18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 вересня 2024 року
м. Черкаси справа № 925/1240/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяни ДЯЧЕНКО, за участю заявника - не з'явився, арбітражного керуючого - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 17.01.2024 у справі №925/1240/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Седна - Агро»,
Постановою господарського суду Черкаської області від 20.05.2022 по справі №925/1240/21, Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (18002, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 266, код ЄДРПОУ 33143734) визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого ЛЕВЧЕНКА Василя (Свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1276 від 11 липня 2013 р.).
01.08.2024 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024 у справі №925/1240/21 та ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірними дії ліквідатора ТОВ “Седна-Агро» - арбітражного керуючого Левченко Василя Миколайовича щодо складання 08.08.2023 Акту про визнання аукціону №BRD001-UA-20230711-85898 від 24.07.2023 таким, що не відбувся та надання таких відомостей для їх внесення до відомостей про проведення аукціону №BRD001-UA-20230711-85898 в електронній торговій системі “Прозорро.Продажі» та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків та зобов'язати ліквідатора ТОВ “Седна-Агро» - арбітражного керуючого Левченко Василя Миколайовича відступити покупцю - фізичній особі-підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовичу, придбане на аукціоні №BRD001-UA-20230711-85898 від 24.07.2023, право вимоги дебіторської заборгованості ТОВ “Агрохолдинг 2012» (код ЄДРПОУ 40028765) перед ТОВ “Седна-Агро» (код ЄДРПОУ 33143734), та передати документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
12.08.2024 суд ухвалив заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 17.01.2024 у справі № 925/1240/21 прийняти до розгляду та відкрити провадження.
24.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшло заперечення арбітражного керуючого ЛЕВЧЕНКА Василя за заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 17.01.2024.
В судове засідання арбітражний керуючий ЛЕВЧЕНКО Василь, та заявник ОСОБА_3 не з'явилися.
В судовому засіданні суд встановив таке.
20.05.2022 постановою суду від ТОВ "Седна-Агро" визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Левченка В.М.
В обґрунтування поданої заяви заявник КОРЯКІН Дмитро посилається на те, що в основу ухвали Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024, судом покладено норму п. 95 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №865 «Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)», згідно якої аукціон визнається таким, що не відбувся, у випадках, визначених пунктом 90 цього Порядку, або у разі непідписання протоколу та/або акта про придбання майна на аукціоні з переможцем аукціону в порядку, передбаченому цим Порядком.
Суд відхилив доводи скаржника про неправомірність дій ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Левченка В.М., з прийняття рішення (оформленого актом від 08.08.2023) про визнання аукціону від 24.07.2023 №BRD001-UA-20230711-85898 таким, що не відбувся, мотивовані відсутністю у останнього законних повноважень на вчинення таких дій.
Щодо тверджень скаржника про невідповідність вимогам Закону п.95 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №865, то суд прийшов до наступних висновків - скаржник не наділений ні правом офіційного тлумачення норм Законів та підзаконних нормативно-правових актів, ні правом на власний розсуд визначати та надавати правову оцінку їх неправомірності. Доказів того, що у судовому порядку цей пункт постанови Кабінету Міністрів України визнавався недійсним суду не надано.
Також заявник у своїй заяві вказує на те, що ним було подано позов до Кабінету Міністрів України, про визнання протиправним та нечинним абзацу першого пункту 95 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №865 «Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)» - справа №320/43018/23.
З огляду на встановлену законодавцем заборону зупинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи (ст. 39 КУзПБ), суд першої інстанції був позбавлений можливості зупинити провадження у справі з розгляду моєї скарги, у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядалася в порядку адміністративного судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в справі №320/43018/23.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі №320/43018/23, визнано протиправним та нечинним абзац перший пункту 95 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №865 «Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)», оскільки він суперечив нормам Конституції України та КУзПБ. Зазначена обставина є істотною для справи, оскільки спростовує фактичні дані, покладені в основу ухвали від 17.01.2024.
В обґрунтування поданих заперечень арбітражний керуючий зазначив, що у Постанову №17 від 26.12.2011 пленуму Вищого господарського суду України, в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року по справі №320/43018/23 не зазначено жодних відомостей про надання зворотної сили Постанові Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 р. № 865 «Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)» стосовно правовідносин, які регулювались п. 95 Постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Згідно з ч. 15 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою.
Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:
- по-перше, їх існування на час розгляду справи,
- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,
- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд зазначає, що нововиявленою не може вважатися обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, вияснені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Суд наголошує, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленимии обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «міг дізнатись», що містяться в статті 320 ГПК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про обставини, а тому доведення факту, через який Заявник не знав про існування саме цієї обставини, яка мала значення для розгляду судової справи, недостатньо.
Заявник повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про такі обставини, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 70 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270 та постанові від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а.
Заявник у поданій заяві про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами посилається на визнання протиправним та нечинним абзац перший пункту 95 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №865 «Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)», що спростовує фактичні дані, покладені в основу ухвали від 17.01.2024.
Господарський суд зазначає, що в ухвалі від 17.01.2024 були вирішені спірні відносини, які виникли до втрати чинності пункту 95 Порядку, а його скасування не є нововиявленою обставиною в розумінні ч. 2 ст. 320 ГПК України.
Заявником в заяві не наведено інших обставин, які не були і не могли бути відомі учасникам справи, і які б мали істотне значення для розгляду справи.
Суд зазначає, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99, "Устименко проти України" (заява № 32053/13).
Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) зазначено:
"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."
Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду мається міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.
У справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.03., п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Отже, господарський суд дійшов до висновку, що скасування абзацу першого пункту 95 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №865 «Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)» не є нововиявленою обставиною.
Відповідно до ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 ГПК України).
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали суду від 17.01.2024 по справі №925/1240/21 за нововиявленими обставинами та ухвалу суду залишає в силі.
Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви КОРЯКІНА про перегляд ухвали Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024 по справі №925/1240/21 за нововиявленими обставинами відмовити повністю.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024 по справі №925/1240/21 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили 26.09.2024 та протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалу складено та підписано 01.10.2024.
СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ