Справа № 288/1724/24
Провадження № 2/288/475/24
01 жовтня 2024 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (далі - відповідач).
Шлюб зареєстровано 22 жовтня 2019 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Спільне життя з відповідачем не склалось, так як сторони мають різні характери, погляди на життя та сім'ю, в зв'язку з чим між ними почали виникати сімейні негаразди, які переростали у сварки.
З вересня 2022 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Фактично сім'я припинила своє існування.
Позивач вважає, що примирення та збереження шлюбу не можливе та суперечить їхнім інтересам.
Позивач не має можливості розірвати шлюб через органи РАЦС в порядку ст. 106 СК України, через те, що відповідач ухиляється від відвідування органу РАЦС.
Позивач просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 23 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових доказів щодо заперечення проти позову.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, також просить стягнути з відповідача судові витрати, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до норм ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до Судового виклику № 288/1724/24/14702/24 від 18 вересня 2024 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_2 повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 01 жовтня 2024 року о 08.40 годині.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін не надійшло, відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, тому суд з власної ініціативи, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, але без їх участі, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що сторони не підтримують подружні стосунки і не бажають миритися, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2019 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_3 », про що складено відповідний актовий запис № 3004, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
За визначенням частини 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно частини 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічне положення закріплено в ст. 24 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною другою статті 114 Сімейного Кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що сторони припинили між собою шлюбні стосунки, спільне господарство не ведеться. Позивач в категоричній формі наполягає на розлученні з відповідачем, з яким примиритись не бажає, ніяких заходів для цього не вживала і вживати не буде, оскільки прийшла до переконання про неможливість подальшого збереження між ними сім'ї.
Зазначені обставини у їх системному зв'язку свідчать, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112 - 115 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 22 жовтня 2019 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 3004, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини залишити - « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник