Справа № 288/2027/24
Провадження № 2/288/540/24
01 жовтня 2024 року. смт.Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Поліщук Р. М.,
з участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача Національної служби здоров'я України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: комунальне некомерційне підприємство «Андрушівська міська лікарня» Андрушівської міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,
Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача Національної служби здоров'я України до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: комунальне некомерційне підприємство «Андрушівська міська лікарня» Андрушівської міської ради (далі - Третя особа) про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в якому вказує, що вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 01 липня 2024 року в справі № 272/1411/23, Відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
В результаті кримінального правопорушення, потерпіла ОСОБА_2 була доставлена до КНП «Андрушівська міська лікарня» та знаходилась на стаціонарному лікуванні в об'єднаному хірургічному відділенні з 01 грудня 2023 року по 23 грудня 2023 року (23 ліжко-дні), загальна вартість лікування потерпілої становить 28184.10 гривень, а саме: - 23 дні х 1069.52 гривень (вартість 1 ліжко-дня) + 3585.14 гривень (витрати на лікарські засоби).
Позивач вказує, що факт отримання потерпілою тілесних ушкоджень та її перебування на стаціонарному лікуванні знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із кримінальним правопорушенням.
Джерелом фінансування витрат закладу є кошти Національної служби здоров'я України, тобто кошти витрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, підлягають стягненню з Відповідача, оскільки надання медичних послуг здійснювалося за програмою медичних гарантій пацієнтам та оплачена Національною службою здоров'я.
Під час розгляду кримінального провадження, цивільний позов не заявлявся, а Відповідач витрати на лікування потерпілої не відшкодував.
На підставі вищевикладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача кошти в розмірі 28184.10 гривень, витрачених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Представник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. 01 жовтня 2024 року надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність та задовольнити заявлені позовні вимоги.
Представник позивача Національної служби здоров'я України в підготовче судове засідання не з'явився, по дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, 01 жовтня 2024 року надав до суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.
Представник Третьої особи - комунального некомерційного підприємства «Андрушівська міська лікарня» Андрушівської міської ради в підготовче судове засідання не з'явився, по дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною четвертою статті 206 ЦПК України визначено, що в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 01 липня 2024 року в справі № 272/1411/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі статей 75, 76 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк на 1 рік. /а.с.10-11/
Вказаним вироком встановлено, що 01 грудня 2023 року близько 13.50 години ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Chery Tiggo» д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить останньому, рухався по автодорозі «Житомир - Попільня-Сквира» в напрямку до смт.Попільня. Рухаючись по вказаній автодорозі, на відстані 1640 м. від дорожнього знаку 5.50 ПДР України «Закінчення населеного пункту» с.Зарубинці (Андрушівська ОТГ), Бердичівський район, Житомирська область, водій ОСОБА_1 , порушуючи вимоги пунктів 10.1, 12.1 ПДР України, проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував дорожніх умов, та, не впоравшись з керуванням на прямій ділянці проїзної частини, з метою роз'їзду із зустрічним автомобілем, здійснив виїзд за межі проїзної частини на праве узбіччя по напрямку свого руху. Внаслідок виїзду за межі проїзної частини автомобіль під керуванням ОСОБА_1 бічним заносом праворуч продовжив свій рух до кювету де в подальшому зіткнувся із кущовими насадженнями. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Chery Tiggo» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку та травматичної ампутації правої верхньої кінцівки на рівні верхньої третини плеча, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1, 12.1 ПДР України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Відповідно до довідки, виданої комунальним некомерційним підприємством «Андрушківська міська лікарня» Андрушківської міської ради № 570 від 08 серпня 2024 року, ОСОБА_2 , перебувала на лікуванні в об'єднаному хірургічному відділенні з 01 грудня 2023 оку по 23 грудня 2023 року з діагнозом: травматична ампутація правої верхньої кінцівки на рівні верхньої треті плеча, травматичний шок І ступеня. Лікування здійснювалось за рахунок коштів, отриманих від НСЗУ, згідно укладеного договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. На розрахункові рахунки лікарні кошти від ОСОБА_1 не надходили. Лікування, яке отримувала хвора - оперативне лікування: перев'язка плечової артерії та судинного нервового пучка, формування культі. Вартість 1 ліжко - дня складає - 1069.52 гривень, вартість за 23 ліжко - дні - 24598.96 гривень, в тому числі було направлено на лікування хворої лікарських засобів на суму 3585.14 гривень, загальна вартість лікування складає - 28184.10 гривень. /а.с.14/
22 серпня 2024 року за вих.№ 4530-24 Національною службою здоров'я України повідомлено, що потерпіла від кримінального правопорушення - ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у КНП «Андрушківська міська лікарня» Андрушківської міської ради з 01 грудня 2023 року по 23 грудня 2023 року, між НСЗУ та КНП у 2023 році укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, таким чином послуги КНП пов'язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ, як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, а тому не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави органами прокуратури стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілої від кримінального правопорушення. В НСЗУ відсутня інформація про відшкодування до Державного бюджету України витрат, понесених на лікування потерпілої. /а.с.25-26/
Бердичівською окружною прокуратурою 23 серпня 2024 року за вих.№ 50-90-Н371 вик.-24 повідомлено Національну службу здоров'я України та КНП «Андрушківська міська лікарня» Андрушківської міської ради про те, що планується пред'явлення позову в інтересах НСЗУ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 28184.10 гривень. /а.с.28-29/
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з Відповідача на користь Національної служби здоров'я України кошти, витрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення в розмірі 28184.10 гривень, так як вказані витрати було понесено в зв'язку з вчиненим ним кримінальним правопорушенням.
Відповідно до положень частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно частини шостої статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вина Відповідача у вчиненні кримінального правопорушення за наявності доданого до матеріалів справи вироку суду та те, що отримання потерпілою ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та її перебування на стаціонарному лікуванні знаходиться в прямому причинному зв'язку із вчиненням Відповідачем кримінального правопорушення доказуванню не підлягає.
Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1191 ЦК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Статтею 1206 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо злочин вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07 липня1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я (п.п. 3, 4 Порядку).
Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що Бердичівською окружною прокуратурою доведено наявність підстав для стягнення з Відповідача на користь Національної служби здоров'я України витрат на лікування потерпілої від кримінального правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Нормами частини першої статті 142 ЦПК України, які кореспондуються з частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання Відповідачем позову в порядку частини четвертої статті 206 ЦПК України, наявні підстави для застосування при розподілі судових витрат положень частини першої статті 142 ЦПК України.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд враховує, що Позивач при поданні до суду позовної заяви про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнений від сплати судового збору, а тому з Відповідача на підставі частини шостої статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави 50 відсотків судового збору визначеного за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою в розмірі - 1514.00 гривень.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 07 липня1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат»; статтями 1166, 1191, 1206 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 82, 89, 141, 142, 198-200, 206, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача Національної служби здоров'я України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: комунальне некомерційне підприємство «Андрушівська міська лікарня» Андрушівської міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Національної служби здоров'я України (код ЄДРПОУ: 42032422, місто Київ, проспект Степана Бандери,19) витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 28184 (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 10 копійок, які перерахувати у дохід Державного бюджету України на рахунок: UA198999980313050115000006799 за балансовим рахунком 3130 «Надходження до загального фонду державного бюджету», отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Андрушівка/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ: 37976485.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави 1514.00 гривень судового збору зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Р. М. Поліщук