Справа № 761/21137/24
Провадження № 1-кс/761/13740/2024
24 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 120 231 001 000 017 59 від 09.05.2023,
До Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 01.05.2024 про закриття кримінального провадження № 120 231 001 000 017 59 від 09.05.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України звернувся потерпілий ОСОБА_3 .
На думку потерпілого, рішення про закриття кримінального провадження є необґрунтованим, оскільки слідчим не вчинено слідчих та процесуальних дій, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на зазначене, ініціатор скарги просив вищезазначену постанову слідчого скасувати.
У судовому засіданні заявник скаргу підтримав та просив задовольнити, з наведених у ній підстав.
Слідчий Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибули, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, заслухавши думку заявника, дослідивши скаргу, матеріали кримінального провадження № 120 231 001 000 017 59 від 09.05.2023, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні заявником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Особа, яка звернулась із скаргою, у силу ст. 55 КПК є потерпілим, отже, наділена правом оскарження рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Статтею 7 КПК передбачені загальні засади кримінального провадження, однією з яких є законність, сутність якої розкрита у ст. 9 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Виходячи з вказаної вимоги, слідчий під час досудового розслідування шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, вжиття заходів забезпечення кримінального провадження має з'ясувати обставини кримінального правопорушення, зібрати докази та перевірити їх для прийняття законного та обґрунтованого процесуального рішення.
Слідчий суддя також бере до уваги, що у силу ст. 110 КПК постанова слідчого має містити відомості про зміст обставин, які є підставою для її прийняття, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування.
Отже, висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження має ґрунтуватися на всебічному, повному і неупередженому дослідженні обставин кримінального правопорушення, наданні їм належної правової оцінки.
Виконання зазначеного обов'язку покладено на слідчого, як на особу, якою здійснюється досудове розслідування.
Постановляючи рішення від 01.05.2024 про закриття кримінального провадження № 120 231 001 000 017 59 від 09.05.2023 за ч. 4 ст. 185 КК, слідчий посилається на те, що у кримінальному провадженні відсутня подія кримінального правопорушення.
У той же час, у рішенні слідчий не зазначив проведені ним під час досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, спрямовані на перевірку доводів заяви та встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Положенням ч. 1 ст. 92 КПК встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК збирання доказів стороною обвинувачення здійснюється шляхом проведення сукупності дій, якими є слідчі та негласні слідчі дії, отримання висновків експертів, витребування документів, проведення інших процесуальних дій.
З наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження вбачається, що у продовж строку досудового розслідування слідчий не провів увесь необхідний обсяг слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, не з'ясував в повному обсязі усі фактичні обставини та передчасно закрив кримінальне провадження.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що слідчий у судове засідання не з'явився, доказів, які б спростовували доводи скарги та підтверджували обставини, що є підставою для закриття кримінального провадження, до суду не надав, у зв'язку з цим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов висновку, що доводи ОСОБА_3 відповідають дійсності.
З огляду на зазначене, постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, що має наслідком її скасування.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 9, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 01.05.2024 про закриття кримінального провадження № 120 231 001 000 017 59 від 09.05.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1