Ухвала від 26.09.2024 по справі 907/491/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

за результатами вимог кредиторів

"26" вересня 2024 р. Справа № 907/491/17

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №585/7/07-16-20-03-06 від 14.04.2021 в частині розгляду грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до боржника Минди Юрія Васильовича , у визнанні яких було відмовлено ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.03.2023, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03 липня 2023 року

у справі №907/491/17

за заявою Фізичної особи-підприємця Минди Юрія Васильовича,

про його неплатоспроможність

За участю представників:

кредитора - Буря О.О., в порядку самопредставництва;

арбітражний керуючий - керуючий реалізацією майна боржника Беляновський Р.Ю., в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/491/17 про неплатоспроможність Фізичної особи-підприємця Минди Юрія Васильовича, провадження в якій порушено ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2017.

13 серпня 2019 року постановою Господарського суду Закарпатської області у порядку вимог ст.ст. 1, 16, 90, 91 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визнано фізичну особу - підприємця Минда Юрія Васильовича банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чорній М.В.; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання фізичної особи - підприємця Минда Юрія Васильовича банкрутом.

27 квітня 2021 року до Господарського суду Закарпатської області від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у сумі 7 077 653,48 грн (основний платіж - 3 546 623,10 грн, штрафні санкції - 2 312 209,46 грн, пеня - 1 218 820,92 грн) по платежах:

- 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами» у розмірі 4 547 843,19 грн, (основний платіж - 1 940 662,05 грн, штрафні санкції - 1 451 647,20 грн, пеня - 1 154 513,94 грн);

- 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 1 700 грн, (штрафні санкції - 1 700 грн);

- 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» 3 400 грн (ш/с - 3 400 грн);

- 70 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями» у розмірі 2 223 269,51 грн (основний платіж - 1 470 619,67 грн, штрафні санкції - 752 649,84 грн);

- 30 11011000 «Військовий збір» у розмірі 300 250,78 грн (основний платіж - 135 341,38 грн, штрафні санкції - 100 602,42 грн, пеня - 64 306,98 грн);

- 70 71040000 «Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб» у розмірі 1 190 грн (штрафні санкції - 1 190 грн).

Головне Управління ДПС у Закарпатській області заявлені вимоги обґрунтовує тим, що проводило перевірку боржника з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 до 21.10.2019.

За результатами перевірки 04.02.2021 складено акт №1339/07-16-07-11/2639817656 та прийнято податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу:

- Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/926/07-16-07-112 по платежу 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами» у розмірі 4 547 843,19 грн, (основний платіж - 1 940 662,05 грн, штрафні санкції - 1 451 647,20 грн, пеня - 1 154 513,94 грн);

- Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/925/07-16-07-11 по платежу 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами» у розмірі 1020 грн;

- Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/923/07-1б-07-11 по платежу 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 1700 грн;

- Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/927/07-16-07-11 по платежу - 30 11011000 «Військовий збір» у розмірі 300 250,78 грн (основний платіж - 135 341,38 грн, штрафні санкції - 100 602,42 грн, пеня - 64 306,98 грн);

- Вимога про сплату боргу від 25.02.2021 №000/936/07-16-07-11 по платежу - 70 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями» у розмірі 1 470 619,67 грн.

- Рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 №000/934/07-16-07-11 по платежу - 70 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями» у розмірі 735 309,84 грн (штрафні санкції - 735 309,84 грн);

- Рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 №000/931 /07-16-07-11 по платежу - 70 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями» у розмірі 17 340 грн (штрафні санкції - 17 340 грн);

- Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/924/07-16-07-11 по платежу - 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 3400 грн;

- Рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 №000/932/07-16-07-11 по платежу - 70 71040000 «Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб» у розмірі 1190 грн.

01 березня 2023 року ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/491/17, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03 липня 2023 року, - визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області до боржника Фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича - на загальну суму 2 224 871,28 грн податкового боргу, з яких: 993 313,68 грн - вимоги першої черги; 1 156 982,82 грн - вимоги третьої черги; 70 034,78 - вимоги третьої черги та 4 540 грн судового збору - вимоги першої черги. У задоволенні решти вимог кредитора - відмовлено.

Постановою від 11 квітня 2024 року в цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 та ухвалу Господарського Закарпатської області від 01.03.2023 у справі № 907/491/17 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог, а справу № 907/491/17 в цій частині передав на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

В цій частині заяву та матеріали провадження включено до повторно автоматизованого розподілу для визначення головуючого судді у справі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області (в частині) у справі № 907/491/17 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2024 суд прийняв до провадження для нового розгляду справу № 907/491/17 в частині розгляду грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до боржника Минди Юрія Васильовича , у визнанні яких було відмовлено ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.03.2023, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03 липня 2023 року та призначив судове засідання на 11 червня 2024 року.

Крім того, вказаною ухвалою суд зобов'язав керуючого реалізацією майна Фізичної особи-підприємця Минди Юрія Васильовича арбітражного керуючого Беляновського Романа Юрійовича розглянути заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області з грошовими вимогами до боржника з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного суду від 11 квітня 2024 року в цій справі, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду.

Одночасно суд встановив кредитору - Головному управлінню ДПС у Закарпатській області строк до 04.06.2024 для подання суду розрахунку спірних грошових вимог з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного суду від 11 квітня 2024 року в цій справі та з огляду на приписи п.п. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129, п. 101.1, п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101, ст. 102 ПК України по кожному податку/збору/внеску окремо.

З огляду на подане кредитором клопотання та наявність технічних проблем, що унеможливили участь арбітражного керуючого в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також з огляду на невиконання учасниками справи вимог ухвали від 20.05.2024, судове засідання 11.06.2024 двічі відкладалося до 09 липня 2024 року та до 30 липня 2024 року.

Крім того, 09 липня 2024 року від керуючого реалізацією майна боржника Беляновського Р.Ю. через «Електронний суд» надійшло повідомлення про результати розгляду вимог кредитора з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного суду від 11 квітня 2024 року в цій справі, відповідно до якого арбітражним керуючим додатково визнаються грошові вимоги в розмірі 1 899 558,52 грн штрафних санкцій та пені, які підлягають включенню до третьої черги задоволення вимог кредиторів.

В судовому засіданні 30.07.2024 судом розпочато розгляд грошових вимог кредитора та, з урахуванням заявленого останнім клопотання для надання можливості надати суду розрахунок спірних грошових вимог з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного суду від 11 квітня 2024 року в даній справі, відкладено судове засідання з розгляду вимог Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області на 18 вересня 2024 року.

Кредитор - Головне управління ДПС у Закарпатській області згідно з поданою через «Електронний суд» заявою від 23.07.2024 та клопотання від 02.09.2024 просить додатково визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області в сумі 3 638 501,28 грн, зокрема: основної суми грошового зобов'язання - 2 553 309,42 грн, 1 085 191,86 грн - (штрафної санкції та пені), на підтвердження чого суду надано розрахунки сум основних зобов'язань, штрафних санкцій та пені.

В судовому засіданні 18.09.2024 з метою надання можливості арбітражному керуючому ознайомитися з поданими кредитором розрахунками оголошено перерву до 26.09.2024 року.

Присутні в судовому засіданні 26.09.2024 представник кредитора та арбітражний керуючий надали суду пояснення щодо заявлених грошових вимог кредитора.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, ухвала за результатами розгляду вимог кредитора прийнята у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наданих учасниками справи доказів.

Розглянувши заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області з грошовими вимогами до боржника, суд, з урахуванням вказівок Верховного суду, викладених в постанові від 11 квітня 2024 року в цій справі, зазначає наступне.

Із заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області з грошовими вимогами до боржника вбачається, що боржник ФОП Минда Юрій Васильович станом на 12.04.2021 має податковий борг не заявлений в межах справи про банкрутство №907/491/17 у розмірі 7 077 653,48 грн (основний платіж - 3 546 623,10 грн, штрафні санкції - 2 312 209,46 грн, пеня - 1 218 820,92 грн) по платежах:

- 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами» у розмірі 4 547 843,19 грн, (основний платіж - 1 940 662,05 грн, штрафні санкції - 1 451 647,20 грн, пеня - 1 154 513,94 грн);

- 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 1700 грн, (штрафні санкції - 1700,00 грн);

- 50 18050400 « Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 3400,00 грн (штрафні санкції - 3400,00 грн);

- 70 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями» у розмірі 2 223 269,51 грн (основний платіж - 1 470 619,67 грн., штрафні санкції - 752 649,84 грн);

- 30 11011000 «Військовий збір» у розмірі 300 250,78 грн (основний платіж - 135 341,38 грн, штрафні санкції - 100 602,42 грн, пеня - 64 306,98 грн);

- 70 71040000 « Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб» у розмірі 1190,00 грн (штрафні санкції - 1190,00 грн).

В обґрунтування поданої заяви кредитор зазначає, що Головним Управлінням ДПС у Закарпатській області за наслідками перевірки боржника (Акт перевірки від 04.02.2021 за №1339/07-16-07-11/2639817656) прийняті наступні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу:

· Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/926/07-16-07-112 по платежу 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами» у розмірі 4 547 843,19 грн (основний платіж - 1 940 662,05 грн, штрафні санкції - 1 451 647,20 грн, пеня - 1 154 513,94 грн);

· Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/925/07-16-07-11 по платежу 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами» у розмірі 1020 грн;

· Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/923/07-1б-07-11 по платежу 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 1700 грн;

· Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/927/07-16-07-11 по платежу - 30 11011000 «Військовий збір» у розмірі 300 250,78 грн (основний платіж - 135 341,38 грн, штрафні санкції - 100 602,42 грн, пеня - 64 306,98 грн);

· Вимога про сплату боргу від 25.02.2021 року №000/936/07-16-07-11 по платежу - 70 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями» у розмірі 1 470 619,67 грн.

· Рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/934/07-16-07-11 по платежу - 70 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями» у розмірі 735 309,84 грн (штрафні санкції - 735 309,84 грн);

· Рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/931/07-16-07-11 по платежу - 70 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями» у розмірі 17 340 грн (штрафні санкції - 17 340 грн);

· Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/924/07-16-07-11 по платежу - 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 3400 грн;

· Рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/932/07-16-07-11 по платежу - 70 71040000 «Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб» у розмірі 1190,00 грн.

Листом ГУ ДПС у Закарпатській області №421 /Ч/07-16-07-11-04 від 26.02.2021 року вищезазначені податкові повідомлення-рішення та інші зазначені документи були надіслані на адресу арбітражного керуючого-керуючого реалізацією майна ФОП Минда Ю.В, Чорнію Мар'яну Володимировичу та вручені відповідно до рекомендованого відправлення №8800026417347 від 01.03.2021 року - 04.03.2021 року.

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до суду наступні докази: акт перевірки № 1339/07-16-07-11/2639817656 від 04.02.2021 року, лист ГУ ДПС у Закарпатській області №421/Ч/07-16-07-11-04 від 26.02.2021 року, докази направлення податкових повідомлень-рішень арбітражному керуючому Чорній Мар'яну Володимировичу, Податкові повідомлення-рішення та інші документи з додатками, розрахунок податкового боргу, докази отримання заяви ліквідатором з додатками, платіжне доручення, витяг з ЄДРЮОФОПГФ.

За результатом розгляду заявлених кредитором вимог, керуючий реалізацією проти вказаних вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області частково заперечував, виходячи з поданого листа щодо розгляду кредиторських вимог від 01.06.2021 року №02-01/4503, зазначивши, що загальний розмір податкового боргу становить 2 220 331,28 грн, в тому числі борг з оплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування становить 993 313,68 грн, борг з оплати податку на доходи фізичних осіб становить 1 156 982,82 грн, борг з оплати військового збору становить 70 034,78 грн, а в частині кредиторських вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області штрафних санкцій та пені, підстави для визнання - відсутні.

Підставою для часткового визнання вимог кредитора арбітражним керуючим в частині податкового боргу з оплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування та військового збору слугувала встановлена судом в даній справі ухвалами від 22.10.2020 обставина припинення трудових відносин між боржником та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з 25.05.2017, а відтак і відсутність підстав для виникнення податкового боргу в цій частині після 26.05.2017 року.

Штрафні санкції та пеня відхилялися арбітражним керуючим з підстав неможливості їх застосування (нарахування) під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, який введений щодо ФОП Минди Ю.В. ухвалою про порушення провадження у даній справі від 29.06.2017 року.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.03.2023 у даній справі, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03 липня 2023 року, судом було визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області до боржника Фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича - на загальну суму 2 224 871,28 грн податкового боргу, з яких: 993 313,68 грн - вимоги першої черги; 1 156 982,82 грн - вимоги третьої черги; 70 034,78 - вимоги третьої черги та 4 540 грн судового збору - вимоги першої черги, а в задоволенні решти вимог кредитора було відмовлено.

Означені ухвала Господарського суду Закарпатської області від 01.03.2023 та постанова Західного апеляційного господарського суду були скасовані постановою Верховного Суду від 11.04.2024 у даній справі в частині відмови у визнанні кредиторських вимог, а справу № 907/491/17 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

З урахуванням наведеного, предметом нового розгляду грошових вимог кредитора є грошові вимоги кредитора, які були відхилені керуючим реалізацією при первісному їх розгляді (лист від 01.06.2021 року №02-01/4503) та в задоволенні яких було відмовлено судом першої та апеляційної інстанцій при первісному розгляді грошових вимог, а саме:

- 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами» у розмірі 3 389 840,37 грн, (основний платіж - 783 679,23 грн, штрафні санкції - 1 451 647,20 грн, пеня - 1 154 513,94 грн) на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/926/07-16-07-112;

- штрафна санкція по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами» у розмірі 1020 грн на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/925/07-16-07-11;

- 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 1700 грн, (штрафні санкції - 1700,00 грн), на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/923/07-1б-07-11;

- 50 18050400 « Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 3400,00 грн (штрафні санкції - 3400,00 грн), на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/924/07-16-07-11;

- 70 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями» у розмірі 1 229 955,83 грн (основний платіж - 477 305,99 грн, штрафні санкції - 752 649,84 грн), на підставі вимоги про сплату боргу від 25.02.2021 року №000/936/07-16-07-11, рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/934/07-16-07-11 та рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/931/07-16-07-11;

- 30 11011000 «Військовий збір» у розмірі 230 216,00 грн (основний платіж - 65 306,60 грн, штрафні санкції - 100 602,42 грн, пеня - 64 306,98 грн), на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/927/07-16-07-11;

- 70 71040000 « Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб» у розмірі 1190,00 грн (штрафні санкції - 1190,00 грн), на підставі рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/932/07-16-07-11.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають (ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

В обґрунтування підставності заявлених у даній справі вимог ГУ ДПС у Закарпатській області посилається на встановлені обставини в ході перевірки платника податків - ФОП Минда Ю.В. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати податків і зборів, виконання, валютного нарахування, сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Акт перевірки від 04.02.2021 за №1339/07-16-07-11/ НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2011 по 20.10.2019, якою встановлено обставини порушення боржником приписів:

- п.п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168, п.п. 168.1.5. п. 168.1. ст. 168, п.п а) п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України щодо неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету (з дотриманням місячного податкового періоду для сплати податку) за період з 01.01.2011 по 20.10.2019 в сумі 1 940 662,05 грн;

- п.п. 1.4., 1.5., 1.6. п. 16-1, підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168, п.п. 168.1.5. п. 168.1. ст. 168, п.п а) п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України щодо неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету (з дотриманням місячного податкового періоду для сплати податку) за період з 01.01.2011 по 20.10.2019 в сумі 135 341,38 грн;

- ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо не нарахування та несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 470 620,00 грн;

- п. 296.3. ст. 296 Податкового кодексу України щодо неподання податкових декларацій платника єдиного податку за: 9-ть місяців 2012, 2012, 1 квартал 2013, півріччя 2013, 9-ть місяців 2013, 2013 рік, 1 квартал 2014, півріччя 2014, 9-ть місяців 2014 та 2014 рік;

- п.п. 49.18.5. п. 49.18. ст. 49 розд. ІІ та п. 177.5. ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України щодо неподання декларацій про доходи за 2015-2019 роки;

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо неподання звітів по нарахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ зайнятої особи) за 2013-2019 роки та звітів по нарахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ зайнятої особи як роботодавця (в т.ч. за цивільно-правовими договорами) за період з березня 2011 по грудень 2017 року включно;

- п.п. б) п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України щодо неподання Податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Означені порушення та визначені кредитором суми податкових зобов'язань виникли у зв'язку з встановленими в ході перевірки боржника обставинами перебування з ФОП Миндою Ю.В. в трудових відносинах ОСОБА_5 (Трудовий договір та контракт від 10.03.2011) та ОСОБА_4 (Трудовий договір та контракт від 01.05.2013), у зв'язку з чим ГУ ДПС у Закарпатській області здійснено відповідні донарахування податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору за період з дати виникнення трудових відносин - 10.03.2011 ( ОСОБА_3 ) та 01.05.2013 ( ОСОБА_4 ) і по серпень 2019 року.

Водночас, даючи оцінку вимогам кредитора про визнання грошових вимог в частині 783 679,23 грн податку на доходи фізичних осіб, 477 305,99 грн єдиного внеску, нарахованого роботодавцями та 65 306,60 грн військового збору (основного боргу), суд погоджується з позицією керуючого реалізацією про безпідставність здійснених податковим органом нарахувань після 25.05.2017 року, позаяк наявні у справі докази підтверджують, що станом на 25.05.2017 означені працівники - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже були звільнені, а трудові відносини між ними та боржником, відповідно, - припинені, а відтак, в ФОП Минди Ю.В. після 25.05.2017 були відсутні підстави як для виплати означеним працівниками заробітної плати, так і для нарахування і сплати податків та зборів за відповідних фізичних осіб.

Так, ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2020 у справі №907/491/17 (які набрали законної сили у встановленому законом порядку) визнано вимоги до боржника із заборгованості щодо виплати заробітної плати перед ОСОБА_3 в розмірі - 9 053 250,24 грн та ОСОБА_4 в розмірі - 1 049 105,28 грн.

Постановляючи відповідні ухвали, судом було встановлено, що на день звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство заявником фізичною особою - підприємцем Минда Ю.В. було надано, серед іншого, Довідку про наявну заборгованість з виплати заробітної плати у боржника від 25.05.2017, за даними якої членами ліквідаційної комісії у складі голови комісії - Минда Ю.В. , члени ліквідаційної комісії - Воропаєва Р.І. , Майдза Р.М. та Балецька- Чиж В.В. повідомлено, що працівники підприємства звільнені, заборгованості перед звільненими працівниками з виплати заробітної плати немає.

Таким чином, в ухвалах від 22.10.2020 у даній справі встановлено преюдиційні для розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Закарпатській області обставини припинення з 25.05.2017 трудових відносин між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та боржником - ФОП Минда Ю.В. та при визнанні кредиторських вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ФОП Минда Ю.В. у справі №907/491/17, суд в ухвалах 22.10.2020 виходив з тієї обставини трудові відносини між зазначеними вище особами припинено 25.05.2017 року.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування. Гарантія остаточності та обов'язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, повинно тлумачитися у світлі Преамбули до ЄКПЛ, яка проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Держав. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає, серед іншого, що ухвалене судами остаточне рішення не може ставитися під сумнів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії»).

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (постанова Великої Палати Верховного суду від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц).

З урахуванням викладеного, суд приймає до уваги, що встановлені в ухвалах від 22.10.2022 обставини припинення з 25.05.2017 трудових відносин між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та боржником - ФОП Минда Ю.В., - виключають можливість покладення на боржника податкових зобов'язань з нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску, нарахованого роботодавцями та військового збору за зазначених осіб ФОП Минда Ю.В., як роботодавцем та є підставою для відмови в задоволенні грошових вимог кредитора в цій частині (783 679,23 грн податку на доходи фізичних осіб, 477 305,99 грн єдиного внеску, нарахованого роботодавцями та 65 306,60 грн військового збору (основного боргу).

Наведеним спростовуються аргументи Головного управління ДПС у Закарпатській області про підтвердження матеріалами справи про банкрутство наявності трудових відносин між боржником - ФОП Минда Ю.В. та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 після 25.05.2017, а ймовірна наявність в останніх доходу, отриманого від боржника після 25.05.2017 може бути підставою для виникнення в означених осіб власних податкових зобов'язань перед податковим органом.

Розглядаючи підставність заявлених кредитором грошових вимог в частині нарахованих штрафних санкцій та пені, суд, з урахуванням наданих Верховним Судом в постанові від 11.04.2024 вказівок, зважає на наступне.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов'язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі №904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Слід також зазначити, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

Пункт 14.1.156. ПК України визначає податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов'язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов'язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов'язання, а також як неузгоджене зобов'язання, коли грошове зобов'язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов'язання не означає, що зобов'язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

В податковому законодавстві податковий обов'язок включає в себе обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 ПК України).

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1. ст. 46 ПК України).

Пунктами 49.1., 49.2. статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Слід зауважити, що пунктом 54.1. ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Разом з тим, у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання.

Положеннями пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов'язує із цією дією виникнення податкового зобов'язання у платника податку (п. 6.15, 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20, на розгляд якої було винесено питання щодо розгляду грошових вимог податкового органу до боржника, який перебуває у процедурі банкрутства та вирішення питання щодо моменту виникнення грошових зобов'язань боржника на підставі податкових повідомлень-рішень та відповідно кваліфікації таких вимог як конкурсних, поточних чи таких, що виникли в процедурі ліквідації боржника та до закінчення перегляду якої було зупинено провадження у цій справі наведено наступний висновок.

Так, судова палата виснувала, що положеннями податкового законодавства визначено обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов'язок самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

У зв'язку з викладеним, відхиляються аргументи кредитора про те, що якщо податкове повідомлення-рішення боржником не оскаржувалося, податковий борг є узгодженим, а тому включенню до кредиторських вимог підлягають всі вимоги зі сплати податків та зборів, а не їх частина, є помилковими оскільки існування та момент виникнення грошового зобов'язання боржника перед податковим органом не ставиться з залежність від податкового повідомлення-рішення та його узгодженості/неузгодженості, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у даній справі.

При цьому, направляючи заяву кредитора (в частині) на новий розгляд Верховний Суд в постанові від 11.04.2024 акцентував увагу на необхідності надання оцінки нарахованим податковим органом штрафним санкціям за порушення боржником як роботодавцем вимог податкового законодавства за період до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію у цій справі з наданням оцінки підставам, періоду їх (штрафних санкцій та пені) нарахування, поданому кредитором розрахунку в цій частині, акту перевірки, податковим повідомленням-рішенням тощо.

Виконуючи вказівки Верховного Суду в цій частині судом встановлено, що:

- штрафні санкції в сумі 1 452 667,20 грн та пеня в розмірі 1 154 513,94 грн по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами нараховані кредитором на підставі податкових повідомлень рішень від 25.02.2021 року №000/926/07-16-07-112, від 25.02.2021 року №000/925/07-16-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника за період з березня 2011 року по серпень 2019 року включно (період нарахування пені - по 20.10.2019);

- штрафна санкція в сумі 1700,00 грн по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами нарахована кредитором на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/923/07-1б-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника за період з 2015 по 2019 рік включно;

- штрафні санкції в сумі 100 602,42 грн та пеня в розмірі 64 306,98 грн по військовому збору нараховані кредитором на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/927/07-16-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника за період з серпня 2014 року по серпень 2019 року включно (період нарахування пені - по 20.10.2019);

- штрафні санкції в сумі 752 649,84 грн по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховані кредитором на підставі рішень про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/934/07-16-07-11 та від 25.02.2021 року №000/931/07-16-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника за період з березня 2011 року по серпень 2019 року включно;

- штрафна санкція в сумі 3400,00 грн по єдиному податку з фізичних осіб нарахована кредитором на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/924/07-16-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника (неподання звітності) за період з 2012 по 2014 рік включно;

- штрафна санкція в сумі 1190,00 грн по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нарахована кредитором на підставі рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/932/07-16-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника (неподання звітності) за період з 2011 по 2019 рік включно.

Позатим, відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чинної на час порушення провадження у цій справі про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Аналогічне за змістом положення містить КУзПБ, відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 якого мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Як вже зазначалося вище, 29.06.2017 ухвалою Господарського суду Закарпатської області було порушено провадження у цій справі про банкрутство ФОП Минди Ю.В. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Згідно п. 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору є період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 20.1.19. Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Слід зазначити, що передумовою нарахування пені з підстав, передбачених п.п. 129.1.1 п. 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (подібний висновок також наведено в постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 922/5238/21).

При цьому, положення статті 129 ПК України встановлюють порядок як початку нарахування пені, так і порядок закінчення нарахування пені. Зокрема, відповідно до п.п. 129.3.3 п. 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що період нарахування кредитором штрафних санкцій та пені охоплює як час з початку трудових відносин, коли у боржника як роботодавця був наявний обов'язок декларувати та сплачувати відповідні податки та збори і до відкриття відносно боржника провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, коли зупиняється нарахування штрафних санкцій на конкурсні вимоги, так і період після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, коли нарахування штрафних санкцій та пені є неможливим в силу вимог КУзПБ та ПК України.

Таким чином, суд погоджується з позицією керуючого реалізацією, яка викладена в повідомленні про розгляд вимог до боржника від 09.07.2024 про те, що штрафні санкцій та пеня можуть бути застосовані щодо сум податків і зборів, нарахованих в період до травня 2017 року, включно, а сам розрахунок штрафних санкцій та пені має здійснюватися податковим органом виключно до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто по 29.06.2017 року, тобто до дати винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Беручи до уваги викладене, оцінюючи подані кредитором розрахунки штрафних санкцій та пені та здійснивши з їх врахуванням власний арифметичний розрахунок, з огляду на встановлену в спірних правовідносинах можливість кредитора нараховувати штрафні санкції та пеню щодо сум податків і зборів, нарахованих в період до травня 2017 року, включно та по дату введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (29.06.2017), суд вважає підставними, правомірними та такими, що підлягають визнанню грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області до боржника фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича на загальну суму 1 901 056,88 грн штрафних санкцій та пені, в тому числі:

- 864 907,78 грн штрафних санкцій та 454 652,74 грн пені по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами відповідно до податкових повідомлень рішень від 25.02.2021 року №000/926/07-16-07-112, від 25.02.2021 року №000/925/07-16-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника за період з березня 2011 року по травень 2017 року включно (період нарахування пені - по 29.06.2017);

- 1020,00 грн штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами відповідно до податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/923/07-1б-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника за період з 2015 по 2017 рік включно;

- 51 622,47 грн штрафних санкцій та 17 793,77 грн пені по військовому збору відповідно до податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/927/07-16-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника за період з серпня 2014 року по травень 2017 року включно (період нарахування пені - по 29.06.2017);

- 506 810,12 грн штрафних санкцій по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до рішень про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/934/07-16-07-11 та від 25.02.2021 року №000/931/07-16-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника за період з березня 2011 року по травень 2017 року включно;

- 3400,00 грн штрафних санкцій по єдиному податку з фізичних осіб відповідно до податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/924/07-16-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника (неподання звітності) за період з 2012 по 2014 рік включно;

- 850,00 грн штрафних санкцій по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/932/07-16-07-11 за порушення податкових зобов'язань боржника (неподання звітності) за період з 2011 по 2017 рік включно.

Суд, при цьому, погоджується з позицією кредитора з посиланням на положення ст. 102 ПК України щодо можливості визначення податкових зобов'язань боржнику без урахування строків давності, позаяк за встановленими обставинами боржником не подавалися податкові декларації у спірних правовідносинах, тоді як відповідно до статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, пунктом 102.2. статті 102 ПК України визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо, зокрема, податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано (п.п. 102.2.1. п. 102.2. ст. 102 ПК України).

Частиною 4 статті 133 КУзПБ передбачено порядок задоволення вимог кредиторів при розгляді справи про банкрутство фізичної особи, а саме: вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та вказівок Верховного Суду, що викладені в постанові від 11.04.2024 у даній справі, суд дійшов висновку про підставність заяви кредитора в частині визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області на загальну суму 1 901 056,88 грн штрафів та пені, що нараховані до дати відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів на податкові зобов'язання до травня 2017 року з включенням таких вимог до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а в іншій частині вимог кредитора належить відмовити.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абз. 4, 5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).

Керуючись ст.ст. 45, 46, 120, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до боржника фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - на загальну суму 1 901 056,88 грн штрафних санкцій та пені, які підлягають включенню до третьої черги задоволення вимог кредиторів.

2. У задоволенні решти вимог кредитора відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 01 жовтня 2024 року.

Суддя Р.М. Лучко