Справа № 358/1030/24 Провадження № 2/358/604/24
25 вересня 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебединець Г.С.,
секретар судового засідання Ведмеденко І.В.,
за участю представника позивача - адвоката Подолянко Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської міської ради Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 2.6885 гектарів та на майновий пай в КСП «Надія» Богуславського (в теперішній час Обухівського) району Київської області. Крім того, просить вирішити питання про судові витрати.
В обґрунтування позову зазначає наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . За життя нею зроблено два заповідальні розпорядження. Так, згідно заповіту, посвідченого 16.01.1993 ОСОБА_3 заповіла все належне їй майно в рівних частинах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 . Другим заповітом, посвідченим 15.07.2003 вона заповіла належну їй земельну ділянку (пай № НОМЕР_2 ), на території Іванівської сільської ради та майновий пай в КСП «Надія » Богуславського району Київської області - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, яка була прийнята її сином ОСОБА_2 та Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 2131/2004.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік - ОСОБА_2 . Вона прийняла спадщину після смерті чоловіка та отримала свідоцтво про право на спадщину. Однак, вона не може оформити спадкові права на всю спадкову масу, до якої увійшли: земельна ділянку (пай № НОМЕР_2 ), на території Іванівської сільської ради та майновий пай в КСП «Надія » Богуславського району Київської області. За життя її чоловік не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері, хоча подав відповідну заяву.
В теперішній час з відповіді Київського державного нотаріального архіву їй стало відомо, що спадкова справа №2131/2004 до майна померлої ОСОБА_3 згоріла внаслідок пожежі в приміщенні архіву. 20.02.2024 постановою державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно у зв'язку із втратою спадкової справи №2131/2004.
Таким чином, вона позбавлена можливості захистити свої спадкові права у поза судовий спосіб.
З цих підстав просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Подолянко Т.В. підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Миронівської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився, надав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності.
Представник третьої особи - Дванадцята Київська державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явився за невідомою суду причиною; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; заяв та клопотань від нього не надходило.
З урахуванням вимог ст.223 ЦПК України та думки представника позивача, судом протокольно ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою.
Суд, вислухав доводи представника позивача, дослідив матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 .
За життя нею були складені два заповіти:
-від 16.01.1993 року, посвідчений виконавчим комітетом Іванівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 7, відповідно до якого ОСОБА_3 все своє майно заповіла у рівних частинах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5
-від 15.07.2003, посвідчений приватним нотаріусом Богуславського районного округу Іщенко О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2621, відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла земельну ділянку (пай № 99), на території Іванівської сільської ради та майновий пай в КСП «Надія » Богуславського району Київської області ОСОБА_2 .
Наявність двох чинних заповітів ОСОБА_3 підтверджується, також, Витягом зі Спадкового реєстру щодо заповітів/спадкових договорів від 03.11.2008.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_4 .
Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 від 14.07.1995, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 14.07.1995.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №258648, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2.6885 га - пай №99 на території Іванівської сільської ради з цільовим призначенням - для ведення товарного сільсько - господарського виробництва.
Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 01.06.2002 серія НОМЕР_6 , яке видано Іванівською сільською радою, ОСОБА_3 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства «Надія» Богуславського району Київської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 28.12.2001 року.
Згідно Витягу зі Спадкового реєстру щодо спадкових справ від 03.11.2008, Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою 01.08.2005 заведено спадкову справу № 1316/05 щодо майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та 08.11.2005 видано свідоцтво про право на спадщину.
Згідно Витягу зі спадкового реєстру щодо спадкових справ від 03.11.2008, Дванадцятою Київською державною нотаріальною квартирою 21.12.2004 заведено спадкову справу № 2131/04 щодо майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно архівної довідки Київського державного нотаріального архіву від 14.12.2023 № 5448/01-17 підтверджено факт втрати частини нотаріального фонду Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з 1994 по 2004 роки внаслідок пожежі в приміщенні архіву 27.06.2020 року та, зокрема, втрачена спадкова справа №2131/04 до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів копії спадкової справи №1316/05, заведеної 12 КДНК до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 вбачається наступне. Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 до нотаріальної контори 01.08.2005 звернулася дружина спадкодавця (позивач у справі) ОСОБА_1 . 08.11.2005 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді грошових внесків з відповідними відсотками та компенсаціями, що зберігають у філії ощадбанку на відповідних рахунках та на Облігації державного цільового безвідсоткового займа 1990 рік.
Постановою державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І. від 20.02.2024 № 1043/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, зокрема земельну ділянку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з втратою оригінала спадкової справи № 2131/2004 до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та неможливості вчинити будь-яку нотаріальну дію по даній справі. Постанова мотивована тим, що 27 червня 2020 року у приміщені Київського державного нотаріального архіву сталася пожежа, відбулося пошкодження та втрата частини нотаріального фонду Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з 1994 по 2004 роки, тобто спадкова справа №2131/2004 згоріла внаслідок пожежі.
Відповідно до ст.41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до п. п. 4.15, 4.18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з'ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.
Такі правила полягають в тому, що: по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту; по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів. (Постанова КЦС ВС від 26.06.2019 по справі № 369/3186/17).
Якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту. Наприклад, склад майна, визначеного спадкоємцю (спадкоємцям) на час складання заповіту, на момент відкриття спадщини істотно змінився, зокрема, якщо зазнало трансформації право вказане в заповіті. Саме тому законодавець визначає, що чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. (КЦС ВС від 01 грудня 2023 року по справі № 595/731/21).
Матеріалами даної справи підтверджено, що спадкодавцем ОСОБА_3 було складено 2 заповіти, які на момент відкриття спадщини були чинними, оскільки новий заповіт від 15.07.2003 не суперечив попередньому заповіту та новий заповіт містив інший склад майна, визначений спадкоємцю.
Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 12 КДНК було заведено спадкову справу № 2131/04, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру. Відомості про отримання свідоцт про право на спадщину відсутні.
Згідно з вимогами ст.ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцем після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.
Як установлено судом, постановою державного нотаріуса 12 КДНК позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 у зв'язку із втратою спадкової справи № 2131/04 після смерті ОСОБА_3 внаслідок пожежі у нотаріальному архіві та неможливості вчинити будь-яку нотаріальну дію по даній спадковій справі.
Суд враховує, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що позивач позбавлена можливості зареєструвати право власності на спадкове майно, що входить до складу спадщини після смерті її чоловіка, у позасудовому порядку, суд вважає, що її вимоги є доведеними і обґрунтованими, та такими, що ґрунтуються на законі, обраний спосіб захисту відповідає вимогам закону та спрямований на захист спадкових прав позивача, у зв'язку із чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на:
-земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 2.6885 гектарів, що належала її чоловіку ОСОБА_2 , за заповітом від ІНФОРМАЦІЯ_5 після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія Р1 № 258648 від 10.04.2001 року;
-майновий пай в КСП «Надія» Богуславського (в теперішній час Обухівського) району Київської області, що належав її чоловіку ОСОБА_2 , за заповітом від ІНФОРМАЦІЯ_5 після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай в КСП «Надія» Богуславського району Київської області, серія НОМЕР_6 від 01.06.2002 року.
Стягнути з Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, ЄДРПОУ 04054984, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складений 30.09.2024 року.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець