вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
24 вересня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/302/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатко О.В,
розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_4
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Г.А." с. Пістрялово, Мукачівського району
про припинення трудових відносин
За участю представників: не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача з вимогою припинити трудові відносини ОСОБА_1 з товариством з обмеженою відповідальністю "Ф.Г.А." на посаді директора товариства. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичник осіб - підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Г.А.".
Ухвалою суду від 18.04.2023 р. позовну заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 залишено без руху.
27.04.2023 р. представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 03.05.2024 р. прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 907/302/23 вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. У задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача відмовлено. Зупинено провадження у справі №907/302/23 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №127/27466/20. Зобов'язано учасників справи невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення справи №907/302/23.
20.02.2024 р. від позивача, надійшла заява про поновлення провадження. В обґрунтування вказаної заяви представник заявника вказує на те, що 06 вересня 2023 року Велика Палата Верховного Суду розглянувши по справі №127/27466/20 касаційну скаргу винесла постанову згідно якої скасовано рішення судів попередніх інстанцій а провадження у справі закрито на підставі п. 6, ч.1, статті 231 ГПК України, у зв'язку із чим наявні підстави для відновлення провадження у справі №907/302/23.
Ухвалою суду від 21.02.2024 р. поновлено провадження у справі №907/302/23, підготовче засідання призначено на 13.03.2024 р.
Ухвалою суду від 13.03.2024 р. відкладено підготовче засідання на 16.04.2024 р.
Проте, судове засідання призначене на 16.04.2024 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/7-к від 15.04.2024 р.
Ухвалою суду від 22.04.2024 відкладено підготовче засідання на 15 травня 2024 р.
Проте, судове засідання призначене на 15.05.2024 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/10-к від 15.05.2024 року.
Ухвалою суду від 20.05.2024 р. відкладено підготовче засідання на 24 липня 2024 р.
Проте, судове засідання призначене на 24.07.2024 р. не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/24-к від 22.07.2024 р.
Ухвалою суду від 06.08.2024 р. відкладено підготовче засідання на 21.08.2024 р.
Ухвалою суду від 21.08.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 24.09.2024 р.
Ухвалою суду від 24.09.2024 р. клопотання………….
23.09.2024 р. представником позивача подано до суду заяву про про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Пояснив, що письмовим рішенням одноособового учасника №3/2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.Г.А.» від 08.12.2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «Ф.Г.А.». В подальшому, на підставі наказу №3 від 08.12.2020 року ОСОБА_1 прийнято в штат ТОВ «Ф.Г.А.». Трудового договору/контракту між ОСОБА_1 , та ТОВ «Ф.Г.А.» не укладалось.
12.10.2022 року ОСОБА_1 до учасників ТОВ «Ф.Г.А.» пред'явлено для ознайомлення нотаріально засвідчену заяву від 12.10.2022 року зареєстровану в реєстрі за №2588 із проханням звільнити його з посади директора ТОВ «Ф.Г.А.» за власним бажанням з 13 жовтня 2022 року та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За доводами Позивача, ТОВ «Ф.Г.А.» та її учасниками заява ОСОБА_1 від 12.10.2022 року була попросту проігнорована, загальні збори учасників не проведені, рішення про звільнення Позивача з посади директора не прийнято. Крім іншого, ОСОБА_1 не було отримано жодної відповіді від ТОВ «Ф.Г.А.» та його засновників/учасників.
20.01.2023 року Позивачем до ТОВ «Ф.Г.А.» за поштовим відправленням №8801801067176 з описом вкладений в цінний лист подано нотаріально засвідчену копію заяви від 12.10.2022 року. Також, з метою додатково інформування звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням заява від 12.10.2022 року була подана засновникам/учасникам товариства, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується квитанціями щодо здійснення поштового відправлення цінного листа з описом за №8801801067168 та №8801801067184. Згідно інформації щодо трекінгу поштових відправлень розміщених на офіційному сайті Укрпошти вбачається, що поштові відправлення №8801801067176 та №8801801067168 отримані адресатами.
З огляду на наведене позивач вважає, що наявні підстави для визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ф.Г.А.» з 13.10.2022 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.Г.А.» на підставі ч.1 статті 38 КЗпП України та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.Г.А.».
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 24.09.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб - підприємців та громадський формувань, сформованого станом на 19.01.2023 р., засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Г.А",(далі - ТОВ «Ф.Г.А.», Товариство, Відповідач) код ЄДРПОУ - 43342264, 89673, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, село Пістрялово, будинок 31, є: 1) ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 Статутний внесок: 7 000 (70%).; 2) ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 Статутний внесок: 3 000 (30%).
Письмовим рішенням одноособового учасника №3/2020 ТОВ «Ф.Г.А.» від 08.12.2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Позивач) призначено на посаду директора ТОВ «Ф.Г.А.». В подальшому, на підставі наказу №3 від 08.12.2020 року ОСОБА_1 прийнято в штат ТОВ «Ф.Г.А.».
Вказане також підтверджується інформацією, що міститься в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб - підприємців та громадський формувань, сформованого станом на 19.01.2023 р.
Судом встановлено, що статутом ТОВ "Ф.Г.А", у редакції, від 2021 р. (далі - статут), передбачено, що вищим органом товариства є Загальні збори учасників, які обирають голову товариства (п. 9. 1. статуту).
Загальні збори учасників скликаються : а) 3 ініціативи виконавчого органу товариства; б) На вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (п. 9.2.1. статуту).
Крім іншого, до виключної компетенції загальних зборів товариства належить: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу і всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (п. 9.1.4 статуту).
Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 15 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників (п.п. 9.3.2, 9.3.3 статуту).
Виконавчим органом Товариства є - Директор. До компетенції виконавчого органу Товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради Товариства (у разі утворення) (п. 9.6.1 статуту).
За доводами позивача 12.10.2022 року ОСОБА_1 до учасників ТОВ «Ф.Г.А.» пред'явлено для ознайомлення нотаріально засвідчену заяву від 12.10.2022 року зареєстровану в реєстрі за №2588 (далі - заява від 12.10.2022 року) із проханням звільнити його з посади директора ТОВ «Ф.Г.А.» за власним бажанням з 13 жовтня 2022 року та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ТОВ «Ф.Г.А.» та її учасниками заява ОСОБА_1 від 12.10.2022 року не взята до уваги, загальні збори учасників не проведені, рішення про звільнення Позивача з посади директора не прийнято. Крім іншого, ОСОБА_1 не було отримано жодної відповіді від ТОВ «Ф.Г.А.» та його засновників/учасників.
20.01.2023 р. Позивачем до ТОВ «Ф.Г.А.» за поштовим відправленням №8801801067176 з описом вкладений в цінний лист подано нотаріально засвідчену копію заяви від 12.10.2022 р.
З метою додатково інформування звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням заява від 12.10.2022 року була подана засновникам/учасникам товариства, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджуеться квитанціями щодо здійснення поштового відправлення цінного листа з описом за №8801801067168 та №8801801067184.
Відтак, загальні збори учасників (засновників) товариства, які мали відбутись 01.03.2024 о 10:00 год. за адресою місцезнаходження товариства, а саме: АДРЕСА_3 , та на яких мало вирішуватись питання щодо звільнення директора підприємства та обрання нового - не відбулись. Відповідач та треті особи своїх заяв по суті справи до суду не надали, доказів проведення загальних зборів та вирішення питання щодо звільнення директора до матеріалів справи не долучили.
03.01.2024 року Позивачем надіслано до учасників ТОВ «Ф.Г.А.» ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) за поштовим відправленням з описом вкладення за №8801709621345 та №8801709621361 повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ «Ф.Г.А.» на 01.03.2024 року о 10 год. 00 хи. за адресою місцезваходження товариства, а саме: 89673, Закарлатська обл., Мукачівський р-н, село Пістралово, будинок 31, з метою припинення повноважень ОСОБА_1 , як директора товариства.
Однак, надіслані Позивачем повідомлення повернуті останньому через відсутність адресата за вказаною адресою та з інших причин, що підтверджується інформацією щодо трекінгу поштового відправлення.
Відтак, оскільки трудові права керівника ТОВ «Ф.Г.А.» вважаються позивачем порушеними, останній звернувся до суду з позовними вимогами визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «Ф.Г.А.» з 13.10.2022 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора ТОВ «Ф.Г.А.» на підставі ч.1 статті 38 КЗпП України та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як директора ТОВ «Ф.Г.А.».
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, частково виходячи з наступного.
Приписами ст. 80 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦКУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 ЦКУ, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.
Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом (ч. 2 ст. 98 ЦКУ).
Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів (ч. 4 ст. 98 ЦКУ).
Згідно приписів ст. 99 ЦКУ, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 89 Господарського кодексу України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.
Статтею 28 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон) передбачено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Відповідно до ст. 29 Закону, загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 30 Закону передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належать зокрема: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону, загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів (ч. 8 ст. 31 Закону).
Приписами ст. 32 Закону передбачено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.
Відповідно до положень ст. 33 Закону, загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно, чи із застосовуванням інших засобів електронної ідентифікації. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Статтею 39 Закону передбачено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників (ч. 12 ст. 39 Закону).
Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (ч. 13 Закону).
Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб - підприємців та громадський формувань, сформованого станом на 19.01.2023 р., засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Г.А",(далі - ТОВ «Ф.Г.А.», Товариство, Відповідач) код ЄДРПОУ - 43342264, 89673, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, село Пістрялово, будинок 31, є: 1) ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 Статутний внесок: 7 000 (70%).; 2) ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 Статутний внесок: 3 000 (30%).
Письмовим рішенням одноособового учасника №3/2020 ТОВ «Ф.Г.А.» від 08.12.2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Позивач) призначено на посаду директора ТОВ «Ф.Г.А.». В подальшому, на підставі наказу №3 від 08.12.2020 року ОСОБА_1 прийнято в штат ТОВ «Ф.Г.А.».
Вказане також підтверджується інформацією, що міститься в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб - підприємців та громадський формувань, сформованого станом на 19.01.2023 р.
Статутом ТОВ "Ф.Г.А", у редакції, від 2021 р., передбачено, що вищим органом товариства є Загальні збори учасників, які обирають голову товариства (п. 9. 1. статуту).
Загальні збори учасників скликаються : а) 3 ініціативи виконавчого органу товариства; б) На вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (п. 9.2.1. статуту).
Крім іншого, до виключної компетенції загальних зборів товариства належить: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу і всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (п. 9.1.4 статуту).
Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 15 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників (п.п. 9.3.2, 9.3.3 статуту).
Виконавчим органом Товариства є - Директор. До компетенції виконавчого органу Товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради Товариства (у разі утворення) (п. 9.6.1 статуту).
За доводами позивача, які не спростовані та не заперечені відповідачем 12.10.2022 р. ОСОБА_1 до учасників ТОВ «Ф.Г.А.» пред'явлено для ознайомлення нотаріально засвідчену заяву від 12.10.2022 р. зареєстровану в реєстрі за №2588 із проханням звільнити його з посади директора ТОВ «Ф.Г.А.» за власним бажанням з 13 жовтня 2022 року та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ТОВ «Ф.Г.А.» та її учасниками заява ОСОБА_1 від 12.10.2022 року не взята до уваги, загальні збори учасників не проведені, рішення про звільнення Позивача з посади директора не прийнято. Крім іншого, ОСОБА_1 не було отримано жодної відповіді від ТОВ «Ф.Г.А.» та його засновників/учасників.
20.01.2023 р. Позивачем до ТОВ «Ф.Г.А.» за поштовим відправленням №8801801067176 з описом вкладений в цінний лист подано нотаріально засвідчену копію заяви від 12.10.2022 р.
З метою додатково інформування звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням заява від 12.10.2022 року була подана засновникам/учасникам товариства, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджуеться квитанціями щодо здійснення поштового відправлення цінного листа з описом за №8801801067168 та №8801801067184.
Відтак, загальні збори учасників (засновників) товариства, які мали відбутись 01.03.2024 о 10:00 год. за адресою місцезнаходження товариства, а саме: АДРЕСА_3 , та на яких мало вирішуватись питання щодо звільнення директора підприємства та обрання нового - не відбулись. Відповідач та треті особи своїх заяв по суті справи до суду не надали, доказів проведення загальних зборів та вирішення питання щодо звільнення директора до матеріалів справи не долучили.
03.01.2024 р. Позивачем надіслано до учасників ТОВ «Ф.Г.А.» ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) за поштовим відправленням з описом вкладення за №8801709621345 та №8801709621361 повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ «Ф.Г.А.» на 01.03.2024 року о 10 год. 00 хи. за адресою місцезваходження товариства, а саме: 89673, Закарлатська обл., Мукачівський р-н, село Пістралово, будинок 31, з метою припинення повноважень ОСОБА_1 , як директора товариства.
Однак, надіслані Позивачем повідомлення повернуті останньому через відсутність адресата за вказаною адресою та з інших причин, що підтверджується інформацією щодо трекінгу поштового відправлення.
Згідно ст. 92, 96, 96-1 ЦК власники корпоративних прав та органи юридичної особи здійснюють повноваження управління нею, що є формою реалізації корпоративних відносин. Право на управління та контроль над акціонерним товариством дає можливість впливати на його рішення та господарську політику.
Управління майном і працівниками у господарському праві розглядається не лише як одна з правомочностей власника, а як діяльність (функція) його органів управління, функція керівника господарюючого суб'єкта. Функція організації господарства та управління ним здійснюється адміністрацією та службовими особами підприємства, які, в залежності від свого правового положення в системі органів управління, наділені власною компетенцією з управління майном, працівниками. Поняття «організовувати» в словниках, тлумачиться, зокрема в такому значенні: 1) створювати, засновувати що-небудь, залучаючи до цього інших, спираючись на них; 2) здійснювати певні заходи громадського значення, розробляючи їх підготовку і проведення; 3) згуртовувати, об'єднувати кого-небудь з певною метою; 4) чітко налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь.
Разом з вищим органом управління Директор виконує спільну для них функцію, яка об'єднується досягненням загальної волі і мети створення підприємства: - організувати використання вкладеного капіталу та майна, трудових ресурсів і кадрової роботи, договірної та фінансової діяльності, обліку та звітності тощо для виробництва товарів (робіт, послуг), а також забезпечення існування підприємства в умовах економічної конкуренції. В кінцевому рахунку мета господарювання для власника (засновника акціонера) та для керівника - одна, - отримання прибутку та інших запланованих соціальних результатів.
Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п'ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п'яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 та від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
Суд зазначає, що управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону № 2275-VIII).
Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону № 2275-VIII), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII).
Разом з тим Закон № 2275-VIII також передбачає укладення з членом виконавчого органу товариства договору.
Так, у чинній редакції частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті 39, частини шостої статті 40 та частини восьмої статті 42 Закону № 2275-VIII дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в частині дванадцятій статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).
Відтак чинна редакція Закону № 2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.
Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Суд встановив, що Позивач був обраний на посаду директора Товариства, однак не встановив обставин укладення з ним трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону №2275-VIII.
Згідно положень ст. 38 Кодексу законів про працю, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений рядок, передавши про це роботодавцю лист за дві тижні.
Оскільки відповідач не укладав з позивачем трудового договору (контракту), суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем не виникав спір стосовно припинення такого правочину (договору). Відтак не є необхідним застосування у спірних правовідносинах даної справи норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника та повідомлення про це роботодавця за два тижні.
Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
Для вирішення цієї справи суд звертається до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.
Мотивуючи наведене рішення, ВП ВС прийшла до висновку, що створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦКУ), п. 7 ч. 2 ст. 30 ЗУ від 06.02.2018 № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон № 2275-VIII)) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (ч. 2 ст. 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління, та які є підставою для виникнення відносин представництва в цивільних/господарських відносинах Корпорації як юридичної особи. Окрім того між директором та Корпорацією виникають трудові відносини, що регулюються законодавством про працю, у зв'язку з укладенням в установленому порядку (ч. 12 ст. 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Важливим є правовий висновок ВП ВС, що у разі, коли між Корпорацією і Директором, як у справі що розглядається, не укладався трудовий договір (контракт), то між ними не виникає спору про припинення такого правочину як трудовий договір. Тому, у спірних правовідносинах норми законів про працю, зокрема ст. 38 КЗпП про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, - не застосовується.
ВП ВС зробила правовий висновок, що відносини Керівника з управління Товариством становлять основу відносин між товариством та цією особою. Визнання трудових правовідносин припиненими, або звільнення Директора у таких відносинах спрямовано на припинення правовідносин з управління, які існують між Директором та Товариством.
При цьому ВП ВС визначила алгоритм, за яким у спірних правовідносинах мають припинятися повноваження з корпоративного управління. Цей порядок є відмінним від алгоритму припинення трудових відносин, який встановлено для усіх інших категорій працівників - попередження роботодавця письмово за два тижні. Для корпоративних відносин ця норма не застосовується.
Слід застосовувати приписи корпоративного закону, зокрема ч. 2-5 та 11 ст. 32 Закону № 2275-VIII. Директор для припинення своїх повноважень за своєю власною ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства (п. 1 ч. 7 ст. 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків (ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII), дотримуючись особливостей порядку, встановленого статутом Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів повідомити кожного з учасників про порядок денний, дату, час, і місце їх проведення, а також забезпечити учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного за місцезнаходженням Товариства.
Перешкодою для припинення управлінський повноважень директора є приписи закону, що товариство не може діяти без директора, його зміна обов'язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора, який приймає естафету управління Корпорацією, забезпечуючи керівництво поточною діяльністю та представництво і самопредставництво товариства.
Позивач, з метою дотримання процедури припинення своїх повноважень як директора/керівника та з метою забезпечення можливості учасникам Товариства обрати (призначити) на цю посаду наступного керівника, таким чином забезпечивши безперевність керівництва і передачу владних повноважень з управління Товариством, дотримався порядку скликання зборів учасників Товариства. Однак збори у встановлений день - 01.03.2024 р. не відбулися.
Суд доходить висновку, що вимога Позивача про визнання припиненими трудових відносин з наступного дня, коли ним було нотаріально посвідчено заяву до загальних зборів про звільнення - 13.10.2022 р. не має правових підстав та не відповідає наведеним вище правовим позиціям Верховного Суду.
Норма ч. 2-5 та 11 ст. 32 Закону № 2275-VIII робить неможливим прийняття рішення судом про визнання припиненим трудового договору з Товариством після спливу двох тижнів з дня повідомлення учасників (засновників) про звільнення за власним бажанням, оскільки по суті зводиться до рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, - припинення трудових правовідносин ретроспективно без прийняття загальними зборами відповідного управлінського рішення.
За Директором, безумовно, зберігається право звільнитися з роботи за власним бажанням. Визначене ст. 38 КЗпП право звільнитися з роботи за власною ініціативою (бажанням) є похідним від основоположного права громадян України на працю, передбаченого ст. 43 Конституції України, що включає право заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Вільно обирає, значить і вільно може від неї відмовитися за власним бажанням, не пояснюючи мотиви такого власного рішення. Не можна особу примушувати до роботи, у тому числі й на посаді директора.
Але строки, що встановлені в ст. 38 КЗпП не регулюють порядку звільнення директора, про що зазначив і ВС. Обов'язок звільнити працівника за два тижні вказаною нормою закону лежить на Директорі, як адміністрації підприємства, як роботодавцеві. Самого Директора не можна звільнити за два тижні, як для загального правила звільнення найманого (Директором) працівника. Директор, що діє як керівник юридичної особи та як роботодавець не може звільнитися з посади за два тижні (14 днів). Для нього законодавчо та за статутом Товариства існує інший порядок, який імперативно встановлює особливий порядок звільнення керівника, що є виключенням із загального правила для звільнення працівників за власним бажанням за ст. 38 КЗпП.
Не викликає сумнівів твердження, що Директор, який обраний (призначений) на посаду і виконує свою роботу, є працівником підприємства, якого, окрім управлінських корпоративних відносин, з підприємством пов'язують і трудові відносини, які гарантують Директору багато інших трудових і соціальних прав та інтересів, як працівника (право на відпустку, на соціальне страхування при втраті працездатності, право звернення до суду для вирішення трудових спорів тощо). За Директором також зберігається як основоположне право бути звільненим за власним бажанням. Але не у порядку, що визначений ст. 38 КЗпП, а в особливому порядку, на який він погодився, обіймаючи посаду Директора.
Відповідно до приписів ст. 20 ГПК України справи Директорів підпадають під визначення їх як справ (спорів), що виникають з корпоративних відносин, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, а тому дійсно відносяться до юрисдикції господарських судів.
Отже, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах норми законів про працю, зокрема ст. 38 КЗпП про припинення/розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, - застосовується лише в тій частині, якою передбачено право на звільнення з роботи за власною ініціативою.
Для Директора, в силу його особливого правового статусу, встановлено особливий правовий режим трудових прав та обов'язків не залежно від того є у Директора письмовий трудовий договір (контракт) з Товариством чи немає, в будь-якому разі Директор є працівником Товариства, який пов'язаний з підприємством трудовими правами. Окрім того Директор є носієм адміністративної влади, похідної від права корпоративного управління (корпоративних прав) , через що для нього існує особливий порядок звільнення за власним бажанням із застосуванням норм КЗпП, а також корпоративного законодавства і статуту Товариства. Очевидним є юридичний зв'язок між правами трудовими Директора та його управлінськими правами: трудові права є похідними від прав, які Директор отримує на підставі рішення загальних зборів Товариства про його призначення/звільнення з посади. Припинення зборами Директору права управління Товариством автоматично припиняє і трудові відносини з Директора з Товариством.
Такий висновок суду у цій справі відповідає загальному, зробленому у Рішенні Конституційного Суду України за № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010, спір про неналежне виконання (реалізацію) учасниками товариства корпоративних прав, зокрема, неприйняття компетентним органом Товариства рішення про обрання (призначення), усунення Позивача як члена виконавчого органу є спором не трудовим, а корпоративним, предметом якого є прийняття/неприйняття загальними зборами Товариства рішення про припинення (позбавлення) Директора повноважень на управління Товариством.
ВП ВС у своїй постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 (п.6.2) виснувала, що за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника з метою захисту своїх прав він може звернутися до суду.
При цьому належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Як пояснює ВП ВС у наведеному пункті, так само і у цій справі, як просить Позивач, констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема в день підписання і нотаріального посвідчення заяви з 13.10.2022 р., по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.
Перед судом постало питання чи може бути задоволена вимога про припинення трудових відносин з певної дати, про яку просив Позивач - дати підписання ним заяви про звільнення на адресу загальних зборів Товариства.
Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За умовами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення правовідношення.
Суд зазначає, що припинення трудових відносин певною датою у минулому по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.
При цьому, суд враховує, що прийняття судового рішення з констатацією визнання припиненими відносин керівника з товариством з дати про яку просить Позивач, що минула, породжуватиме юридичну невизначеність в частині моменту припинення повноважень директора, оскільки в період з дати підписання заяви про звільнення, а так само з дати, коли мали би відбутися загальні збори учасників, та по день набрання законної сили рішенням суду даній справі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 буде значитися директором (керівником) відповідача, і ці відомості мають статус достовірних.
Саме факт неприйняття загальними зборами рішення про припинення повноважень свідчить про збереження цих повноважень ОСОБА_1 , а також свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, і саме з набрання рішенням законної сили спір про припинення правовідносин між сторонами буде вирішено.
Окрім цього, припинення правовідносин між Директором та Товариством з дати набрання рішенням суду законної сили забезпечить можливість та надасть товариству (загальним зборам учасників товариства) додатковий час до набрання рішенням законної сили обрати (призначити) директором іншу особу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку права позивача підтягаються захисту шляхом припинення повноважень на майбутнє, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.
Таким чином, враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині визнання припиненими трудових відносини з 13.10.2022 р., підлягають задоволення частково, а саме суд дійшов висновку визнати припиненими трудові відносини з дати набрання рішенням законної сили.
Суд виходить з того, що заява Позивача про припинення трудових відносин у зв'язку із звільненням з посади директора ТОВ «Ф.Г.А.» від 12.10.2022 р., хоча й не містить вимоги до Товариства та загальних зборів Товариства про припинення (звільненя) з посади директора - припинення як трудових відносин так і управлінських корпоративних відносин, але за своєю суттю така заява стосується припинення саме комплексу цих повноважень: трудових та управлінських повноважень (корпоративних), які підлягають одночасному припиненню.
В той же час, право Позивача є порушеним і підлягає захисту, тому суд не може відмовити у задоволенні цієї вимоги лише з наведених формальних причин, оскільки вимога текстуально так сформульована Позивачем.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 13) відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
За фактом набрання законної сили рішення у справі про припинення повноважень керівника (директора) юридичної особи таке рішення суду тягне за собою зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що стосувалися такого керівника, отже є підставою внесення відповідних змін до реєстру.
Заявником змін до Єдиного державного реєстру відповідно до ст. 1 п. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» може бути, зокрема, позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.
В будь якому разі рішення господарського суду, що набрало законної сили, про припинення прав управління особою як керівником юридичної особи, змінює встановлений статтею 10 вказаного Закону статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру. Такі відомості втрачають статус достовірних на підставі рішення господарського суду, і не можуть бути використані у спорі з третьою особою. Рішення господарського суду, таким чином, є актом, який спростовує презумпцію достовірності відомостей ЄДРЮОФОПГФ, такі відомості з набранням рішенням законної сили, - є недостовірними.
Суд, враховуючи правові позиції ВП ВС у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, вважає, що належним та ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 та його законних інтересів у цій справі є вимога припинити трудові відносини та повноваження директора/керівника, які будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Щодо позовної вимоги про виключення з ЄДР відомостей про ОСОБА_1 , як директора/керівника ТОВ "Ф.Г.А".
Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку про те також, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).
Отже, вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові необхідно відмовити (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Відтак суд приходить до висновку, що заявлена позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту в даному випадку, оскільки, позивачем не визначено додатково відповідачем компетентного суб'єкта, який би міг провести такі зміни в ЄДР.
Суд зазначає, що зобов'язання державного реєстратора здійснити дії щодо виключення відповідних відомостей про юридичну особу, а саме про керівника (директора), буде примушенням державного реєстратора здійснити дії, які суперечать, зокрема, статті 17 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV), яка надає державному реєстратору лише право зареєструвати зміну керівника (директора) на підставі відповідного рішення загальних зборів товариства. Також виключення відомостей про керівника (директора) товариства без заміни на нового / іншого керівника (директора) буде порушувати публічний порядок, адже керівник наділений широким колом повноважень.
До аналогічних висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо виключення з ЄДР відомостей про ОСОБА_1 , як директора/керівника ТОВ "Ф.Г.А".
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Г.А." АДРЕСА_4 про припинення трудових відносин підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів в сумі 2 684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати припиненими за власним бажанням трудові відносини та повноваження директора/керівника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий 28.01.2021 року органом 2129) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ф.Г.А." (89673, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, село Пістрялово, будинок 31, код ЄДРПОУ 43342264) з дати набрання цим рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою від по від аль ні стю "Ф.Г.А." (89673, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, село Пістрялово, будинок 31, код ЄДРПОУ 43342264) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий 28.01.2021 року органом 2129) суму 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 01.10.2024
Суддя О. Ф. Ремецькі