ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.10.2024Справа № 910/8818/24
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/8818/24
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
про стягнення грошових кошті
Без виклику учасників судового процесу.
У липні 2024 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 15.07.2024 року до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 156 800,00 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч вісімсот гривень).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 131455/4605/0000850 від 07.12.2023 року, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «SKODA KAMIQ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8818/24, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи вищевказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" 29.07.2024 року о 20:11.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, ухвала суду вважається врученою Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Еталон" 30.07.2024 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 14.08.2024 року (включно).
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
08.08.2024 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття № 9-03/33364 від 08.08.2024 року.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07.12.2023 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 131455/4605/0000850, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідний страховий випадок настав 30.03.2024 року по бульвару М.Міхновського у м. Києві за участю застрахованого позивачем транспортного засобу «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «SKODA KAMIQ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «SKODA KAMIQ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 .
Відповідно до рахунку-фактури № 324040109 від 01.04.2024 року ТОВ «Ауді-Центр Київ» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 305 692,87 грн.
На підставі складеного позивачем страхового акту від 18.04.2024 року № 17920224950 вищенаведену ДТП визнано страховим випадком та вирішено виплатити на користь ТОВ «Ауді-Центр Київ» страхове відшкодування у розмірі 305 692,87 грн.
За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту від 18.04.2024 року № 17920224950 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 305 692,87 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 158898 від 26.04.2024 року.
Згідно з полісом № ЕР/216170963 станом на 30.03.2024 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «SKODA KAMIQ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача із встановленим розміром франшизи - 3200,00 грн. та лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на його користь страхового відшкодування в розмірі 156 800,00 грн. (160 000,00 грн. - 3200,00 грн.).
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2024 року у справі № 757/16330/24-п (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілій (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК та стаття 27 Закону України "Про страхування".
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу «SKODA KAMIQ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що відносини між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон", як страховиком та власником автомобіля «SKODA KAMIQ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , як страхувальником врегульовані полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/216170963, таким чином, до спірних правовідносин є обґрунтованим застосування ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
Франшиза згідно полісу № ЕР/216170963 встановлена в розмірі 3200,00 грн.
Так, для здійснення страхового відшкодування у Законі України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" детально регламентовано дії суб'єктів таких правовідносин, зокрема потерпілого (іншої особи, яка має право на отримання відшкодування) та страховика.
Пунктом 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, а особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі № 465/4287/15 та від 19.06.2019 року у справі № 465/4621/16-к, постановах Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі № 748/1893/18, від 12.02.2021 року у справі № 910/6013/20).
Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з огляду на те, що полісом № ЕР/216170963 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 160 000,00 грн. і франшизу - 3200,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_3 транспортного засобу «SKODA KAMIQ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 156 800,00 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Щодо витрат позивача на професійну правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що 31.12.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (клієнт) та Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» (бюро) укладено договір про надання правової допомоги № 1/20ю (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 4.1. договору ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначаються в додатковій угоді до цього договору.
Згідно з п. 4.5. договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт прийому-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті прийому-передачі наданих послуг вказується обсяг наданої бюро юридичної допомоги, її вартість та ідентифікація.
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку від бюро (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 1 додатку № 1 від 14.05.2024 року клієнт доручає надати послуги щодо проведення дій спрямованих на повернення заборгованості за страховим актом № 17920224950 від 30.03.2024 року, страхувальник ОСОБА_1 , сума страхового відшкодування 305 692,87 грн. За надання бюро клієнтові правової (правничої) допомоги клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 7000,00 грн. за надання правової допомоги в суді першої інстанції, фіксована сума гонорару адвоката сплачується на підставі виставленого бюро клієнту рахунку, оплата гонорару здійснюється протягом 5 робочих днів на рахунок бюро.
15.07.2024 року між бюро та клієнтом складено та підписано акт надання послуг № 75. Зі змісту вказаного акту вбачається, що бюро надало клієнту правову (правничу) допомогу в суді першої інстанції в фіксованій сумі гонорару по страховій справі № 035599 (страховий акт № 17920224950). Загальна вартість послуг склала 7000,00 грн.
Сума гонорару клієнтом сплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 5004 від 17.05.2024 року.
Відповідачем до суду жодних клопотань про зменшення витрат на оплату професійної правової допомоги з підстав їх неспівмірності не подавалося.
Також, суд враховує, що до позовної заяви позивач долучав попередній розрахунок витрат на правову допомогу, які він очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи.
Таким чином, відповідач маг змогу подати свої заперечення щодо розміру витрат позивача на професійну правову допомогу, проте наведеного здійснено не було.
Отже, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу, підстави для їх зменшення у суду відсутні.
З урахуванням предмету та підстав позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги факт розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, з огляду на задоволення позову та зважаючи на приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку розподілу судових витрат між сторонами, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (ідентифікаційний код 20080515, адреса: 03057, м. Київ, вул. Гарматна, 8, приміщення 6) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ідентифікаційний код 20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6, літ. В) грошові кошти: страхове відшкодування - 156 800,00 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч вісімсот гривень), витрати на професійну правову допомогу - 7000,00 грн. (сім тисяч гривень) та судовий збір - 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 01.10.2024р.
Суддя О.В. Котков