Справа № 758/11732/24
3/758/4950/24
Категорія 450
24 вересня 2024 року
Суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої начальником відділу фінансово - економічного забезпечення Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП,-
Департамент цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) проваджує діяльність, пов'язану з державною таємницею, на підставі спеціального дозволу № KB2-2024-62дск від 18.06.2024, наданого Головним управлінням СБ України у м. Києві та Київській області (далі - Головне управління) у порядку, передбаченому ст. 20 Закону України «Про державну таємницю» (далі - Закон), терміном дії до 01.12.2027.
ОСОБА_1 надано допуск до державної таємниці за формою 2, розпорядженням Головного управління від 28.12.2022 № 174д.
Відповідно до статті 37 Закону, Головним управлінням проведено позапланову тематичну перевірку стану охорони державної таємниці в ДЦЗОР КОДА (КОВА) (далі - тематична перевірка).
Попередня спеціальна експертиза наявності умов, необхідних для провадження такої діяльності в ДЦЗОР КОДА (КОВА), проводилась комісією органу СБ України у червні 2024 року (акт від 18.06.2024 51/6-63709 дск). За її результатами зроблено висновок, що: «Умови, необхідні для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, в цілому створено відповідно до вимог ст. 20 Закону, проте, режимно-секретна діяльність проваджується з окремими недоліками».
Керівництву ДЦЗОР КОДА (КОВА) рекомендовано привести організацію роботи у сфері охорони державної таємниці у повну відповідність до вимог нормативно-правових актів та письмово поінформувати Головне управління.
Відповідно до вимог п. 760 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (далі - Порядок), керівництвом ДЦЗОР КОДА (КОВА) поінформовано Головне управління про усунення недоліків, які виявлено під час проведення спеціальної експертизи (лист від 09.07.2024 № 114дск).
У ході проведення позапланової тематичної перевірки стану охорони державної таємниці в ДЦЗОР КОДА (КОВА), комісією Головного управління виявлено, що на частині персональних комп'ютерів, які знаходяться на балансі ДЦЗОР КОДА (КОВА), проте не мають відповідної впровадженої комплексної системи захисту інформації (далі - КС3) (відповідно до чинного законодавства з охорони державної таємниці), зберігається та обробляється секретна інформація з грифами секретності «Цілком таємно» літер «М», «Таємно» літер «М», «Цілком таємно» та «Таємно».
Так, співробітниками Головного управління, в присутності начальника відділу фінансово-економічного забезпечення ДЦЗОР КОДА (КОВА) ОСОБА_1 та інспектора режимно-секретної роботи ДЗОР КОДА (КОВА) ОСОБА_2 було здійснено огляд робочого ноутбука HР Laptop 15s-eq2xxx, s/n: НОМЕР_1 , про що складено відповідний акт огляду від 02.09.2024.
Зазначений ноутбук знаходиться в приміщенні начальника відділу фінансово-економічного забезпечення ДІЗОР КОДА (КОВА, розташованому за адресою: вул. Вишгородська, 21, м. Київ, та закріплений за ОСОБА_1 .
Так, у ході огляду зазначеного ноутбука виявлено, що на ньому зберігаються документи, які мають гриф секретності «Таємно» літер «М», при цьому, вищезазначене приміщення, в якому знаходиться ноутбук, не входить до переліку режимних приміщень, та відповідно, всупереч вимогам п. 210 Порядку, на це приміщення не складено відповідного акту огляду режимного приміщення.
Крім того, зазначений ноутбук має вільний доступ до мережі Інтернет.
Водночас, на ньому не було проведено заходів передбачених КСЗІ, що створило передумови до витоку секретної інформації.
Таким чином, комісією Головного управління встановлено, що ОСОБА_1 було порушено ряд вимог чинного законодавства з охорони державної таємниці, зокрема.
Всупереч вимогам п.п. 210, 274, 442, 444, 577 Порядку, ОСОБА_1 було допущено обробку та розмноження секретних документів без впроваджених комплексів заходів технічного захисту інформації згідно з вимогами нормативних документів системи технічного захисту інформації.
Також, всупереч вимогам ст. 35 Закону та п.п. 445 ОСОБА_1 допущено використання для обробки секретної інформації машинні носії секретної інформації, які не обліковані в РСО.
Зазначені факти створили реальну загрозу та передумови до витоку секретної інформації, яка циркулює в ДЦЗОР КОДА (КОВА).
У зв'язку з вищевикладеним, в діях (бездіяльності) ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. В протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях до нього зазначила про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, та розгляд справи за її відсутності.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами…Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об'єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративні правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Подільському районному суді м. Києва, (протокол підписаний правопорушницею власноручно) з моменту складання протоколу (12 вересня 2024 року) по день ухвалення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, підтверджується наданими суду письмовими доказами, зокрема: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення № 6/24-29 від 12 вересня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02 вересня 2024 року, в яких остання вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала у повному обсязі, актом огляду від 02 вересня 2024 року, скрін-шотами з комп'ютеру, копією наказу про призначення ОСОБА_1 начальником відділу фінансово - економічного забезпечення Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації), копією посадової інструкції, копією наказу про допуск ОСОБА_1 до державної таємниці, копією зобов'язання ОСОБА_1 у зв'язку з допуском до державної таємниці, копією витягу з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Аналізуючи зазначені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці повністю доведена.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, тобто порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушниці виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що, відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, працює, у протоколі та письмових поясненнях вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави.
Керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 44, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Леся БУДЗАН