Справа № 161/17305/24
Провадження № 1-кп/161/1443/24
м. Луцьк 01 жовтня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035580000779 від 19.08.2024, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у хуторі новоалексєєвка дмитрієвського району курської області російської федерації, зареєстрована у АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , громадянка України, освіта середня, не працює, вдова, несудима,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника малолітньої потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
Обвинувачена ОСОБА_3 18 серпня 2024 року близько 13 години, перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин з малолітньою внучкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (у розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно нанесла три удари долонею руки в ділянку обличчя та грудної клітки малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , чим спричинила їй тілесні ушкодження у вигляді саден передньо-бокової поверхні грудної клітки зліва, в правій підключичній ділянці та в ділянці обличчя, які згідно висновку судово-медичного експерта №558 від 21.08.2024 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину в інкримінованому їй кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.125 КК України, визнала повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показала, що в ході дійсно наносила удари малолітній потерпілій ОСОБА_7 . Просила суд суворо її не карати, щиро розкаялася.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, дані про особу винної та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки така обставина підтверджена у судовому засіданні.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої, у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини; вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних або близьких відносинах; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою винуватість, несудима, має постійне місце проживання, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, наявність пом'якшуючої та обтяжуючих обставин покарання, позицію прокурора, яка просила призначити покарання у вигляді штрафу, думку законного представника та представника, дані про особу обвинуваченої, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватою, вважає за необхідне призначити останній покарання у виді штрафу, однак ближче до максимального розміру.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченою, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
При цьому в суду відсутні законні підстави для призначення покарання у виді виправних чи громадських робіт, з огляду на положення ст.ст.56, 57 КК України, оскільки обвинувачена досягла пенсійного віку.
З огляду на ту обставину, що застосування ст.91-1 КК України є правом суду, а не обов'язком, враховуючи суть інкримінованого правопорушення та те, що станом на сьогодні обвинувачена спільно не проживає із малолітньою потерпілою, суд не застосовує обмежувальні заходи до обвинуваченої.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 45 (сорок п'ять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 765 (сімсот шістдесят п'ять) гривень.
Речові докази: DVD-диск залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх проживання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий