Справа № 548/2606/19 Номер провадження 22-ц/814/257/24Головуючий у 1-й інстанції Харченко В.Ф. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
25 вересня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.,
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чубенко Жанни Анатоліївни
на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2022 року у складі судді Харченко В. Ф.
та за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2022 року та ухвалу цього суду від 18 травня 2022 року у складі судді Харченко В. Ф.
у цивільній справі за позовом Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області, про стягнення безпідставно збережених (заощаджених) коштів,
У грудні 2019 року представник Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених (заощаджених) коштів.
Позов мотивовано тим, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5324810100:50:004:0296 по АДРЕСА_1 , розташоване нерухоме майно, яке у частці 83/100 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , а у частці 17/100 - ОСОБА_1 . Одночасно з набуттям права власності на нерухоме майно відповідачі фактично вступили у володіння і користування вказаною земельною ділянкою, яка є комунальною власністю, проте договору оренди землі між сторонами не укладено. Відсутність договору оренди обумовила використання відповідачами комунальної земельної ділянки без грошової компенсації, тобто без сплати орендної плати. Не сплачені кошти збережені (заощаджені) кожним із співвідповідачів пропорційно їх частці у праві власності на нерухоме майно.
За період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_2 заощадив 165 861,52 грн за користування земельною ділянкою площею 0,3845 га (83/100 частки), а відповідач ОСОБА_1 заощадив 33 971,64 грн за користування земельною ділянкою площею 0,0787 га (17/100 частки).
Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з відповідачів вказані кошти та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 997,49 грн.
На підставі розпорядження голови Хорольського районного суду Полтавської області від 24.11.2021 відповідно до частини четвертої статті 31 ЦПК України вказану цивільну справу передано на розгляд до Семенівського районного суду Полтавської області.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2021 року відкрито провадження у даній справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (а. с. 139-141, т. 1).
09 травня 2022 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області, в якій просив суд визнати дискримінаційними дії позивача за первісним позовом стосовно стягнення з ОСОБА_2 безпідставно збережених (заощаджених) коштів за користування земельною ділянкою та невчинення аналогічних дій стосовно близьких осіб Хорольського міського голови ОСОБА_3 , якими є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебувають в однаковому із позивачем становищі та користуються земельною ділянкою за вказаною адресою, не сплачуючи за це; зобов'язати Хорольську міську раду, в разі стягнення з нього безпідставно збережених (заощаджених) коштів за користування землею, застосувати до близьких осіб Хорольського міського голови відповідну процедуру, встановлену чинним законодавством, стосовно стягнення з них безпідставно збережених (заощаджених) коштів за користування землею, з метою уникнення дискримінації прав та інтересів позивача; стягнути з Хорольської міської ради на його користь моральну шкоду в розмірі 160 000 грн; скасувати рішення № 5 від 20 лютого 2015 року 64 сесії 6 скликання Хорольської міської ради (а. с. 156-165, т. 2).
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 18 травня 2022 року відмовлено в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом (а. с. 195-200, т 2).
Роз'яснено ОСОБА_2 право звернутися до суду з позовною заявою в загальному порядку.
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2022 року позов Хорольської міської ради задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області 165 861,52 грн.
Стягнута з ОСОБА_1 на користь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області 33 971,64 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області 2 487,92 грн судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області 509,57 грн судових витрат.
Рішення суду мотивовано наявністю правових підстав для захисту порушеного права власника земельної ділянки та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Не погодившись з вказаним рішенням, 16.11.2022 представник ОСОБА_1 - адвокат Чубенко Ж. А. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Хорольської міської ради відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивачем було подано виправлену позовну заяву з порушенням строків на усунення недоліків, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, на що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не звернув уваги. Крім того, позивачем всупереч вимог ухвали про залишення позову без руху не було в повній мірі усунуто недоліки, а тому позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України.
Вказує, що відхилення судом клопотання про відкладення розгляду справи на час дії воєнного стану за умови неспроможності суду направити стороні повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та направити інші процесуальні документи у справі, що є порушенням принципу пропорційності та відкритості судового процесу, й суперечить фундаментальним засадам та завданням цивільного судочинства.
Зазначає, що без належного документального підтвердження судом зроблено хибний висновок про те, що спірна земельна ділянка перебуває у власності позивача та перебуває в цивільному обороті і є об'єктом цивільних прав.
Вважає, що своїми діями суд першої інстанції проігнорував правові висновки Верховного Суду, на які посилалися відповідачі у відзиві на позов та порушив норми матеріального права.
Відповідач ОСОБА_2 24.11.2022 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 18.05.2022 та рішення від 22.09.2022.
Доводи апеляційної скарги в частині оскарження ухвали суду про відмову у прийнятті до спільного розгляду його зустрічної позовної заяви ґрунтуються на тому, що зустрічний позов в повній мірі відповідає критеріям пов'язаності та доцільності спільного розгляду, а інтерпретація предмету спору та вимог за зустрічним позовом з боку суду першої інстанції кардинально відрізняється від заявлених, а тому вважає, що суд не з'ясував в чому полягає предмет зустрічного позову.
Вказує, що зустрічна позовна заява була подана до суду з додержанням загальних правил пред'явлення позову, вона в повній мірі відповідача вимогам статей 175 і 177 ЦПК України та підлягала розгляду судом.
Доводи апеляційної скарги на рішення суду ґрунтуються на тому, що позивачем було подано виправлену позовну заяву з порушенням строків на усунення недоліків, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, на що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права уваги не звернув. Крім того, позивачем всупереч вимог ухвали про залишення позову без руху не було в повній мірі усунуто недоліки, а тому позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України а саме: позивачем не подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, позовна заява підписана представником з перевищенням повноважень, виправлена позовна заява подана з порушенням встановленого судом п'ятиденного строку, копії доданих до позовної заяви документів засвідчено невірно.
Зазначає, що суд безпідставно відхилив аргументи відзивів про відсутність належного і необхідного обсягу повноважень (прав) Хорольського міського голови на підписання позовної заяви, оскільки до кола питань, стосовно яких міський голова може звертатися до суду від імені ради без її волевиявлення не входить стягнення безпідставно збережених (заощаджених) коштів за користування земельною ділянкою, що підтверджується численною судовою практикою у аналогічних справах.
Вказує, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що є самостійною підставою для скасування судового рішення. Відхилення судом клопотання про відкладення розгляду справи на час дії воєнного стану за умови неспроможності суду направити стороні повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та направити інші процесуальні документи у справі, є порушенням принципу пропорційності та відкритості судового процесу, що суперечить фундаментальним засадам та завданням цивільного судочинства.
Посилаючись на вказані обставини та незаконність рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд оскаржуване рішення суду скасувати та закрити провадження у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підтримуючи доводи скарги, ОСОБА_2 просить апеляційні скарги задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву Хорольської міської ради без розгляду.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.
За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що відповідачі є співвласниками нерухомого майна - нежитлових будівель та споруд по АДРЕСА_1 , які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 5324810100:50:004:0296 площею 0,4632 га.
У праві спільної часткової власності на нерухоме майно ОСОБА_2 належить 83/100 частки, ОСОБА_1 належить 17/100 частки, що сторонами по справі не заперечується.
Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-0000021362024 від 05.01.2004, земельна ділянка кадастровий номер 5324810100:50:004:0296 по АДРЕСА_1 , площею 0,4632, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, зареєстрована на праві власності за Хорольською міською радою, дата державної реєстрації земельної ділянки - 27.04.2011.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (частина друга статті 93 ЗК України).
Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 182 ЦК України встановлені такі ж вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.
Згідно з приписами частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев'ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Згідно частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.
Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості не отриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 9 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, від яких Верховний Суд не відступав.
Встановивши, що відповідачі використовували спірну земельну ділянку, оскільки факт користування презюмується, виходячи із загального принципу цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пропорційно до частки кожного у праві власності на нерухоме майно на користь власника земельної ділянки - Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області суми безпідставно набутих (збережених) грошових коштів у розмірі орендної плати, що відповідає вимогам статті 206 ЗК України, підпунктів 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України щодо обов'язковості плати за користування земельними ділянками державної і комунальної власності.
Доводи апеляційних скарг відповідачів висновків суду першої інстанції не спростовують.
Судом дано належну правову оцінку повноваженням міського голови щодо представництва інтересів Хорольської міської ради у спірних правовідносинах.
Статтями 169, 172 ЦК України визначено, що територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Частинами першою, третьою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
За змістом частини четвертої статті 58 ЦПК України територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу місцевого самоврядування), або через представника.
Відповідно до частини першою статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Сільський, селищний, міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства (пункт 14 частини статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Таким чином, повноваження міського голови С. М. Волошина представляти позивача - Хорольську міську раду в порядку самопредставництва органу місцевого самоврядування засновані на законі в силу обрання на посаду міського голови, будь-яких обмежень повноважень міського голови на вчинення певної процесуальної дії, у тому числі підписання та подання до суду позовної заяви в інтересах Хорольської міської ради, матеріали справи не містять, а тому доводи апеляційних скарг щодо підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, відхиляються апеляційним судом, як безпідставні.
Посилання апелянтів на невідповідність позовної заяви Хорольської міської ради вимогам статей 175, 177 ЦПК України та необхідність залишення її без розгляду не є обґрунтованими та на висновки суду першої інстанції по суті вирішення спору не впливають.
Питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду вирішується судом першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі.
При цьому суд не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях судового процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу.
Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не може вдаватися до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, на чому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2023 року по справі № 990/114/23.
Вказуючи на необхідність залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України з тих мотивів, що позивач не дотримався вимог статті 175 ЦПК України та не виконав вказівки, викладені в ухвалі Семенівського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, відповідачі по суті втручаються у дискреційні повноваження суду, який визнав позовну заяву прийнятною для розгляду. Подання міським головою ОСОБА_3 копій позовної заяви із додатками відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб у встановлений судом п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суд першої інстанції визнав достатнім для продовження провадження у справі та ухвалою від 20 грудня 2021 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив цивільне провадження.
Доводи апеляційних скарг щодо порушення позивачем строків на усунення недоліків позовної заяви не відповідають матеріалам справи та не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.
Твердження апелянтів про розгляд справи судом без належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового засідання спростовуються поданими до суду клопотаннями/заявами про відкладення розгляду справи у зв'язку із воєнним станом, а також поверненням до суду судових повісток про виклик у судове засідання на 21 вересня 2022 року на 13.00 год відповідача ОСОБА_1 із позначкою «адресат відмовився» та відповідача ОСОБА_2 із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 47-49, 72-75, т. 3).
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).
Таким чином, відповідачі в установленому законом порядку були повідомлені судом про судове засідання, проте, до суду не з'явились без поважних причин.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
На учасників судового процесу та їхніх представників покладено обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Отже, суди продовжують здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану та само по собі введення воєнного стану на території України не є підставою до не розгляду справи до його припинення.
Клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відповідачі та представник ОСОБА_1 - адвокат Чубенко Ж. А. до суду першої інстанції не подавали та не з'явившись у судове засідання в приміщення суду 21 вересня 2022 року фактично розпорядились своїми процесуальними правами, що не перешкоджало суду розглянути справу за наявними доказами та ухвалити рішення по суті справи.
Таким чином колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2022 року з наведених в апеляційних скаргах мотивів. Рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у відповідності до встановлених фактичних обставин справи, є законним та обґрунтованим.
У частині оскарження відповідачем ОСОБА_2 ухвали районного суду від 18 травня 2022 року про відмову у прийнятті до спільного розгляду із первісним позовом його зустрічної позовної заяви до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, колегія суддів вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки заявлені ним вимоги зустрічного позову не є взаємопов'язаними із первісним позовом і їх спільний розгляд не є доцільним. Зустрічний позов не виключає задоволення первісного позову власника земельної ділянки про стягнення безпідставно збережених (заощаджених) коштів за користування індивідуально визначеною земельною ділянкою кадастровий номер 5324810100:50:004:0296, тоді як вимоги відповідача щодо дискримінації з боку міської ради стосуються прав та обов'язків інших осіб, які не залучені до участі у цій справі, та мають інший предмет доказування, що свідчить про їх самостійний характер. При цьому ОСОБА_2 не позбавлений права заявити такі вимоги в іншому провадженні, подавши до суду відповідний позов у загальному порядку.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди пов'язані із доведенням факту порушення прав ОСОБА_2 , що не є предметом доказування у цій справі, тому спільний їх розгляд із первісним позовом міської ради є неможливим.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чубенко Жанни Анатоліївни та апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 18 травня 2022 року та рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
Г. Л. Карпушин