Справа № 359/6003/23
Провадження № 1-кп/359/242/2024
30 вересня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12023111100000798, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.202023 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогозів Бориспільського району Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Київського апеляційного суду від 21.06.2023 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК, на підставі ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 ,
по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Бориспільського міськрайнного суду Київської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Згідно пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за майнові злочини, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив. Так, 28.03.2023 року приблизно о 22:40 год. ОСОБА_4 перебував на вулиці поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрів раніше знайомого ОСОБА_6 з яким почав спілкуватися. В ході бесіди між останніми виник словесний конфлікт, який переріс в бійку, під час якої у ОСОБА_6 випав з кишені мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J 2», модель SM-G 1250F/DS, чорного кольору.
Після чого ОСОБА_6 втік з місця конфлікту, не помітивши, що у нього випав його мобільний телефон. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J 2», модель SM-G 1250F/DS, чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , належного ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, підняв із землі вищевказаний мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 та поклав його до своєї кишені.
Після цього, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину з викраденим мобільним телефоном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1491 гривня 67 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив усне клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З огляду на це, головуючим по справі, на підставі ч. 3 ст. 479-2 КПК України, поставлено на обговорення питання про закриття кримінального провадження щодо пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з тим, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України щодо внесення змін до ст. 51 КУпАП, зокрема щодо зміни вартості викраденого майна.
Обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення судом йому положень ст. 479-2 КПК України надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав обвинуваченого та просив закрити провадження.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, з огляду на таке.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.
Відповідно до вказаного Закону діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Відповідно до положень ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №0306/7567/12 судам нагадується, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа № 567/507/23, провадження № 51-7110 км 23).
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 28.03.2023 таємного викрадення чужого майна (крадіжка) на загальну суму 1 491 гривня 67 копійок.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2 684 грн. А відтак сума соціальної пільги у 2023 році становила 1 342 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2023 році становив 1 342 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2023 року складали 2 684 грн.
Таким чином, оскільки вартість викраденого ОСОБА_4 , 28.03.2023 року майна, не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень ПК України настає кримінальна відповідальність, а саме 2 684 грн. (2023 рік), то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, відповідне діяння перестало бути кримінально караним.
Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який надав згоду на закриття кримінального провадження по його обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження слід закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Отже, закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 з нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судової товарознавчої експертизи в розмірі 956 гривень 00 копійок.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 1 лютого 2024 року у справі № 930/497/23, провадження № 51-4798км23; від 29 вересня 2021 року у справі № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21.
Крім того, 27.07.2023 року відповідно до вироку Київського апеляційного суду від 21.06.2023 року та розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, засудженого ОСОБА_4 було затримано та направлено для відбуття призначеного покарання за цим вироком до Державної установи «Київській слідчий ізолятор», для визначення місця відбування.
Водночас, на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2023 року у зв'язку із розглядом цього кримінального провадження обвинуваченого ОСОБА_4 тимчасово залишено під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» до завершення його судового розгляду.
Оскільки судом приймається рішення про закриття кримінального провадження, з урахуванням положень ч. 1 ст. 203 КПК України, ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2023 року припиняє свою дію.
Водночас, суд звертає увагу, що підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти відсутні, оскільки останній, будучи засудженим вироком Київського апеляційного суду від 21.06.2023 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК, на підставі ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, починаючи із 27.07.2023 року і по теперішній час, перебуваючи у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» відбуває покарання за цим вироком.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Відповідно до ч. 8 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Оскільки на цей час діяння вчинене ОСОБА_4 може підпадати під положення ст. 51 КУпАП, суд вважає за необхідне направити копію цієї ухвали до відділу поліції для вирішення питання, пов'язаного із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4-6, ч. 4 ст. 185 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, 369-372, 376, ч. 3 ст. 479-2 КПК України, суд
Кримінальне провадження № 12023111100000798, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Стягнути із ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , - на користь держави України (рахунок отримувача: НОМЕР_5 ; отримувач коштів: ГУК у Київській області; код за ЄДРПОУ: 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів: 24060300, назва платежу: за проведення експертизи по кримінальному провадженні № 12023111100000798, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2023 року) - 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 00 коп., процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів у цьому кримінальному провадженні.
Після набрання вироком суду законної сили, речові докази у кримінальному провадженні, а саме: диск для лазерних систем зчитування «DVD-R диск 4.7 GB 120 MIN 16Х» із записами слідчого експерименту, проведеного 16.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 ; диск для лазерних систем зчитування «DVD-R диск 4.7 GB 120 MIN 16Х» білого кольору, із записами слідчого експерименту, проведеного 19.06.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити зберігати в матеріалах цього судового кримінального провадження; мобільний телефони марки «Samsung Galaxy J 2», модель SM-G 1250F/DS, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , - залишити у користуванні власника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копію даної ухвали направити до Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області для вирішення питання пов'язаного із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Припинити дію ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2023 року про тимчасове залишення обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Копію ухвали суду після її оголошення вручити учасникам судового провадження.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 08:30 год. 01.10.2024 року.
Суддя ОСОБА_1