Справа № 291/695/24
Провадження №3/291/572/24
іменем України
27 вересня 2024 року селище Ружин
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В.,
за участтю секретаря судового засідання Кащук Л.С.,
захисника особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з ВПД № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
03 червня 2024 р. о 17 год. 39 хв. на 10 км автодороги Вчорайше - Попільня, водій ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху: керував транспортним засобом - автомобілем Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, а саме відмовився від вказаного огляду на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичному закладі. Проводилась відеофіксація події за допомогою нагрудної камери (відео реєстратора).
ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань не подав.
З врахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_2 за участі його захисника.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Ященко С.М. в судовому засіданні просив при визначенні міри покарання ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначити йому основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме не застосовувати відносно ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Та, оскільки у чинному КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом, просив застосувати аналогію права при розгляді цієї справи про адміністративне правопорушення в частині призначення адміністративного стягнення, а саме Кримінальний кодекс України (ст. 69 КК України).
В своєму письмовому клопотанні просив при постановлені рішення по справі, врахувати, що ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнає повністю та щиро розкаюється. Також зазначив, що йому соромно за свою поведінку перед працівниками поліції.
Разом з цим, ОСОБА_2 повністю згоден із викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами, визнав та розкаявся в тому, що діяв неправомірно по відношенню встановленого чинного законодавства.
До адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2 притягується вперше, його протиправні дії не завдали будь-якої шкоди іншим особам, а також не спричинили істотної шкоди громадським чи державним інтересам.
Також зазначає, що 03.06.2024 ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , перебував у короткостроковій відпустці та повертався до місця проживання родини в АДРЕСА_1 .
За місцем службової характеризується з позитивної сторони, дисциплінованим військовослужбовцем.
Окрім цього, солдат ОСОБА_2 призначений на посаду водія-електрика і посвідчення водія йому необхідне для виконання бойових завдань.
Вважає, що у випадку позбавлення ОСОБА_2 права керуванням транспортними засобами, останній не зможе виконувати свої безпосередні службові обов'язки водія у бойовому підрозділі Збройних Сил України, що певним чином унеможливить виконання ним бойових завдань із захисту нашої держави від збройної агресії російської федерації.
Також, просить врахувати при винесенні рішення, звернення командира військової частини НОМЕР_2 , згідно якого командування військової частини клопоче про застосування до ОСОБА_2 мінімального покарання, оскільки за період служби (мобілізації) з 24.02.2022 виконував бойові завдання в оперативно-стратегічному угрупуванні «Запоріжжя».
Вислухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд враховує наступне.
Частиною 1 ст.9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.254 КУпАП Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_2 повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- відомостями, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 170556 від 03.06.2024 року;
- розпискою про роз'яснення прав передбачених ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП;
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким встановлено, що у гр. ОСОБА_2 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу він відмовився ;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я, з якого вбачається, що ОСОБА_2 до закладу охорони здоров'я не доставлявся, у зв'язку з його відмовою;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП ;
- копією постанови судді Ружинського районного суду Житомирської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Вище зазначені події зафіксовані на відеозаписах, які міститься на долученому до матеріалів справи оптичному диску, які було досліджено в судовому засіданні.
Згідно п.2.5 ) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, оцінивши наведені докази, суддею встановлено, що гр. ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшують, чи обтяжують відповідальність за вчинені адміністративні правопорушення, суддею не встановлено.
Що стосується доводів захисника про можливість застосування за аналогією закону правил ст.69 КК України, то суддя зазначає, що аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві.
У чинному КУпАП дійсно наявні деякі такі прогалини, які за аналогією закону можуть регулюватися іншими актами законодавства, як то інститут відводу судді, проведення судових засідань в режимі відеоконференції, проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення тощо.
Однак, питання призначення адміністративного стягнення чітко врегульована главою 4 КУпАП, і будь-якої прогалини в даному випадку не існує, як і підстав застосувати аналогію закону. Законодавець навіть окремо передбачив неможливість застосування до правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, звільнення від відповідальності за малозначність, що ще раз підкреслює його підвищену суспільну небезпечність.
З наведених вище мотивів суддя відхиляє доводи захисника про можливість, за аналогією закону, застосувати до даних правовідносин положення ст.69 КК України.
Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суддя, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, тяжкість ймовірних наслідків, особу винного, дійшла висновку про призначення безальтернативного адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (Шістсот п'ять гривень 60 коп.)
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Інформацію щодо рахунку для сплати штрафу можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rg.zt.court.gov.ua/sud0622/ в розділі "Громадянам" - "Сплата штрафів" -" Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".
Інформацію щодо рахунку для сплати судового збору можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rg.zt.court.gov.ua/sud0622/ в розділі "Громадянам" - "Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави".
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного суду, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови виготовлено 01.10.2024 року.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області О. В. Митюк