Справа №295/10432/24
Категорія 324
3/295/3243/24
01.10.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М., розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , і.к. ___________, -
03.07.2024 близько 03 год. 10 хв. за адресою м.Житомир, вул. Покровська, 150-а, ОСОБА_1 в період дії комендантської години, знаходячись в п'яному вигляді з явними ознаками алкогольного сп'яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме, зателефонував на лінію 102, та повідомив про те, що невідома дівчина у готелі «Хвиля», викрала документи та кошти в сумі 9 (дев'ять) тис. грн., хоча цього факту насправді не було.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того судом відправлено смс-повістку на мобільний номер останнього, яку згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 22.08.2024.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Незважаючи на викладене, у судові засідання ОСОБА_1 не з'являвся, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не зверталася.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 в судові засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №208218 від 03.07.2024; відеозаписом з боді камери поліцейського, з якої вбачається, що на лінію 102 від ОСОБА_1 надійшов виклик, з повідомленням про викрадення у останнього документів та грошових коштів в сумі 9 тис., у зв'язку з чим прибув патрульний екіпаж. ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, пояснив, що відпочивав з друзями в комплексі «Хвиля», випивали, в ході чого, невідома йому дівчина намагалася викинути його документи та гроші в смітник. На запитання, вказати яка дівчина, ОСОБА_1 повідомив, що документи та грошові кошти в сумі 9 тис. знаходяться у нього.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, а саме завідомо неправдивий виклик поліції.
Відповідно до вимог ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП, до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, вік, майновий стан, наявність обставин, які пом'якшують стягнення: вчинення правопорушення у непоновлітньому віці, вчинення правопорушення вперше та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про застосування заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх, передбачені ст. 24-1 КУпАП у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24-1, 283, 284, КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та застосувати до нього заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх, які передбачені ст. 24-1 КУпАП у виді- попередження.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М.Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення