Справа № 292/974/24
Номер провадження 2/292/251/24
01 жовтня 2024 року с-ще Пулини
Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Лотуги В.Ф.
при секретарі судового засідання Яровій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Баладиги Сергія Павловича до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів,-
У серпні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Баладига Сергій Павлович звернувся до ТОВ "ФК "Аланд", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький П.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 20.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. винесено виконавчий напис №3037 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача загальної суми заборгованості в розмірі 20 171,86 грн.
ТОВ "ФК "Аланд" пред"явило виконавчий лист для виконання до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В., на підставі якого останній 05.03.2021 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №64740992.
Дана інформація стала відома позивачу з автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до виконавчого провадження якого позивач отримав 15.07.2024 через додаток "Дія". Позивач не отримував ні постанови про відкриття виконавчого провадження, а ні інших документів, пов"язаних зі стягненням з нього боргу.
Вважає, що виконавчий напис є протиправним, таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, а стягнені кошти поверненню.
Позивач жодних нотаріальних договорів з відповідачем не укладав, письмової вимоги від відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором у будь-якому розмірі не отримував. Він не визнає розмірів даної заборгованості, нарахованої товариством, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони відповідача щодо кредитних зобов"язань, наявність заборгованості та можливості або заперечити вимоги, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред"явленої до стягнення.
Нотаріусом не було перевірено надіслання вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди. Також, не перевірено чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановлено коли було здійснено останню оплату по кредиту, чим не виконав норми ст.88 Закону України "Про нотаріат" та п.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Заборгованість позивача по кредиту на час вчинення виконавчого напису не була безспірною.
У зв"язку з викладеним, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню безпідставно отримані кошти в сумі 7 177,62 грн.
Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис виданий 20.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований у реєстрі за № 3037, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості; стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 7177,62 грн., витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 4000 грн. та судовий збір в розмірі 1816,80 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2024 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
13.08.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Баладиги С.П. надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис виданий 20.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований у реєстрі за № 3037, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості, стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 5661,52 грн., витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 4000 грн. та судовий збір в розмірі 1816,80 грн. В обґрунтування зазначає, що 05.08.2024 приватним виконавцем Лужинецьким П.В. надано відповідь №56279 про те, що в рамках виконавчого провадження №64740992 з позивача стягнуто 5661,52 грн.
Позивач та його представник у судове засідання не з"явилися, останній надав суду письмове клопотання, в якому просить розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач у судові засідання не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець Лужинецький П.В. у судові засідання не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв від нього на адресу суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судові засідання, призначені на 27.08.2024, 12.09.2024 та 01.10.2024 не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду повернулися відправлення з повістками з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв"язку з відсутністю адресата за адресою його місцезнаходження.
З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки позивач та представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За правилами ст.ст.15, 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 20.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором V04.169.77724 від 23.11.2016, укладений з АТ "Ідея Банк", правонаступником усіх прав та обов"язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 12/8 від 26.11.2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", правонаступником усіх прав та обов"язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 04/12/2020_ФА від 04.12.2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Аланд", заборгованості за кредитним договором V04.169.77724 від 23.11.2016. Строк платежу за кредитним договором V04.169.77724 від 23.11.2016 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості здійснюється за період з 04.12.2020 по 11.12.2020. Сума заборгованості складає 19 671,86 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 19 671,39 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,47 коп. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача у розмірі 500,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню - 20 171,86 грн. (а.с.12).
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 64740992 від 05.03.2021 приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В., відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №3037, виданого 20.01.2021 приватним нотаріусом ЖМНО Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості в розмірі 20 171,86 грн. (а.с.17-18).
Згідно повідомлення приватного виконавця Лужинецького П.В. виконавчого округу Житомирської області №64740992 від 12.09.2024, в рамках виконавчого провадження №64740992 з примусового виконання виконавчого напису №3037, виданого 20.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського МНО Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК"АЛАНД" заборгованості в розмірі 20 171,86 грн., стягнуто та перераховано в рахунок погашення боргу на користь стягувача (ТОВ "ФК "АЛАНД") кошти в загальному розмірі 5661,52 грн.
Як вбачається з листа ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" від 25.09.2024, у товариства відсутні документи та/або їх копії, які витребовуються судом - копія кредитного договору V04.169.77724 від 23.11.2016. ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" надало приватному нотаріусу повний пакет оригіналів документів для вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, при цьому вони були виготовлені в одному екземплярі, а їх копії не виготовлялися та не зберігаються в компанії. Вказаний договір разом із виконавчим написом нотаріуса було пред"явлено для примусового виконання приватному виконавцю, копії виконавчого напису та/або кредитного договору не виготовлялися.
Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
У даній постанові визначено, що стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Постановою КМУ від 26.11.2014 № 662 Перелік документів доповнено після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:
"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - 22.02.2017.
Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Відповідно до п.1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
У п.3.2 Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, а п. 3.5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.
Судом встановлено, що кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був посвідчений нотаріусом.
Таким чином, вчиняючи 20.01.2021 виконавчий напис приватний нотаріус Горай О.С. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: "Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника".
З вказаною позицією погодилась і Велика Палата Верховного Суду, про що зазначено у постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17.
Зазначене дає підстави для визнання спірного виконавчого напису приватного нотаріуса Горая О.С. від 20.01.2021 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та Переліку документів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Щодо вимоги про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, суд вважає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21) зазначив, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі ст.1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст. 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання виконавчого напису нотаріуса № 3037 від 20 січня 2021 року приватним виконавцем у межах виконавчого провадження №64740992 з ОСОБА_1 стягнуто кошти у сумі 5661,52 грн.
Оскільки, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого 20.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за № 3037, таким, що не підлягає виконанню, кошти, отримані відповідачем в сумі 5661,52 грн. за таким виконавчим написом є безпідставно одержаними, оскільки були стягнуті безпідставно, тому суд вважає, що такі кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до ст.1212 ЦК України.
Жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин стороною відповідача до суду не надано.
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Як зазначено в ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначено, що затрати на правову допомогу повинні буди документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16.
Рішенням Конституційного Суду України №23-рп/2009 від 30.09.2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення, тощо. Вибір форми та суб'єктів надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. позивачем надано договір про надання правничої допомоги №469 додаткову угоду №1 до договору від 16.07.2024.
В п.1 додаткової угоди №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.07.2024 зазначено вигляд та обсяг наданої правової допомоги.
Згідно п.2 угоди сторони погодили, що за надання правової допомоги в обсязі, передбаченому п.1 цією додатковою угодою, клієнт зобов"язується сплатити адвокату Баладизі С.П. гонорар в розмірі 4 000,00 грн. до або після винесення рішення по справі.
Враховуючи, що позивачем надано суду докази щодо конкретних видів та вартості правничої допомоги, а відповідачем неспівмірності витрат не заперечувалось, суд вважає, що ОСОБА_1 надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги в розмірі 4000 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивача звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на підставі ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує його з відповідача в сумі 1211,20 грн. на користь держави.
Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 1211,20 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 605, 60 грн., а всього 1816 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст.3, 81, 259, 263-265, 268, 274, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Баладиги Сергія Павловича до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований у реєстрі за № 3037, виданий 20.01.2021, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" (вул. Саксаганського, 14, оф.301, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ: 42642578) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) безпідставно отримані кошти в розмірі 5661 (п"ять тисяч шістсот шістдесят один) грн. 52 (п"ятдесят дві) коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" (вул. Саксаганського, 14, оф.301, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ: 42642578) на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" (вул. Саксаганського, 14, оф.301, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ: 42642578) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) витрати, пов"язані з оплатою правничої допомоги в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. та судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", знаходиться за адресою: вул. Саксаганського, 14, оф.301, м.Київ, код ЄДРПОУ: 42642578.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, знаходиться за адресою: вул. Велика Бердичівська, 35, м.Житомир, Житомирська область;
2) приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович, знаходиться за адресою: бульвар Новий, 5, офіс 2.8, м.Житомир.
Суддя В. Ф. Лотуга