Справа № 639/2011/24 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1509/24 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: ОСОБА_3
22 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
при секретарі - ОСОБА_6 ,
за участю прокурора - ОСОБА_7
захисник в режимі відеоконференціїї - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 квітня 2024 року відносно ОСОБА_9 ,-
Цим вироком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, з середньо-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 21.03.2019 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, 25.11.2020 звільнений з ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» Харківській області за відбуттям строку покарання,
Затверджено угоду про визнання винуватості від 05.04.2024 у кримінальному провадженні № 12024221210000014 від 04.01.2024, яка укладена між прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_10 - з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_9 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_8 , - з іншого боку.
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
До набрання вироком законної сили продовжено стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 ухвалено відраховувати з дня ухвалення вироку суду, тобто з 22 квітня 2024 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017) зараховано ОСОБА_9 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 01.04.2024 по 21.04.2024 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_9 процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у розмірі 520,00 грн.
Згідно вироку, ОСОБА_9 , будучи засудженим 21.03.2019 Комінтернівським районним судом м. Харкова за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно вчинив злочин проти власності у період воєнного стану, поширеного на території України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_9 22 лютого 2023 року о 16 годині, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», де підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_9 виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення будь-якого чужого майна, шляхом вільного доступу, у період воєнного стану, а саме: мобільного телефону марки «Vivo e21», з оперативною пам'яттю 128 GB, у корпусі діамантового блиску, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який належить незнайомій йому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_9 , перебуваючи за вищевказаною адресою, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, таємно заволодів мобільним телефоном марки «Vivo e21», з оперативною пам'яттю 128 GB, у корпусі діамантового блиску, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 6106 гривень 67 копійок, який належить потерпілій ОСОБА_11 .
Після цього ОСОБА_9 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.
У результаті протиправного діяння ОСОБА_9 завдав потерпілій ОСОБА_11 майнової шкоди на загальну суму 6106 гривень 67 копійок, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 241/24 від 04.01.2024.
Крім того, ОСОБА_9 , відчуваючи безкарність за раніше вчинений злочин, повторно вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 30 серпня 2023 року приблизно о 17 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_9 виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення будь-якого чужого майна, шляхом вільного доступу, у період воєнного стану, а саме: мобільного телефону марки «Techno POP 5 LTE», у корпусі синьо-зеленого кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який належить незнайомій йому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_9 , перебуваючи у приміщенні вищевказаного магазину, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, таємно заволодів мобільним телефоном марки «Techno POP 5 LTE», у корпусі синьо-зеленого кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_12 .
Після цього ОСОБА_9 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.
У результаті протиправного діяння ОСОБА_9 завдав потерпілій ОСОБА_12 майнової шкоди на загальну суму 2747 гривень 03 копійки, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 136/24 від 09.01.2024.
З вказаним вироком не погодився обвинувачений ОСОБА_9 , в своїй апеляційній скарзі обвинувачений не оспорюючи вид та розмір призначеного покарання, просить застосувати до нього інститут звільнення від відбування покарання та надати можливість внаслідок цього мобілізуватись до лав Збройних Сил України для захисту Вітчизни.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_9 не оспорює остаточний термін призначеного йому покарання.
В той же час відповідно до ч.1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Остаточно призначене ОСОБА_9 покарання становить 5 років і його вимога про призначення покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України не ґрунтується на законі.
Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_9 суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував, що обвинувачений раніше судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, неодружений, будь-яких осіб на утриманні не має.
Обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до вимог, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, не встановлено.
Суд зазначив, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень - злочинів та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Щодо доводу апеляційної скарги ОСОБА_9 про його готовність мобілізуватись до лав Збройних Сил України для захисту Вітчизни, як підставу застосувати до нього звільнення від покарання ,колегія суддів не вбачає можливим.
Оскільки, 08.05.2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3687-IX (Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів України та інших законів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі у обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності (Проект 11079-1 від 28.03.2024), яким регламентовано питання залучення мотивованих та патріотично налаштованих громадян, готових спокутувати власну провину перед суспільством на полі бою, яким призначено покарання за вчинення злочинів у вигляді обмеження волі або позбавлення волі, у порядку їх умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби, яке можливо буде вирішити після набрання вироком законної сили. Відтак його застосування можливо лише, зокрема, стосовно осіб, вирок щодо яких набрав законної сили.
За таких обставин, колегією суддів не встановлено правових підстав для зміни оскаржуваного вироку, з урахуванням доводів, зазначених в апеляційній скарзі захисника.
Керуючись ст 404, 405, 407, 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 квітня 2024 року відносно ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий -
Судді -