Ухвала від 01.10.2024 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.10.2024м. СумиСправа № 920/1061/23(920/1039/24)

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши клопотання від 24.09.2024 (вх. №4303 від 26.09.2024) ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 920/1061/23 (920/1039/24) та матеріали справи № 920/1061/239920/1039/24)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське

підприємство "Харківенергоремонт" (41100, Сумська область,

м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

до відповідачів: 1) ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

2) ОСОБА_2 (

АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

3) ОСОБА_3 (

АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 )

про стягнення 5328 грн 94 коп.

УСТАНОВИВ:

Ухвалою від 26.08.2024 Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенко В.В. прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 про банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"; визначив, що справа № 920/1061/23 (920/1039/24) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

26.09.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Яковенка В.В. від розгляду справи № 920/1061/23(920/1039/24). Клопотання мотивовано тим, що суддя Яковенко В.В. повернув відзив ОСОБА_1 без постановлення ухвали, як такий, що не містить підпису заявниці, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 232 ГПК України. Крім того заявниця вважає, що суддя Яковенко В.В. протиправно отримав до розгляду справу про стягнення з відповідачки заборгованості без автоматизованого розподілу справи.

Розглянувши подане клопотання та матеріали справи суд приходить до наступних висновків:

Зазначене клопотання за своїм змістом є заявою про відвід судді.

Порядок вирішення заявленого відводу регулюється положеннями ст. 39 ГПК України, за приписами якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За приписами ч. 7, 9 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що справа № 920/1061/23(920/1039/24) призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Судове засідання у справі не проводиться. Визначений ст. 248 ГПК України шестидесятиденний строк з дня відкриття провадження у справі для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження спливає 25.10.2024.

Ухвалою від 30.09.2024 господарський суд у складі судді Яковенка В.В. визнав заявлений відвід необґрунтованим; передав клопотання про відвід на автоматичний розподіл для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 клопотання від 24.09.2024 (вх. №4303 від 26.09.2024) Суховій Світлани Володимирівни про відвід судді у справі № 920/1039/24 призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Згідно зі ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1.1., 1.4. Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. У тих випадках, коли рішення у справі має бути прийняте суддею одноособово, він діє незалежно від своїх колег по суду.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За змістом п. 22, п. 60, п. 61 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - принцип незалежності судової влади означає незалежність кожного судді при здійсненні ним функцій прийняття судових рішень. Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено. Судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.

Статтями 2, 15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень.

Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.

Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Отже, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від даної справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Підстави для задоволення заяви про відвід судді у кожній конкретній справі мають бути встановлені саме щодо конкретної справи або щодо учасників такої справи.

Розглянувши заяву про відвід суд встановив, що відповідач не вказує на обставини, зазначені у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, що є підставами для відводу судді та встановлення яких звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Доказів того, що Яковенко В.В. як суддя, що розглядає дану справу, виявив будь-які прояви упередженості або необ'єктивності у справі № 920/1061/23(920/1039/24) або до учасників зазначеної справи заявником суду не надано, як і доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Яковенка В.В. в результаті розгляду справи.

Щодо обставин, на які вказує відповідач у клопотанні, а саме, на повернення їй відзиву на позовну заяву та порушення принципів авторозподілу справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Аналогічні положення закріплені також у п. 8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Сумської області, відповідно яких після відкриття провадження у справі про банкрутство, передача всіх спорів (позовних заяв), стороною у яких є боржник, здійснюється раніше визначеному складу суду у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до протоколу передачі справи судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2024 справу передано судді Яковенку В.В.

Суд враховує, що предметом спору у цій справі є майнова вимога про стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 5328,94 грн за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, який з огляду на приписи ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в даному випадку - суддею Яковенком В.В.

З огляду на викладене доводи заявниці про порушення порядку авторозподілу справи є необґрунтованими.

Також у поданому клопотанні заявниця фактично висловлює свою незгоду із процесуальними діями судді Яковенка В.В., що були вчинені під час повернення відзиву відповідачки на позовну заяву.

Щодо даного твердження, суд зазначає, що наведені заявницею обставини не можуть бути підставою для відводу судді Яковенка В.В., зважаючи на приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України.

Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Таку суддівську дискрецію або суддівський розсуд визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Відповідачкою до суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин та фактів, на які посилається у поданому клопотанні.

Усі зазначені підстави для відводу судді Яковенка В.В., зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішенням судді.

З огляду на вказане суд вважає, що надання оцінки правомірності судового рішення, в тому числі і вірному застосуванню судом норм процесуального права, може бути предметом розгляду в судах апеляційної та касаційної інстанції. При цьому звертається увага, що в силу норм ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду

Суд також зазначає, що рішення судді в інших справах, не можуть бути підставою для відводу, що прямо передбачено приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України.

Оскільки доводи заявника, наведені в обґрунтування заяви про відвід, не є такими, що містять аргументи, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді у справі № 920/1061/23 (920/1039/24) та не є такими, що в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставою для відводу судді, суд відмовляє у задоволенні клопотання від 24.09.2024 (вх. №4303 від 26.09.2024) ОСОБА_1 про відвід судді Яковенка В.В. у справі № 920/1061/23 (920/1039/24).

Керуючись ст. ст. 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання від 26.09.2024 (2024 (вх. №4303 від 26.09.2024) ОСОБА_1 про відвід судді Яковенка В.В. у справі № 920/1061/23 (920/1039/24).

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала складена та підписана суддею 01.10.2024.

Суддя С.В. Заєць