адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
(за результатами розгляду скарги при виконанні судового рішення)
26.09.2024 Справа № 917/1714/23
Суддя Мацко О.С., розглянувши у судовому засіданні скарги Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», вх. № 10669 від 07.08.2024 р. та вх. № 10681 від 07.08.2024 р., на дії державного виконавця у справі № 917/1714/23
за позовною заявою Акціонерного товариства «ПроКредит Банк», 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 107-А, код ЄДРПОУ 21677333,
до відповідачів: 1. Виробничий сільськогосподарський кооператив «Злагода», 38712, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Пальчиківка, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 03769706,
2. ОСОБА_1 (адреса, вказана позивачем - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру - за вказаними параметрами інформація відсутня)
3. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 - адреса вказана позивачем, за даними Демографічного реєстру - АДРЕСА_3)
про стягнення 10 034 464,24 грн. (в ред. заяви про зменшення позовних вимог)
Секретар судового засідання Токар А.В.
Представники: згідно з протоколом.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.02.2024 р. у справі № 917/1714/23 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» та ОСОБА_1 , а також солідарно з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» 10 034 464,24 грн. заборгованості за кредитним договором №202.50548/FW202.1082 від 31.03.2021р.; стягнуто з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» 50 172.32 грн. судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» 50 172.32 грн. судового збору; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» 50 172.32 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення 02.07.2024 р. судом було видано відповідні накази, які були пред'явлені стягувачем до виконання.
30.07.2024 року начальником Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатим Сергієм Миколайовичем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_7 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 р. у справі № 917/1714/23 було винесено постанови про арешт коштів Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» та арешт майна боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів.
ВСК «Злагода» звернулося до Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з коштів на рахунках ВСК «Злагода».
Посилаючись на те, що начальником відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатим Сергієм Миколайовичем не було вжито заходів щодо зняття арешту з коштів, які містяться на рахунках боржника, ВСК «Злагода» звернулося до суду з наступними скаргами:
- вх. № 10669 про визнання незаконними дій начальника відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатого Сергія Миколайовича щодо накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках ВСК «Злагода», а саме: НОМЕР_3 в АТ «УКРСИББАНК»; НОМЕР_4 в АТ Сенс Банк; НОМЕР_5 в АТ «УКРСИББАНК»; НОМЕР_6 в АТ «УКРСИББАНК»; зняття арешту з коштів які містяться на вказаних рахунках ВСК «Злагода», що був накладений постановою Начальника відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатого Сергія Миколайовича від 30.07.2024 року про арешт коштів боржника;
- вх. № 10681 про визнання незаконними дій начальника відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатого Сергія Миколайовича, щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ВСК «Злагода»; зняття арешту з рухомого та нерухомого майна кооперативу «Злагода» шляхом скасування постанови Начальника відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатого Сергія Миколайовича про арешт майна боржника від 30.07.2024 року у ВП № НОМЕР_7.
В обґрунтування вимог, заявлених у скарзі, вх. № 10669, ВСК «Злагода» посилається на те, що банківські рахунки відкривались Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» для виплати заробітної плати, лікарняних, податків та зборів; виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства, а накладення арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
Крім того, у скарзі, вх. № 10681, ВСК «Злагода» заявляє про те, що діями державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника заблокована не тільки поточна господарська діяльність кооперативу, а також можливість реалізації будь якого майна з метою погашення боргу за судовим наказом.
Ухвалами Господарського суду Полтавської області від 09.08.2024 року прийняти вказані скарги Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» до розгляду та зупинено провадження з розгляду скарг до повернення матеріалів справи після апеляційного провадження.
Ухвалою від 17.09.2024 р. поновлено провадження з розгляду скарг Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» вх. №№ 10669 та 10681, об'єднано вказані для спільного розгляду та призначено розгляд скарг у засіданні на 26.09.2024 на 09:00.
25.09.2024 р. від ВСК «Злагода» до суду надійшли додаткові пояснення, вх. № 12726, у яких скаржник стверджував про виникнення у Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» у зв'язку із арештом банківських рахунків останнього значної заборгованості по основних зобов'язаннях.
Розглянувши скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтями 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Згідно зі ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно зі статтею 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою Начальника відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатого Сергія Миколайовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 було накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках ВСК «Злагода», а саме:
- НОМЕР_3 в АТ «УКРСИББАНК»;
- НОМЕР_4 в АТ Сенс Банк;
- НОМЕР_5 в АТ «УКРСИББАНК»;
- НОМЕР_6 в АТ «УКРСИББАНК».
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» також визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення.
Так, стягнення не може бути звернено на такі виплати: вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; допомогу при усиновленні дитини; допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; допомогу на лікування; допомогу на поховання; щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України «Про платіжні послуги» для виконання платіжних операцій з коштами (крім електронних грошей) банки, зокрема, мають право відкривати своїм клієнтам поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку (п. 6 ст. 64 Закону).
У відповідності до п. 68 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 162 від 29.07.2022 р., суб'єкт господарювання має право відкрити поточні рахунки на користь фізичних осіб за їх згодою для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат).
З наданих боржником доказів, а саме - довідки АТ «Укрсиббанк» № 62-1-08/31-999 від 01.08.2024 р. (а.с. 154), вбачається, що Виробничому сільськогосподарському кооперативу «Злагода» у вказаній банківській установі відкрито поточний рахунок № НОМЕР_6 , який використовується для зарахування та перерахування соціальних виплат, в т.ч. і лікарняних.
Статтями 43, 46 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В той же час, при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для зарахування та перерахування соціальних виплат, унеможливлює своєчасну виплату відповідних коштів працівникам боржника, що також призводить до порушення конституційних прав громадян.
Поточний рахунок № НОМЕР_6 , відкритий в АТ «Укрсиббанк», який використовується скаржником для зарахування та перерахування соціальних виплат, за відсутності іншого рахунку з якого позивач проводить вказані виплати, фактично є рахунком з спеціальним режимом використання.
Зазначені вище обставини вказують на протиправність не зняття Полтавським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції арешту з коштів, які знаходяться на рахунку ВСК «Злагода» № НОМЕР_6 , відкритому в АТ «Укрсиббанк».
При цьому, порядок зняття арешту з майна регламентовано ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно з ч. 2 ст. 59 Закону у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання незаконними дій начальника відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатого Сергія Миколайовича щодо не зняття арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку ВСК «Злагода» № НОМЕР_6 в АТ «УКРСИББАНК» та необхідність зобов'язання Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» № НОМЕР_6 в АТ «УКРСИББАНК».
Разом з тим, згідно з довідкою АТ «Укрсиббанк» № 62-1-08/31-999 від 01.08.2024 р. Виробничому сільськогосподарському кооперативу «Злагода» відкрито також відкрито рахунки:
- № НОМЕР_3 в АТ «УКРСИББАНК», який використовується для ведення господарської діяльності, в т.ч. для перерахування заробітної плати, податків;
- № НОМЕР_5 в АТ «УКРСИББАНК», який використовується для ведення господарської діяльності (передбачає випуск корпоративної платіжної картки).
Крім того, скаржник стверджує, що згідно з інформацією з платіжних інструкцій за період 2023-2024 року (а.с. 155-193) з рахунку ВСК «Злагода» № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Сенс Банк», здійснюється виплата заробітної плати працівникам ВСК «Злагода» та оплата податків.
Водночас, надані суду документи не підтверджують факт використання цих рахунків виключно для виплати заробітної плати працівникам підприємства.
Згідно з пунктом 1 постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 30.07.2024 р. арешт накладається на грошові кошти боржника, крім коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі №905/361/19 викладено такий правовий висновок: "Судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»)».
У спірних правовідносинах державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на грошові кошти на рахунках боржника, крім грошових коштів, на які накладати арешт заборонено законом.
Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках № НОМЕР_3 , № НОМЕР_5 та № НОМЕР_4 , і підлягають використанню відповідачем для виплати заробітної плати працівникам. Натомість, із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що банківські рахунки використовуються відповідачем не лише для виплати заробітної плати.
Тобто, вказані дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 905/361/19, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
Згідно із частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
З наведених норм права вбачається, що зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Тобто, саме боржник має надати виконавцю належні та допустимі докази виникнення у нього зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру.
Боржник такі докази суду та державному виконавцю не надав.
Враховуючи викладене, в даному випадку відсутні підстави для зняття арешту з коштів, що містяться на рахунках ВСК «Злагода» № НОМЕР_3 та № НОМЕР_5 в АТ «УКРСИББАНК», а також № НОМЕР_4 в АТ «Сенс Банк».
Щодо вимог ВСК «Злагода» про визнання незаконними дій начальника відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатого Сергія Миколайовича, щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ВСК «Злагода», а також зняття арешту з рухомого та нерухомого майна кооперативу «Злагода» шляхом скасування постанови Начальника відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатого Сергія Миколайовича про арешт майна боржника від 30.07.2024 року у ВП № НОМЕР_7, суд зазначає наступне:
Як зазначено вище, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 статті 26 Закону встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 закону України «Про виконавче провадження»).
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
З викладеного вбачається, що законом на виконавця покладено обов'язок вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно на підставі поданого йому виконавчого документу. Крім того, законом надано виконавцю право накладати арешт на майно та кошти боржника при виконанні ним судових рішень.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Судом встановлено, що начальником відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатим Сергієм Миколайовичем було винесено постанову від 30.07.2024 р. у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі № 917/1714/23, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Отже, зміст винесеної державним виконавцем постанови від 30.07.2024 про арешт майна боржника відповідає приписам статей 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження» та визначеним Законом повноваженням державного виконавця
У постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 641/7824/18 зазначено, що звертаючись до суду, сторона виконавчого провадження зобов'язана обґрунтувати, а суд, в свою чергу, зобов'язаний встановити, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням.
В порядку судового контролю за виконанням судових рішень правовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує судочинство для такого захисту.
Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» не доведено протиправності дій виконавця внаслідок винесення начальником відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатим Сергієм Миколайовичем постанови про арешт майна боржника від 30.07.2024 р. у виконавчому провадженні № НОМЕР_7, а тому скарга на вказані дії державного виконавця задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», вх. № 10669 від 07.08.2024 р., на дії державного виконавця у справі № 917/1714/23 задовольнити частково.
2. Визнати незаконними дії начальника відділу Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатого Сергія Миколайовича щодо не зняття арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку ВСК «Злагода» № НОМЕР_6 в АТ «УКРСИББАНК»
3. Зобов'язати Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» № НОМЕР_6 в АТ «УКРСИББАНК».
4. В іншій частині скарги, вх. № 10669 від 07.08.2024 р., відмовити.
5. Відмовити в задоволенні скарги Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», вх. № 10681 від 07.08.2024 р., на дії державного виконавця у справі № 917/1714/23 в повному обсязі.
Ухвала підписана 01.10.2024 р.
Ухвала набирає законної сили 01.10.2024 р. та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Мацко О.С.