Справа № 361/2201/24
Провадження № 2/361/3060/24
24.09.2024
24 вересня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Коваль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
05 березня 2024 року позивач звернувся до суду до відповідача із позовом про розірвання шлюбу.
Свій позов обґрунтовував тим, що 24 липня 2006 року між сторонами був зареєстрований шлюб виконкомом Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 15.
Від спільного подружнього життя мають дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Починаючи з 2022 року, між позивачем та відповідачем почали систематично виникати непорозуміння та сварки на побутовому грунті, які супроводжувалися різного роду образами з боку останньої. Зазначені вище сварки відбувалися в присутності їхніх спільних дітей, що вкрай негативно впливало на морально-психологічну атмосферу в середині самої сім'ї, та одночасно позбавляло кожного з членів родини прийнятних умов спільного проживання. Причиною вказаних вище сварок являлася обставина систематичного зловживання відповідачем спиртними напоями, агресивна поведінка останньої в стані алкогольного сп'яніння, небажання спілкуватися та виховувати дітей, а також діаметрально протилежні світоглядні позиції та ціннісні орієнтири. Починаючи з серпня місяця 2022 року, позивач не веде спільного побуту (господарства), не має спільного бюджету та перестав підтримувати подружні стосунки з відповідачем. Таким чином, незважаючи на ту обставину, що він продовжував проживати з відповідачем в квартирі АДРЕСА_1 , починаючи з вказаного вище періоду часу фактичні шлюбні стосунки між ними було припинено. Усвідомивши обставину неможливості подальшої нормалізації сімейних відносин між позивачем та відповідачем, на початку серпня місяця 2022 року було прийнято рішення про зміну місця постійного проживання відповідача переїхавши до будинку своїх батьків, які проживають в АДРЕСА_2 . На даний час, їх спільні діти з відповідачем проживають разом з позивачем та знаходяться на його повному та постійному матеріальному утриманні. З моменту фактичного припинення шлюбних стосунків і по даний період часу ними не вживалися заходи, направленні на нормалізацію та відновлення повноцінних сімейних стосунків. За вказаних вище обставин вважає, що подальше збереження шлюбу з відповідачем суперечить як його інтересам, так і інтересам відповідача.
06 червня 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято цивільну справу до свого провадження, призначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 05 липня 2024 року.
Позивач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 липня 2006 року між сторонами був зареєстрований шлюб виконкомом Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 15, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 .
Від спільного подружнього життя мають дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Виконкомом Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис №39 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Виконавчим комітетом Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис №18.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнанняйого недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією Україниохоронасім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Таким чином, виходячи з аналізу вище наведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.
При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.
Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторонни вчиняють дії, направлені на збереження сім'ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди - є неможливим.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 111, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 265, 268, 280 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 24 липня 2006 року виконкомом Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 15, - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.