ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.09.2024Справа № 910/6651/24
За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО"
до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
про стягнення 5 242 041,90 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Патрікеєва Т.В.
Представники:
від позивача - Засядьвовк А.І.,
від відповідача - не з'явився.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі - позивач, ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - відповідач, Концерн РРТ) про стягнення 5 242 041,90 грн на підставі Договору про постачання електроенергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір), з яких: 4 563 426,39 грн заборгованість за спожиту електроенергію (основний борг), 135 416,65 грн інфляційних втрат, 543 198,86 грн 15% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані простроченням відповідачем оплати за спожиту електричну енергію за Договором.
Позовна заява сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 29.05.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 позовну заяву ДДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
12.06.2024 представником позивача сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" заява про усунення недоліків.
12.06.2024 представником позивача сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" заява про долучення доказів (на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 прийнято позовну заяву ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6651/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.07.2024 о 14:20 год.
24.06.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення пояснень щодо суми основного боргу.
25.06.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів.
01.07.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" відзив на позовну заяву.
03.07.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" відповідь на відзив.
У підготовче засідання, призначене на 15.07.2024, з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 09.09.2024 о 11:00 год.
13.08.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів на підтвердження часткової оплати заборгованості.
У підготовче засідання, призначене на 09.09.2024, з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився.
У підготовчому засіданні, призначеному на 09.09.2024, представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 200 000,00 грн. Відповідно до наведеної заяви позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості до 4 363 426,39 грн та просив суд стягнути з відповідача 5 042 041,90 грн, з яких: 4 363 426,39 грн заборгованість за спожиту електроенергію (основний борг), 135 416,65 грн інфляційних втрат, 543 198,86 грн 15% річних. Також, позивач просив суд постановити ухвалу згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення частини сплаченого судового збору.
У підготовчому засіданні, призначеному на 09.09.2024, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану представником позивача 09.09.2024.
У підготовчому засіданні, призначеному на 09.09.2024, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024 о 10:40 год.
26.09.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів на підтвердження часткової оплати заборгованості.
26.09.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заяву (клопотання) про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію на загальну суму 1 213 883,80 грн. Відповідно до наведеної заяви позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості 3 149 542,59 грн та просив суд стягнути з відповідача 3 828 158,10 грн, з яких: 3 149 542,59 грн заборгованість за спожиту електроенергію (основний борг), 135 416,65 грн інфляційних втрат, 543 198,86 грн 15% річних. Також, позивач просив суд постановити ухвалу згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення частини сплаченого судового збору.
У судове засідання, призначене на 30.09.2024, з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений.
Судом враховано, що згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 явка учасників справи у судове засідання не визнана обов'язковою.
У судовому засіданні 30.09.2024, до початку розгляду справи по суті, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану представником позивача 26.09.2024.
Суд розглядає позовні вимоги (в редакції заяви про зменшення позовних вимог, поданої представником позивача 26.09.2024) про стягнення з відповідача 3 828 158,10 грн, з яких: 3 149 542,59 грн заборгованість за спожиту електроенергію (основний борг), 135 416,65 грн інфляційних втрат, 543 198,86 грн 15% річних.
У судовому засіданні 30.09.2024 здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
У судовому засіданні 30.09.2024 суд заслухав вступне слово позивача.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі (в редакції заяви про зменшення позовних вимог, поданої 26.09.2024).
У судовому засіданні 30.09.2024 судом здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Представник позивача у судових дебатах виступив з промовою (заключним словом).
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.09.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши в судовому засіданні докази, якими обґрунтовано обставини справи, суд
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО", яке виконує функції постачальника "останньої надії" (далі - постачальник, позивач, ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО"), яке діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 №1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (із змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - Правила/ПРРЕЕ), та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - споживач, відповідач, Концерн РРТ) укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", положень ПРРЕЕ, оператором системи розподілу ПрАТ "РІВНЕОБЛЕНЕРГО".
За даними ПрАТ "РІВНЕОБЛЕНЕРГО", на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", відповідача було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 01.11.2022, що підтверджується листом ПрАТ "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" від 31.10.2022 №22-18/8264.
Законодавством України, зокрема положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, врегульовано відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також встановлено окремий порядок укладення договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Так, положеннями частини 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до частини 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
На виконання положень частини 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; "Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (Додаток 1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії").
Відповідно до положень ч. 8, 9 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункт 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ, які кореспондуються з умовами, що зазначені в Комерційній пропозиції № 5 від 08.10.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є Додатком 1 до Договору, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.
Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику "останньої надії" оператор системи розподілу/передачі шляхом надання Звіту про фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Відповідно до п. 5.1, 5.2, 5.8 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору. Спосіб визначення ціни на електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Розрахунковий період за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.8 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.10 Договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Умовами пункту 4.1 розділу 4 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021, що є невід'ємним додатком до Договору, встановлено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов'язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС).
Відповідно до положень п. 4.2 розділу 4 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі.
Умовами п. 4.4. розділу 4 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 встановлено, що Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118. У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.
При здійсненні оплати за електричну енергію споживач обов'язково зазначає у призначенні платежу номер, дату рахунку та період, за який здійснюється оплата (п. 4.5 розділу 4 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач не виконав обов'язку з оплати спожитої електричної енергії у період з лютого 2022 по вересень 2023, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 4 363 426,39 грн за спожиту електроенергію (основний борг). Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 135 416,65 грн інфляційних втрат та 543 198,86 грн 15% річних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Концерн РРТ є стратегічним об'єктом, що має важливе значення для забезпечення інформаційної безпеки держави; Концерн РРТ визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (наказ Міністерства цифрової трансформації України від 05.06.2024 №КВ191); військова агресія рф та дія правового режиму воєнного стану в Україні вкрай негативно позначились на фінансовому становищі Концерну РРТ; Концерн РРТ вживає всіх можливих заходів для виконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач не заперечив по суті заявлених позивачем вимог, а здійснені відповідачем у процесі розгляду справи часткові оплати основної заборгованості за Договором свідчать про фактичне визнання відповідачем позову.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За загальним правилом, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частини 2, 5 статті 633 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила/ПРРЕЕ).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Судом встановлено, що на виконання зазначеного Договору ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (позивачем), на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Концерном РРТ (відповідачем), за даними отриманими від оператора системи розподілу ПрАТ "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1413), відповідачу було виставлено:
- рахунок № 000001190043/16/К11/38702 від 22.12.2022 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за листопад 2022 року - 105 987 кВт.*год. на загальну суму 608 612,96 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 26.12.2022 з супровідним листом ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" від 26.12.2022 № 44/10-4072/ПОН. Сторонами погоджено обсяги спожитої електричної енергії за листопад 2022 р. та вартість такої електричної енергії шляхом підписання Акту №
031239 купівлі-продажу електроенергії від 26.12.2022 до Договору;
- рахунок № 000001190043/16/О12/39875 від 12.01.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за грудень 2022 року - 92 949 кВт.*год. на загальну суму 519 190,81 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 12.01.2023. Сторонами погоджено обсяги спожитої електричної енергії за грудень 2022 та вартість такої електричної енергії шляхом підписання Акту № 031231 купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2022 до Договору;
- рахунок № 000001190043/16/П01/0042823 від 21.02.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії за січень 2023 року по 2 класу - 105 987 кВт.*год. на загальну суму 641 044,99 грн (з ПДВ) та рахунок № 000001190043/16/П01/0042824 від 21.02.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії за січень 2023 року по 2 класу - 19 440 кВт.*год. на загальну суму 117 579,65 грн (з ПДВ), загальний обсяг спожитої електричної енергії по 2 класу - 125 427 кВт.*год. на суму 758 624,64 грн, які були отримані відповідачем електронною поштою 21.02.2023. Сторонами погоджено обсяги спожитої електричної енергії за січень 2023 та вартість такої електричної енергії шляхом підписання Акту № 032866/1 купівлі-продажу електроенергії від 19.02.2023 та Акту № 032866/2 купівлі- продажу електроенергії від 31.01.2023 до Договору;
- рахунок № 000001190043/16/О02/42837 від 22.02.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за лютий 2023 року - 97 825 кВт.*год. на загальну суму 615 823,25 грн (з ПДВ) та рахунок № 000001190043/16/О02/43470 від 10.03.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за лютий 2023 року - 5 479 кВт.*год. на загальну суму 34 491,13 грн (з ПДВ), загальний обсяг спожитої електричної енергії по 2 класу - 103 304 кВт.*год. на суму 650 314,38 грн, які були отримані відповідачем електронною поштою 22.02.2023 та 10.03.2023 відповідно. На погодження обсягів спожитої електричної енергії за лютий 2023 та вартості такої електричної енергії було складено Акт № 035280 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2023 від 19.02.2023 та Акт № 035912 купівлі-продажу електроенергії від 28.02.2023 до Договору;
- рахунок № 000001190043/16/О03/45739 від 10.04.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за березень 2023 року - 109 859 кВт.*год на загальну суму 662 535,46 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 10.04.2023. Сторонами погоджено обсяги спожитої електричної енергії за березень 2023 та вартість такої електричної енергії шляхом підписання Акту № 038167 купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2023 до Договору;
- рахунок № 000001190043/16/О04/47171 від 09.05.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за квітень 2023 року - 100 810 кВт.*год. на загальну суму 548 285,03 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 09.05.2023. Сторонами погоджено обсяги спожитої електричної енергії за квітень 2023 та вартість такої електричної енергії шляхом підписання Акту № 039573 купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2023 до Договору;
- рахунок № 000001190043/16/О05/49645 від 14.06.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за травень 2023 року - 101 481 кВт.*год. на загальну суму 503 870,21 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 14.06.2023. Сторонами погоджено обсяги спожитої електричної енергії за травень 2023 та вартість такої електричної енергії шляхом підписання Акту № 042040 купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2023 до Договору;
- рахунок № 000001190043/16/О06/50171 від 07.07.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за червень 2023 року - 113 367 кВт.*год. на загальну суму 537 350,05 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 07.07.2023. Сторонами погоджено обсяги спожитої електричної енергії за червень 2023 та вартість такої електричної енергії шляхом підписання Акту № 042548 купівлі-продажу електроенергії від 30.06.2023 до Договору;
- рахунок № 000001190043/16/О07/51649 від 09.08.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за липень 2023 року - 97 003 кВт.*год. на загальну суму 493 276,55 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 09.08.2023. Сторонами погоджено обсяги спожитої електричної енергії за липень 2023 та вартість такої електричної енергії шляхом підписання Акту № 044011 купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2023 до Договору;
- рахунок № 000001190043/16/О08/53232 від 13.09.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за серпень 2023 року - 162 076 кВт.*год. на загальну суму 952 246,42 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 13.09.2023. Сторонами погоджено обсяги спожитої електричної енергії за серпень 2023 та вартість такої електричної енергії шляхом підписання Акту № 045595 купівлі-продажу електроенергії від 31.08.2023 до Договору;
- рахунок № 000001190043/16/О09/54158 від 09.10.2023 на оплату за обсяг споживання електричної енергії по 2 класу за вересень 2023 року - 124 741 кВт.*год. на загальну суму 831 366,34 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 09.10.2023. Сторонами погоджено обсяги спожитої електричної енергії за вересень 2023 та вартість такої електричної енергії шляхом підписання Акту № 046517 купівлі-продажу електроенергії від 30.09.2023 до Договору.
Загалом відповідачем згідно означених документів було спожито електричної енергії на суму 7 065 672,85 грн.
Станом на день звернення позивача з позовом до суду (29.05.2024) відповідачем було повністю сплачено рахунки за спожиту електричну енергію за листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року та частково за лютий 2023 року, всього на загальну суму 2 502 246,46 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 454 від 30.12.2022 на суму 608 612,96 грн, № 453 від 30.12.2022 на суму 1 776 053,85 грн, № 15124 від 20.05.2024 на суму 117 579,65 грн.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за Договором (основний борг) станом на дату подання позову до суду становила 4 563 426,39 грн (7 065 672,85 грн - 2 502 246,46 грн = 4 563 426,39 грн).
В процесі розгляду справи, відповідач оплатив частково основний борг за Договором у загальній сумі 1 413 883,80, що підтверджується платіжними інструкціями № 183 від 08.08.2024, № 473 від 20.09.2024 на суму 213 883,80 грн, № 505 від 25.09.2024 на суму 1 000 000,00 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за Договором (основний борг) становить 3 149 542,59 грн (4 563 426,39 грн - 200 000,00 грн - 213 883,80 грн - 1 000 000,00 грн = 3 149 542,59 грн).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів сплати грошових коштів у розмірі 3 149 542,59 грн станом на дату розгляду справи по суті відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначені норми також кореспондуються з положеннями статей 525, 526 ЦК України.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Наявність та розмір заборгованості Концерну РРТ за спожиту електричну енергію за Договором у сумі 3 149 542,59 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та фактично не заперечується відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 3 149 542,59 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 543 198,86 грн за загальний період з 18.03.2023 по 30.04.2024 та інфляційні втрати у розмірі 135 416,65 грн за загальний період з 18.03.2023 по 30.04.2024.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, є порушенням умов Договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 ЦК України.
Пунктом 7.4 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021, що є невід'ємним додатком до Договору, встановлено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електричної енергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Оскільки умовами Договору сторонами погоджено інший розмір процентів річних, ніж той, що визначений у ст. 625 ЦК України, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем 15% річних від простроченої суми невиконаного зобов'язання з оплати електричної енергії.
Судом враховано, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечив щодо здійснених позивачем розрахунків сум 15% річних та інфляційних втрат, контррозрахунок сум 15% річних та інфляційних втрат відповідачем суду не надано.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданих позивачем розрахунків 15% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що такі розрахунки є обґрунтованими та арифметично вірними, відтак суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 543 198,86 грн та інфляційних втрат у розмірі 135 416,65 грн.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, у зв'язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 149 542,59 грн основного боргу, 543 198,86 грн 15% річних, 135 416,65 грн інфляційних втрат.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається із суми судового збору у розмірі 62 904,50 грн, сплаченого позивачем із застосуванням коефіцієнту 0,8 згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідач не подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог, за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Враховуючи подане позивачем клопотання про повернення судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ухвалою суду від 30.09.2024 повернуто позивачу з Державного бюджету України 16 966,60 грн судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 45 937,90 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Україна, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10; ідентифікаційний код 01190043) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; ідентифікаційний код 19480600) 3 149 542,59 грн (три мільйони сто сорок дев'ять тисяч п'ятсот сорок дві гривні 59 коп.) основного боргу, 543 198,86 грн (п'ятсот сорок три тисячі сто дев'яносто вісім гривень 86 коп.) 15% річних, 135 416,65 грн (сто тридцять п'ять тисяч чотириста шістнадцять гривень 65 коп.) інфляційних втрат, 45 937,90 грн (сорок п'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень 90 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 01.10.2024.
Суддя Оксана ГУМЕГА