у 2014 році, а потім у 2020 році, згідно ст. 257 ЦК України, позовна давність установлюється тривалістю у три роки. Тобто, ОСОБА_1 було відомо про порушене його право на час звернення до суду. А тому третє звернення з подібним позовом до того самого відповідача зі схожим предметом спору є необґрунтованим. На думку ТОВ «Аверс-Сіті», ОСОБА_1 використано неефективний спосіб захисту порушених прав. Звертає увагу, що укладення попереднього договору та виконання умов, які у ньому передбачені, є лише передумовами для укладання основного договору, і не замінює собою основний договір. Відповідач наголошує на тому, що не укладання основного договору спричинює, що зобов'язання, яке встановлене попереднім договором - припиняється. Також звертає увагу на не співмірність витрат на професійну допомогу надану позивачу. У позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач категорично не погоджується з таким розміром витрат на професійну правничу допомогу. Позивачем не надано суду документ, який би підтверджував факт оплати послуг, який передбачений у договорі з метою підтвердження оплати правничої допомоги, тому дана вимога не підлягає задоволенню. Вважає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. є способом надмірного збагачення ОСОБА_1 разом з адвокатом і є по суті додатковим способом отримання доходу. Варто врахувати, що на момент укладання договору № 1-ЦК про надання правничої, правової допомоги від 08.07.2022, додаткової угоди № 1 до договору № 1-ЦК від 08.07.2022 та акта приймання-передачі послуг до такого договору між ОСОБА_1 та АО «Вест Іст Лойерз Партнере», які підписані керуючим партнером Корсуном Ю.Ю., який на момент укладання такого договору не мав повноважень керуючого партнера. Слід відмітити, що повноваження керуючого партнера АО «Вест Іст Лойерз Партнере» у ОСОБА_2 виникли лише 08.09.2022 року. ТОВ «Аверс-Сіті» вказує на те, що в укладеному акті про приймання-передачі наданих послуг до договору «Про надання правничої, правової допомоги» № 1-ЦК від 08.07.2022 між ОСОБА_1 та АО «Вест Іст Лойерз Партнере» відсутня інформація, щодо особи, яканадавала послуги позивачу та відсутній список наданих послуг. Тобто, відсутня конкретизація наданих послуг адвокатом позивачу. Також варто приділити увагу тому, що невідомо чи адвокатське об'єднання надавало послуги чи ні, оскільки позовна заява підписана безпосередньо позивачем, а жодних відомостей про адвоката АО «Вест Іст Лойерз Партнере» відсутні. Проаналізувавши позовну заяву ОСОБА_1 від 20.08.2014 року та позовну заяву ОСОБА_1 від 11.07.2022 року варто дійти висновку що предмети позову є подібними. Постановою Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 367/5571/14-ц у задоволенні вимогам ОСОБА_1 відмовлено, постановою Київського апеляційного суду від 23.06.2022 у справі № 367/1267/20 у задоволені вимогам ОСОБА_1 також відмовлено. ТОВ «Аверс-Сіті» стверджує, що ОСОБА_1 з 2014 втретє звертається до відповідача з подібними предметами позову, однак попередні дві позовні заяви вже були залишенні без задоволення, а рішення набрали законної сили у цих справах. Отже, у зв'язку з тим, що попередні звернення ОСОБА_1 з одним і тим самим предметом позову до суду та винесення судового рішення щодо таких вимог позивача є підставою для закриття провадження у справі № 367/2344/22 за позовною заявою ОСОБА_1 в частині вимог про визнання права власності. Позивач не обґрунтував удаваності договорів укладених з ТОВ «АВЕРС-СІТІ», крім того, суд не може визнати удаваним правочин, адже цей договір є нікчемним і обставини встановленні вже процесуальними рішеннями судів. Просить суд закрити провадження у справі № 367/2344/22 в частині вимог про визнання права власності та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
Позивачем подано заперечення щодо позовної давності та закриття провадження викладені у відзиві на позовну заяву про визнання договорів удаваними, майнових прав а права власності на квартиру в яких зазначено, у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об'єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, а отже даний спір є негаторним та на його не розповсюджується строк позовної давності. Відповідач просить закрити провадження у даній справі посилаючись не те, що такий спір розглядався, проте, такі твердження не відповідають дійсності. Так, у справі №367/5571/14 суд відмовив у позові, посилаючись на те, що попередній договір не відповідне вимогам закону та є нікчемним. В даній справі суть спору полягає захисті прав інвестора, як первісного власника. У відзиві на позовну заяву представник відповідача стверджує про те, що станом на момент підписання договору про надання правової, правничої допомоги від 08.07.2022 № 1-ЦК, додаткової угоди до договору та акту приймання-передачі наданих послуг у керуючого партнера АО «ВЕСТ ІСТ ЛОЙЕРЗ ПАРТНЕРС» ОСОБА_2 не було повноважень керуючого партнера. Однак з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що відомості про керівника (керуючого партнера), АО «ВЕСТ ІСТ ЛОЙЕРЗ ПАРТНЕРС» Корсуна Ю.Ю. внесені 30.05.2022. Крім того, відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу. Просить суд позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання договорів удаваними, майнових прав та права власності на квартиру задовольнити в повному обсязі. У разі якщо суд прийде до висновку про пропуск строку позовної давності поновити його з урахуванням пропуску з поважних причин.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, його представник - адвокат Прохоров Ю.Г. через канцелярію суду подав заяву щодо розгляду справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
В судове засідання відповідач ТОВ «АВЕРС-СІТІ» не забезпечив явку свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» укладено договір бронювання об'єкта нерухомості № А8-Б2 щодо бронювання житлового приміщення, проектною площею 87,23 кв. м у секції № 1 454-квартирного 21/22 поверхового будинку на АДРЕСА_6 .
Також 20 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «КУА АПФ «Наші інвестиції», що діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду «Житло та інвестиції», було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № А8-К2; 34-Б/25.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30 червня 2009 року у справі № 13/133-09 до ЗАТ «КУА АПФ «Наші інвестиції» перейшло право власності на об'єкт нерухомості, у якому знаходиться спірна квартира.
17 серпня 2009 року рішенням Господарського суду Київської області у справі № 19/205-09 визнано право власності на об'єкт незавершеного будівництва розташований за адресою: АДРЕСА_7 та земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 4,4791 га за ТОВ «Аверс-Сіті».
Згідно договору № А-8/АС від 25 жовтня 2010 року відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕРС-СІТІ» вбачається, що відповідно до пункту 1.4 вказаного договору права вимоги, визначені у п. 1.2 цього договору ( право вимоги квартири АДРЕСА_9 ) переходять від ОСОБА_1 до ТОВ «Аверс-Сіті» з дати сплати ціни права вимоги, яка відповідно до п. 2.2 цього Договору складає 885 428,12 грн.
Також 25 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено попередній договір № А-8, згідно з яким сторони в майбутньому зобов'язались в обумовлений пунктом 6.1 цього договору строк, укласти основний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 .
25 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено договір № А-8/Z про зарахування зустрічних односторонніх вимог, згідно умов якого, за попереднім договором № А-8 від 25 жовтня 2010 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Аверс-Сіті» ОСОБА_1 має виконати грошове зобов'язання перед ТОВ «АВЕРС-СІТІ» в сумі 885 428,12 грн. в тому числі ПДВ-20% - 147 571,35грн.; за договором № А-8/АС відступлення права вимоги від 25 жовтня 2010 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Аверс-Сіті», ТОВ «АВЕРС-СІТІ» має виконати грошове зобов'язання перед ОСОБА_1 в сумі 885 428,12 грн. в тому числі ПДВ-20% - 147 571,35грн.
24 січня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Аверс-Сіті» укладено договір № А-8_ДП, відповідно до умов якого сторони дійшли взаємної згоди, та визначили строк для укладання сторонами договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 на підставі укладеного сторонами попереднього договору № А-8 від 25 жовтня 2010 року, не пізніше 31 травня 2012 року (п.1 договору).
Згідно п. 1.1. договору № А-8_ДП у випадку, якщо в строк не пізніше 31 травня 2012 року Основний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 не буде укладено, взаємовідносини сторін за Попереднім договором № А-8 від 25 жовтня 2010 року припиняються, а попередній договір розривається.
Згідно п. 1.2. договору № А-8_ДП при цьому ТОВ «АВЕРС-СІТІ» гарантує ОСОБА_1 , що двокімнатна квартири АДРЕСА_10 міського типу Коцюбинське, Київської області, яка є предметом попереднього договору № А-8 від 25 жовтня 2010 року, має бути відчужена ОСОБА_1 (якщо ОСОБА_1 письмово не відмовляється від такого придбання), шляхом укладання між сторонами окремого правочину (договір купівлі-продажу майнових прав або основного договору купівлі-продажу).
Згідно п. 2. договору № А-8_ДП сторони дійшли взаємної згоди, що у разі настання обставин визначених в п.1.1 даного договору, договір відступлення права вимоги №А-8/АС від 25 жовтня 2010 року та договір №А-8/Z про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25 жовтня 2010 року, що були укладені між сторонами, розриваються, а сторони зобов'язані повернути все, отримане за цими договорами.
16 вересня 2011 року будинок АДРЕСА_2 , складовою частиною якого є спірна квартира АДРЕСА_4 , введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом КС № 16411043016.
Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ; 41213890 від 24.07.2015 право власності на квартиру АДРЕСА_11 було зареєстровано за ТОВ «Аверс-Сіті» 23 липня 2012 року .
Позивач ставить вимогу про визнання, укладених між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті», договору № А-8/АС від 25.10.2010 відступлення права вимоги, попереднього договору № А-8 від 25.10.2010, договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2010 № -A8/Z, договору № А-8 ДП 24.01.2011 - удаваними та укладеним з метою переоформлення за ТОВ «Аверс-Сіті» прав забудовника на житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_5 , а за ОСОБА_1 . продовження (переоформлення) майнових прав як інвестора на дану квартиру, що до цього було закріплено в договорі бронювання об'єкта нерухомості 20.03.2008 № А8-Б2 та договорі купівлі-продажу цінних паперів № А8-К2; 34-Б/25 від 20.03.2008. Визнати за ОСОБА_1 майнові права на житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_3 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_3 .
Частиною 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, до не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна (в тому числі майнових прав) має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм чайном.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборів контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно постанови Верховного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 367/5571/14-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності на квартиру та стягнення коштів відмовлено. Зі змісту вказано постанови, вбачається, що суди дійшли до помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 має права інвестора відносно спірного нерухомого майна за договором Бронювання об'єкту нерухомості та Купівлі-продажу цінних паперів. 25 жовтня 2010 року ОСОБА_1 за договором відступлення права вимоги відступив право вимоги ТОВ «Аверс-Сіті» квартири АДРЕСА_9 до ТОВ «Регіональні будівні інвестиції», яка належала ОСОБА_1 на підставі договору про Бронювання об'єкта нерухомості № А8-Б2 від 20 березня 2008 року. Відповідно до пункту 1.4 вказаного договору права вимоги, визначені у п. 1.2 цього договору, переходять від ОСОБА_1 до ТОВ «Аверс-Сіті» з дати сплати ціни права вимоги, яка відповідно до п. 2.2 цього Договору складає 885 428,12 грн. Таким чином, правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» з приводу майнових прав на спірну квартиру за договором Бронювання об'єкту нерухомості та Купівлі-продажу цінних паперів припинились з моменту відступлення права вимоги на користь ТОВ «Аверс-Сіті» за договором від 25 жовтня 2010 року № А-8/АС. Відповідно і права інвестора за договором Бронювання об'єкту нерухомості та Купівлі-продажу цінних паперів з приводу майнових прав на спірну квартиру у ОСОБА_1 припинились з моменту укладанням договору відступлення права вимоги на користь ТОВ «Аверс-Сіті».
Згідно вимог ч. 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Таким чином, Верховним судом України,постановою від 27 листопада 2019 року по справі № 367/5571/14-ц ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності на квартиру та стягнення коштів, встановлено, що права інвестора за договором Бронювання об'єкту нерухомості № А8-Б2 від 20 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» та договором купівлі-продажу цінних паперів № А8-К2; 34-Б/52 від 20 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «КУА АПФ «Наші інвестиції», що діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного фонду, - у ОСОБА_1 припинились з моменту укладанням договору відступлення права вимоги на користь ТОВ «Аверс-Сіті» від 25 жовтня 2010 року № А-8/АС.
Також, суд звертає увагу на те, що Верховним судом України, постановою від 27 листопада 2019 року по справі № 367/5571/14-ц ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності на квартиру та стягнення коштів, встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕРС-СІТІ» виникли правовідносини з приводу наслідків недійсності (нікчемності) попереднього договору № А-8 від 25 жовтня 2010 року.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).
Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином суд, прийшов до висновку, що вимога позивача щодо визнання попереднього договору № А-8 від 25.10.2010, укладеного між ним та ТОВ «АВЕРС-СІТІ» удаваними, є безпідставною та необґрунтованою.
Згідно вимог ст. 235 ЦК України удаваний правочин - це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Позивачу не надано належних доказів, що у нього з відповідачем на час укладання спірних договорів існували правовідносини, щодо набуття нерухомого майна, а саме: житлового приміщення (квартира) АДРЕСА_3 у свою власність.
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу, одним із способів захисту прав та інтересів може бути визнання права на об'єкт інвестування.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд, оцінюючи подані позивачем докази та вищевикладені обставини, приходить до висновку, що позивачем не надано жодного належного доказу про те, що укладені між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті», договір № А-8/АС від 25.10.2010 відступлення права вимоги, договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2010 № -A8/Z, договір № А-8 ДП від 24.01.2011 є удаваними.
Не знайшло свого підтвердження і те, що ОСОБА_1 належать майнові права на житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_3 ні як інвестору, ні як покупцю вказаного житлового приміщення.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. ( Висновок ВС викладений у Постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).
Позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів, надавши належну правову оцінку яким, суд мав би можливість дійти обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Позивач скористався своїм правом на судовий захист, однак його позиція не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем позовних вимог та про відсутність підстав для їх задоволення.
Згідно приписів ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 16, 216, 235, 328, 391, 626, 651 ЦК України, ст. 4, 10, 76-82, 89, 141, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання договорів удаваними, майнових прав та права власності на квартиру - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Н.Ф. Карабаза