Справа № 953/8704/24
Провадження № 1-кс/953/7147/24
27 вересня 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000001015 від 13.09.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
27 вересня 2024 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням у кримінальному провадженні, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000001015 від 13.09.2024 року, про арешт майна, яким просить з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні накласти арешт шляхом заборони розпорядження на нерухоме майно, що перебуває у спільній сумісній власності між ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 25.11.1999 Закритим акціонерним товариством «Велика Державінська мануфактура» р. № НОМЕР_1 , а саме квартиру АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення арешту майна прокурор проситьрозглянути дане клопотання без повідомлення підозрюваного та його захисника.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає наступне.
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000001015 від 13.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період не пізніше 20 год. 30 хв. 13.09.2024 у ОСОБА_4 на території Харківської області, більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, держави агресора - РФ, у період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану.
У подальшому, не пізніше 20 год. 30 хв. 13.09.2024 ОСОБА_4 , реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, діючи з корисливих мотивів та з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, перебуваючи на території Харківської області, більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено, добровільно, без фізичного та психологічного примусу за допомогою інформаційної телекомунікаційної системи “Telegram» та облікового запису « НОМЕР_2 », встановив зв'язок із співробітником Федеральної служби безпеки РФ (в/ч НОМЕР_3 , РФ, АДРЕСА_2 ) - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовує обліковий запис « НОМЕР_4 ».
У подальшому, о 14 год. 23 хв. 15.09.2024 представником ФСБ РФ ОСОБА_7 шляхом надсилання повідомлення у застосунку “Telegram» ОСОБА_4 поставлено завдання про здійснення огляду території за визначеними географічними координатами з метою виявлення військової техніки Сил оборони України. При цьому, вказані координати відображають ділянку місцевості поблизу території АКП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ХАРКІВ», за адресою: АДРЕСА_3 .
Надалі, о 14 год. 32 хв. 15.09.2024 ОСОБА_4 на виконання поставленого завдання направився до вищевказаної території АКП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ХАРКІВ», за адресою: АДРЕСА_3 . Після прибуття до вказаної території ОСОБА_4 , діючи на виконання завдання представника РФ, здійснив збір інформації та відеозйомку вищевказаної ділянки місцевості.
Далі, у період з 15 год. 57 хв. по 16 год. 13 хв. 15.09.2024 ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та на шкоду обороноздатності України, відправив представнику ФСБ РФ у застосунку “Telegram» відповідні текстові повідомлення, а також два відеозаписи із інформацією про місцезнаходження військової техніки у визначеному районі.
У подальшому, о 12 год. 35 хв. 18.09.2024 представником ФСБ РФ ОСОБА_7 шляхом надсилання повідомлення у застосунку “Telegram» ОСОБА_4 поставлено завдання про здійснення огляду території за визначеними географічними координатами з метою виявлення військової техніки та військових Сил оборони України. При цьому, вказані координати відображають ділянку місцевості із будівлями Харківського національного університету радіоелектроніки за адресою: АДРЕСА_4 .
Надалі, о 14 год. 24 хв. 18.09.2024 ОСОБА_4 на виконання поставленого завдання направився до території за адресою: АДРЕСА_4 . У подальшому ОСОБА_4 , прибувши на вищезазначену територію, здійснив збір інформації та відеозйомку ділянки місцевості по периметру приміщень Харківського національного університету радіоелектроніки по вулицям Серпова, Професора Отаманського, Євгенія Єніна в м. Харкові.
Далі, у період з 15 год. 50 хв. по 16 год. 08 хв. 18.09.2024 ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та на шкоду обороноздатності України, відправив представнику ФСБ РФ у застосунку “Telegram» 7 відеозаписів та відповідні повідомлення із інформацією про місцезнаходження військовослужбовців та техніки Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території, а саме, біля приміщень Харківського національного університету радіоелектроніки по АДРЕСА_5 .
Згідно з отриманою інформацією з військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , ОСОБА_4 передав достовірні відомості про місцезнаходження військовослужбовців та техніки Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Інформація, передана ОСОБА_4 щодо змісту та місця виконання завдань зазначеними військовослужбовцями, технікою Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань відносилася до інформації з обмеженим доступом та ніколи не розміщувалася у відкритому доступі, а також не повідомлялася будь-яким органам державної влади, крім вищих штабів та органів військового управління Збройних Сил України.
Крім того, у період з 18.09.2024 по 26.09.2024 ОСОБА_4 , діючи з метою нанесення шкоди обороноздатності України та з корисливих мотивів, продовжив виконання завдань представника ФСБ РФ ОСОБА_7 , направлених на виявлення місць знаходження особового складу та техніки Сил оборони України, задіяних у наданні відсічі збройній агресії РФ.
26.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до відповіді на запит КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 10138/04-12/24 від 23.09.2024, нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 , знаходиться у спільній сумісній власності між ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 25.11.1999 закритим акціонерним товариством «Велика Державінська мануфактура» р. № 3-99-073.
Зважаючи на викладене, а також той факт, що санкцією статті Кримінального кодексу України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , як додатковий вид покарання визначено конфіскація майна, з метою забезпечення виконання в подальшому рішення суду, в органу досудового розслідування виникла необхідність накласти арешт на майно підозрюваного на час проведення досудового розслідування та подальшого судового розгляду.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити застосуванню покарання за вчинення даного кримінального правопорушення у разі визнання судом його винним, а також вчинення дій підозрюваним з уникнення накладання арешту на вищевказане майно, чи його конфіскації.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав слідчому судді заяву про розгляд клопотання за його відсутност.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора та/або слідчого не перешкоджає розгляду клопотання. Згідно вимог ч. 2 вказаної статті, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що підозрюваний, отримавши відомості про можливий арешт його майна, має можливість приховати майно від органу досудового розслідування, що унеможливить його арешт.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне здійснити розгляд клопотання відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про його задоволення з наступних підстав.
26 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно інформації КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 10138/04-12/24 від 23.09.2024 квартира АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 25.11.1999 Закритим акціонерним товариством «Велика Державінська мануфактура» р. № 3-99-073.
За ч.ч.2, 5 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання. У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.
Зазначена у ч.5 ст.170 КПК України умова накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання не передбачає можливості арешту майна інших осіб, які є співвласниками майна.
Конфіскованим може бути тільки майно обвинуваченого, а тому воно має бути виділено із спільного сумісного майна на момент його конфіскації.
На стадії досудового розслідування, для забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, слідчий суддя не має права здійснювати поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності або виділяти частку підозрюваного у ньому.
Однак відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя зобов'язаний врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.
З огляду на зазначені законодавчі вимоги при вирішенні питання арешту майна підозрюваного для забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання правильним буде накладення такого арешту не на все спільне майно, а на частину підозрюваного у ньому. Такий підхід узгоджується і з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19).
Враховуючи, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, належить на праві спільної сумісної власності підозрюваному ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та з урахуванням того, що арешт спрямований на забезпечення конфіскації майна як виду покарання, санкція статті кримінального закону, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя вважає наявними передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України підстави для арешту належної підозрюваному частини майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим доведено необхідність арешту належного підозрюваному майна. Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. На даній стадії слідчий не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майна, а тому вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого в частині накладення арешту наналежну підозрюваному частину майна шляхом заборони розпорядження зазначеним майном, що відповідає вимогам ч.1 ст.170 КПК України, та є найменш обтяжливим способом арешту майна, який не позначиться на інтересах власника майна та інших осіб.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000001015 від 13.09.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони розпорядження на належну ОСОБА_4 частину квартири АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .
В іншій частинів задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1