Справа № 274/7186/24
Провадження № 3/0274/2332/24
30.09.2024 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Мороко С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Садки Бердичівського району Житомирської області, є громадянкою України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
27.08.2024 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилялась від покладених на неї батьківських обов'язків щодо доньки ОСОБА_2 , яка народилася 2016, не забезпечила необхідних соціально-побутових умов для виховання, життя та розвитку. Зловживає алкогольними напоями, не забезпечує дитину матеріально, не виховує дитину у спрямуванні на нормальний соціальний, фізичний і моральний розвиток, чим порушила статті 8 та 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, про що свідчать матеріали справи, про причину неявки суд не сповістила. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" та інші)
Враховуючи викладене, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов висновку.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені СК України, Законом України "Про охорону дитинства".
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною першою ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 29.08.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; рапортом від 27.08.2024 чергового Бердичівського РВП; формою від 27.08.2024 оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, за якою факт вчинення домашнього насильства не підтвердився, потребує додаткової перевірки СЮП; довідкою Бердичівського РВП про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суддя виснує, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 184 КУпАП - ухилення осіб, які замінюють батьків, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
При накладенні стягнення, суддя враховує характер вчиненого порушення, особу винної, яка має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, ступінь вини, майновий стан, та накладає на неї стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді попередження.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2024 році - 3 028 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 26, 34, ст. 40-1, ч. 1 ст. 184, ст.ст. 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 грн. 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - 101.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.В. Мороко