справа № 361/4739/23
провадження № 2-а/361/33/24
08.08.2024
Іменем України
08 серпня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року, винесену провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) Соколюком Л.М. , якою її (позивача) було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
В обґрунтування позову зазначала, що 08 грудня 2021 року стосовно неї за порушення вимог ч. 2 ст. 1321 КУпАП складено постанову серії ВМ № 00002087 про накладення на неї адміністративного стягнення за те, що вона, будучи директором ТОВ "Синергія ОІЛ", яке є власником транспортного засобу марки MAN TGS 41.440, н.з. НОМЕР_1 , 08 грудня 2021 року о 15.40 год. на а/д М-25, 13 км + 199 м у Закарпатській області допустила рух вказаного транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України): навантаження на здвоєні осі транспортного засобу перевищено на 10,6 % (5,08 тон).
Із постановою вона не згодна, оскільки постанова не містить обставин правопорушення, необхідних для його кваліфікації, не містить інформації про категорію, тип, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за осями транспортного засобу, сумарне фактичне навантаження на осі, механізм перевантаження та інші передбачені законодавством дані. Крім того, оскаржувана постанова не міститься посилання на докази, на підставі яких посадовою особою Укртрансбезпеки зроблено висновок про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
Також позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання, у якому посилаючись на те, що про існування оскаржуваною нею постанови серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року вона дізналася із застосунку "Дія", у якому їй було надіслано повідомлення про відкриття відносно неї 31 травня 2023 року державною виконавчою службою виконавчого провадження № 71920079 з примусового виконання даної постанови, просила суд поновити їй пропущений строк на звернення до суду з даним позовом та вважати причини пропуску цього поважними.
Автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями дана адміністративна справа була розподілена для розгляду судді Броварського міськрайонного суд Київської області Київської області Сердинському В.С.
03 серпня 2023 року, суд перевіривши зазначений адміністративний позов, встановив, що даний позов ОСОБА_1 належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, його подано з дотриманням правил підсудності, подано в строк, передбачений ч. 2 ст. 286 КАС України, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмови у відкритті провадження у справі згідно із ст. ст. 169, 170 КАС України не встановлені, у справі відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06 вересня 2023 року представник відповідача Укртрансбезпеки Коваль В.М. подала до суду відзив на позов, у якому проти задоволення заявлених позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що ОСОБА_1 пропущено строки звернення до суду з цим позовом. Оскаржувана постанова направлялася позивачу рекомендованим листом за адресою місця її реєстрації: АДРЕСА_1 . Однак, 19 січня 2022 року конверт повернувся за терміном зберігання, тобто позивачем не було здійснено жодних дій щодо отримання нею поштового відправлення, тому вважає, що відсутні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом. Просила суд згідно із вимогами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України залишити позов ОСОБА_1 без розгляду.
По суті позову зазначала, що посилання позивача на відсутність факту вчинення нею адміністративного правопорушення, відсутність інформації у постанові і доказів підтвердження цього є необґрунтованими, спростовується Методикою розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, що застосовує Укртрансбезпека. Постанова серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року містить необхідну інформацію відповідно до п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27 грудня 2019 року. Відповідно до інформаційної карти габаритно-вагового контролю до постанови серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року навантаження на здвоєні осі транспортного засобу, із урахуванням похибки 16 %, складало 21080 кг, перевищення нормативних параметрів навантаження становило 1707,2 кг, що еквівалентно перевантаженню на 10,6 %. Маса перевищеної вагової норми та її відсоток розраховані приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) "Автоматична система зважування ТЗ у русі (WIM). Підсистема вагового контролю ТЗ."
Вказувала на те, що форма оскаржуваної позивачем постанови відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27 вересня 2021 року; постанова містить посилання на адресу веб-сайту в мережі Інтернет, де зберігаються зображення, відеозапис транспортного засобу в момент вчинення порушення; ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Однак унаслідок вірусної кібератаки країни-агресора на інформаційну систему України, у тому числі на електронні ресурси Укртрансбезпеки, про що повідомлено Урядову команду реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA, дані та доступ до вказаного веб-ресурсу частково втрачено. Крім того, на момент перегляду позивачем посилання, вказаного у постанові пройшов значний час з дня винесення постанови. Відсутність цієї інформації не спростовує її наявність на день винесення постанови та її правомірність, автоматичний режим механізму фіксації правопорушення унеможливлює втручання в роботу системи та наявність корупційної складової. Неможливість перегляду вказаної інформації на веб-сайті не залежали від волі відповідача. На підтвердження вчинення адміністративного правопорушення позивачем долучено фотографію транспортного засобу із номерним знаком, здійснену в момент фіксації транспортного засобу під час його проїзду через автоматичний пункт, а також інформаційну картку габаритно-вагового контролю. Постанова серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року містить посилання на технічний засіб вимірювання, що призводить до можливості його точної ідентифікації, вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ та враховує гранично допустимі похибки при зважуванні. Вважає, що уповноваженою особою Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП, у порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції цієї статті та з дотриманням строків. Просила суд у задоволенні позову відмовити.
22 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, у якій вона просила суд скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП, посилаючись на те, що згідно із п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2002 року "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України. Відповідно до п. 4 цих Правил допускається перевищення вагових параметрів з порівняно визначеними у п. 22.5 ПДР України на 2 % без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. У п. 22.5 ПДР України визначений порядок перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів. Оскаржувана постанова не містить інформації щодо категорії, типу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, даних про розподіл навантаження на осі, тобто відомостей, на підставі яких встановлено перевищення маси, містить лише посилання на перевищення нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України. Постанова серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року у повній мірі не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 та Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174. Відомості з інформаційних карток габаритно-вагового контролю не співпадають з інформацією в постанові, картки містять інформацію перекладу з англійської мови без належного засвідчення перекладу. Посилання на сертифікат є недопустимим доказом. Згоди на часткове відтворення ДП "Укрметртестстандарт" не додано. Посилання відповідача на часткову втрату інформації на електронних ресурсах Укртрансбезпеки не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Просила суд задовольнити заявлені нею позовні вимоги.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просила суд позов задовольнити.
Відповідач Укртрансбезпека, будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
17 жовтня 2023 року на підставі розпорядження керівника апарату Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2023 року № 947 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, головуючим у справі визначено суддю Дутчака І.М., ухвалою від 18 жовтня 2023 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, прийнято до свого провадження.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 разом із позовною заявою подала до суду клопотання, у якому, посилаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року вона дізнався із застосунку "Дія", у якому їй надіслано повідомлення про відкриття відносно неї Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчого провадження № 71920079 від 31 травня 2023 року з примусового виконання оскаржуваної нею вказаної вище постанови, просила суд поновити їй пропущений строк на звернення до суду з даним позовом та вважати причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Суд встановив, що фіксування адміністративного правопорушення, яке інкримінується позивачу ОСОБА_1 , відбувалося в автоматичному режимі, а розгляд відносно неї справи проводився без присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У такому випадку вимоги ст. 122 КАС України щодо подання позову у межах шести місяців та ст. 286 КАС України про подання позову щодо оскарження рішень у справах зафіксованих в автоматичному режимі, визначають початок дії вказаного строку з дня вручення рішення (постанови).
Відповідач зазначав, що копія постанови серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року була направлена на адресу позивача ОСОБА_1 поштою та повернулась назад з відміткою "у зв'язку із закінченням терміну зберігання".
Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2020 року у справі № 751/680/18 досліджував питання наслідків повернення кореспонденції з вказівкою "за закінченням терміну зберігання" та виклав правовий висновок, що подібна відмітка не дає процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення.
Враховуючи цей висновок Верховного Суду, суд вважає, що відповідач не спростував факт того, що позивач ОСОБА_1 ознайомилася із текстом оскаржуваної постанови після отримання нею постанови від 31 травня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № 72021359 з виконання оскаржуваної постанови, тому суд вважає, що позивачу необхідно поновити строк на оскарження постанови серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року, оскільки причини пропуску строку на звернення до суду з цим позовом є поважними.
Судом встановлено, що 08 грудня 2021 року провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Укртрансбезпеки Соколюком Л.М. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00002087, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Із матеріалів справи та вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ "Синергія ОІЛ" - власника транспортного засобу марки MAN TGS 41.440, н.з. НОМЕР_1 , 08 грудня 2021 року о 15.40 год. на а/д М-25 13 км + 199 м у Закарпатській області допустила рух транспортного засобу марки MAN TGS 41.440, н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів загальної маси на 10,6 % (5,08 тон), чим порушила вимоги п. 22.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1321 КУпАП, за що її притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Вважаючи зазначену постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року протиправною, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із цим адміністративним позовом.
За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
У п. 7 вказаного вище Положення передбачені права для виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань: 1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Служби; 2) одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань; 3) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами; 4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до компетенції Служби; 5) використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; 6) забезпечувати державних службовців та працівників Укртрансбезпеки службовими посвідченнями, форменим одягом, нагрудними знаками та знаками розрізнення, засобами аудіо- та відеотехніки, видавати для проведення заходів державного контролю сигнальні диски (жезли); 7) використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; 8) супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу; 9) використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; 10) використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі; 11) у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; 12) здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути; 13) отримувати інформацію з державних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі з реєстру товарно-транспортних накладних.
Враховуючи зазначені вимоги законодавства, слід дійти висновку, що Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема, у частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів. має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі), використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема, в автоматичному режимі.
Порядок здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному транспорті, фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі Укртрансбезпекою передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174.
Як встановлено судом вище, підставою для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало встановлення відповідачем факту допущення руху належного транспортного засобу марки MAN TGS 41.440, н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу перевищено на 10,6 % (5,08 тон).
У п. 22.5 ПДР України визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
У п. п. 12, 13 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року, визначено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
На підтвердження викладених в оскаржуваній постанові обставин, відповідачем у справі Укртрансбезпекою було долучені копії документів: інформаційної картки габаритно-вагового контролю до постанови, фотозображення з місця вчинення правопорушення, копії сертифікатів відповідності № UA.TR.113-001-62/01F-21 від 23 вересня 2021 рокута перевірки типу № UA.TR.001-62-21 від 17 червня 2021 року.
У ч. 2 ст. 1321 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Доводи позивача ОСОБА_1 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП, спростовується Методикою розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, що застосовується Укртрансбезпекою, належним чином встановлені та відображені в оскаржуваній постанові, а також підтверджуються: фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт.
Враховуючи, що у спірній постанові наявна інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі, зафіксовано правопорушення та результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, вказана вище постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки, тому відповідач під час винесення оскаржуваної постанови серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року за ч. 2 ст. 1321 КУпАП, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Доводи позивача ОСОБА_1 щодо неправильного ідентифікатора доступу до системи "Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі" суд не приймає до уваги, оскільки дана обставина не є доказом відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
Також суд не приймає до уваги доводи позивача, що надана відповідачем карта ГВК не є додатком до оскаржуваної постанови, оскільки зазначений доказ лише здійснює фіксацію транспортного засобу в стані, в якому такий був підданий габаритно-ваговому контролю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/2261/19 роз'яснила, що обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Досліджені судом докази в їх сукупності підтверджують наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП, та обґрунтованість накладання на неї адміністративного стягнення в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, оскільки перевантаження транспортного засобу із урахуванням похибки 16 % становило 5,08 тон, що еквівалентно перевантаженню на 10,6 %, що відповідає санкції ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
Відповідач довів належними доказами правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
Суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів щодо порушень уповноваженою особою Укртрансбезпеки її прав при притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП, а також на підтвердження доводів, що оскаржувану постанову складено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких інших доказів неправомірності притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП суду не надано, інші доводи позивача зазначених висновків суду не спростовують.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП здійснено на підставі належних і допустимих доказів, постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення серії ВМ № 00002087 від 08 грудня 2021 року є правомірною та законною, поданий ОСОБА_1 адміністративний позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 205, 242 - 246, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.