Справа № 616/395/20 Номер провадження 11-кп/814/249/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
24 вересня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючої - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12020220250000111 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20 травня 2021 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Артільне Великобурлуцького району Харківської області, громадянку України, із вищою освітою, не заміжню, працюючу вчителем Рубленської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобурлуцької районної ради Харківської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , не судиму,
визнано винуватою та засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн.).
Цивільний позов задоволено частково, стягнуто на користь ОСОБА_9 3 000 грн. моральної шкоди.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:
02.06.2020 близько 21 год. 00 хв., перебуваючи поблизу місцевої ферми в с. Артільне Великобурлуцького району Харківської області, під час словесного конфлікту з ОСОБА_9 , який виник на грунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, перебуваючи в положенні обличчям до ОСОБА_9 , нанесла останній один удар молотком, який тримала в правій руці, в область ліктя лівої руки потерпілої, чим спричинила потерпілій синець в області лівого передпліччя ОСОБА_9 , яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись з вироком суду обвинувачена подала апеляційну скаргу, у якій просить вирок скасувати, постановити ухвалу, якою кримінальне провадження закрити, у зв'язку не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Зазначає, що покази потерпілої різнять між собою щодо часу виникнення конфлікту, а заяву про вчинення злочину отримано з порушенням закону. Також просить визнати недопустимими доказами протокол проведення слідчого експерименту від 10.06.2020, протоколи проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 11.06.2020, як такі, що складені з порушенням вимог ст. 103-107 КПК України. Крім того, вказує, що зміна прокурором часу вчинення кримінального правопорушення під час надання часу для зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення є незаконним.
Також, підтримує клопотання захисника про визнання неналежними доказами висновків експерта №12-14/20-ВБ/20 від 05.06.2020 та № 12-14/22-ВБ/20 від 10.06.2020 та вважає, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують її винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
02.09.2024, до початку апеляційного розгляду, на адресу Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_8 про її звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням стоків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, прокурора, який не заперечував проти звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та представника потерпілої, яка поклалася на розсуд суду у вирішенні зазначеного питання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків, відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
Відповідно до ст.ст. 284-288 КПК України процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого, згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, у разі, якщо під час здійснення судового розгляду провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення 02.06.2020. Судом першої інстанції дії обвинуваченої кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.
У відповідності до положень ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відносяться до категорії кримінальних проступків.
Санкція ч. 1 ст. 125 КК України, передбачає покарання менш суворе, ніж обмеження волі, тому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним діяння і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Оскільки із дня вчинення інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення минуло понад 2 роки, обвинувачена протягом цього періоду не ухилявся від слідства або суду, вона може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання обвинуваченої, скасування вироку Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20 травня 2021 року, звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо неї за ч. 1 ст. 125 КК України.
Керуючись ст. 417, 419 КПК України, колегія суддів, -
Задовольнити клопотання обвинуваченої ОСОБА_8 ..
Вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20 травня 2021 року, щодо ОСОБА_8 скасувати.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності передбачених ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуюча ОСОБА_12 Нізельковська
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4