Справа № 212/9223/24
2-н/212/1769/24
про відмову у видачі судового наказу
01 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Cуддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дехта Р.В., розглянувши заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ»про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 заборгованості за послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії,
18 вересня 2024 представник АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить видати судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 року по 31.05.2024 року у загальному розмірі 20 937,60 грн., а також судові витрати у розмірі 302,80 грн..
На виконання вимог ч. 5 ст.165 ЦПК України суд звернувся із запитом до Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичних осіб боржників.
Згідно повідомлення центру адміністративних послуг «ВІЗА» виконавчого комітету Криворізької міської ради Цибритенко Олену Михайлівну 30.05.2019 року знято з реєстрації у зв'язку зі смертю особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали справи, зміст та вимоги заяви про видачу судового наказу, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу за наступних підстав.
Як визначено ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, в порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження.
Згідно з ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг; телекомунікаційних послуг; послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Положеннями п.4 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо наявні обставини, передбачені п. 6 ч.1ст.186 ЦПК України, зокрема, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з ч.3 ст.165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.42 ЦПК України, при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відтак, оскільки заявник звернувся з вимогою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості солідарно з трьох боржників, вимоги є взаємопов'язані та не підлягають окремому розгляду.
Крім того, згідно ч.4 ст.24 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі або вирішення питання про видачу судового наказу. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася. Процесуальне правонаступництво у справах наказного провадження в силу його специфіки та характеру не передбачене.
Зважаючи на те, що інститут наказного провадження є видом безспірного провадження в межах цивільного судочинства та відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, а також враховуючи те, що чинним ЦПК України не передбачено можливості залучення правонаступників боржника до участі у справі, то суд вважає, що у відповідності до вимог п.4 ч.1, ч.3 ст.165 ЦПК України у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1, ч.3 ст.165 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
постановив:
Відмовити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ»у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 заборгованості за послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Р. В. Дехта