Рішення від 01.10.2024 по справі 754/10000/24

Номер провадження 2/754/4814/24

Справа №754/10000/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Панченко О.М.,

при секретарі - Сарнавському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про скасування заборони на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року позивач ОСОБА_1 ( в особі представника - адвоката Валько І.В.) через «Електронний суд» звернулася до відповідача Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" з вимогами про скасування заборони на нерухоме майно.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 20.02.2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали Договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_1 стала власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 . 24.02.2004 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 . КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за № 43800, про що на договорі зроблено Реєстраційний запис. Для придбання квартири ОСОБА_1 отримала у кредит 8 000,00 доларів США у Відкритому акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (після перейменування Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк»), що підтверджується Кредитним договором № 22 від 20.02.2004 року. В якості забезпечення зобов'язання з повернення позики 20.02.2004 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Накемпієм Георгієм Корнійовичем і зареєстровано в реєстрі за № 578. У Договорі іпотеки (п. 9.3.) зазначено, що він діє до повного виконання Позичальником Зобов'язання за Кредитним договором. 20.02.2004 року Нотаріусом Накемпієм Г. К. було накладено заборону на квартиру до припинення дії Договору іпотеки, що вбачається з тексту на Договорі іпотеки. Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна отриманих у Довідці № 382104807 від 09.06.2024 року реєстратором-приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С. М. на підставі повідомлення 11 від 20.02.2004 року Приватного нотаріуса Накемпій Г. К. через 10 місяців після придбання квартири 23.12.2004 року було зареєстровано заборону на квартиру. При цьому, заборона зареєстрована помилково на колишнього власника ОСОБА_2 . Чи зроблена ця помилка нотаріусом Накемпій Г. К. чи нотаріусом Петровою С. М. з'ясувати не вдалося. Нотаріус Накемпій Г. К. припинив свою нотаріальну діяльність, і згідно законодавства мав всі документи передати до нотаріального архіву. Нотаріус Петрова С. М. змінила нотаріальний округ на Київську область, і згідно законодавства мала всі документи передати до нотаріального архіву. Проте, Київський державний нотаріальний архів листом № 2343/01-21 від 19.06.2024 року повідомив про відсутність будь яких документів про накладення заборони на квартиру. На адвокатський запит до нотаріуса Петрової С. М. відповіді не отримано. Усно Позивачку повідомлено, що відповідь надана не буде. Водночас, ОСОБА_1 сплатила кредит належним чином, що підтверджується квитанціями. Загалом сплачено 8 000,00 доларів США кредиту та 1 306,06 доларів США процентів за користування кредитом. Тобто кредит погашено повністю. Претензій у банка до ОСОБА_1 не було. На сьогодні ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» знаходиться на стадії ліквідації, що є загальновідомою інформацією. На запит до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб отримано відповіді НБУ № 24-0006/45442 від 13.06.2024 та Фонду № 112-60-100/24 від 11.07.2024 року щодо відсутності в кредитному портфелі банка і даних Фонду інформації про заборгованість ОСОБА_1 . Таким чином, станом на момент подання цієї заяви на квартирі ОСОБА_1 є заборона, яка перешкоджає їй реалізовувати всі права власника, зокрема відчужувати своє майно. Збереження заборони на відчуження майно на сьогодні не є потрібним, адже кредит погашено, іпотечний договір припинив своє існування і у забороні на майно, як тимчасовому заході, відпала потреба. Скасувати заборону мав кредитор після повної оплати кредиту. Проте, цього зроблено не було. На сьогодні банк не може реалізувати цієї процедури, бо перебуває в стані ліквідації і своїх функцій не здійснює. Наявність заборони на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку кредитора, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Крім того, арешт накладений з помилкою - власником майна зазначено продавця. Продавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надається свідоцтво про смерть. Отже, з огляду на помилку, стан кредитора, відсутність документів (повідомлення нотаріуса Накемпія Г. К. та рішення Петрової С. М. ) про накладення заборони, здійснити позасудове скасування заборони не можливо. Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає Позивачці розпоряджатися своїм майном. Тому Позивачка звертається до суду з метою захисту свого цивільного права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 справу передано судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 22.07.2024 відкрито провадження по справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

08.08.2024 через «Електронний суд» надійшов відзив на позов від представника позивача у якому заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

30.11.2020 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2029 від 30.11.2020 «Про затвердження ліквідаційного балансу та Звіту про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК». Вказана інформація є публічною та загальнодоступною. У свою чергу ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо, повідомляє, що в Єдиній операційно-інформаційній системі Фонду (далі - ЄОІС) зберігається інформація щодо кредитів та рахунків, відкритих у неплатоспроможних банках, починаючи з дати запровадження тимчасової адміністрації у банку. За даними ЄОІС інформація щодо контрагента ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» ОСОБА_1 з РНОКПП - НОМЕР_1 в ЄОІС відсутня. Окремо повідомляємо, що на підставі статті приписів статті 52-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» здав, а архів Національного банку України прийняв на зберігання документи банку. Таким чином повідомляємо, що в Фонді відсутні первинні документи ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК». Враховуючи викладене, вимоги чинного законодавства України та правові висновки Верховного Суду, які є обов'язковими до застосування, вважають, що позивачкою обрано неефективний спосіб захисту, а відтак суд має відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, звертаючись з вимогою про скасування заборони на нерухоме майно, позивачка в позовній заяві зазначає що відсутні будь - які документи про накладення заборони на квартиру.

Ухвалою суду від 12.09.2024 року, що занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи до розгляду.

У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги пітримують повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились,відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 20.02.2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали Договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_1 стала власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 . Договір посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Накемпієм Георгієм Корнійовичем і зареєстровано за № 576.

24.02.2004 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 . КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за № 43800, про що на договорі зроблено Реєстраційний запис. Факт реєстрації права власності підтверджується також листом КП КМР «КМ БТІ» № 062/14-6470 від 21.06.2024 року.

Для придбання квартири ОСОБА_1 отримала у кредит 8 000,00 доларів США у Відкритому акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (після перейменування Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк»), що підтверджується Кредитним договором № 22 від 20.02.2004 року.

В якості забезпечення зобов'язання з повернення позики 20.02.2004 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Накемпієм Георгієм Корнійовичем і зареєстровано в реєстрі за № 578. У Договорі іпотеки (п. 9.3.) зазначено, що він діє до повного виконання Позичальником Зобов'язання за Кредитним договором.

20.02.2004 року Нотаріусом Накемпієм Г. К. було накладено заборону на квартиру до припинення дії Договору іпотеки, що вбачається з тексту на Договорі іпотеки.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна отриманих у Довідці № 382104807 від 09.06.2024 року реєстратором-приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С. М. на підставі повідомлення 11 від 20.02.2004 року Приватного нотаріуса Накемпій Г. К. через 10 місяців після придбання квартири 23.12.2004 року було зареєстровано заборону на квартиру.

Заборона зареєстрована на колишнього власника ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 актовий запис №2613, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, листом № 2343/01-21 від 19.06.2024 року Київський державний нотаріальний архів повідомив про відсутність будь яких документів про накладення заборони на квартиру.

Також з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 сплатила кредит належним чином, що підтверджується квитанціями які містяться в матеріалах справи. Загалом сплачено 8 000,00 доларів США кредиту та 1 306,06 доларів США процентів за користування кредитом.

На сьогодні ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» знаходиться на стадії ліквідації.

На запит до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб отримано відповіді НБУ № 24-0006/45442 від 13.06.2024 та Фонду № 112-60-100/24 від 11.07.2024 року щодо відсутності в кредитному портфелі банка і даних Фонду інформації про заборгованість ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За положеннями ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На підставі ч. 1 та 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовної діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Згідно ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено в позовній заяві, відповідно до умов іпотечного договору, іпотека за цим договором забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором № 22 від 20.02.2004.

Також умовами договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором.

Відповідно до положень статей 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частини перша статті 598, стаття 599 ЦК України). Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац 1 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (стаття 609 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 826/14230/16 вказано, що «статтею 527 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість виконання зобов'язання належними сторонами - боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно норми ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв'язку із: повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту); припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження; рішенням суду та в інших випадках.

Відповідно до п. 5.1. глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, для зняття заборони в добровільному порядку необхідно направлення нотаріусу повідомлення від кредитора. Проте, кредитор-банк зробити цього зараз не може, бо Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який здійснює його ліквідацію і Національний банк України, якому передані документи відповідача, не мають кредитної справи позивачки і тому не можуть надати такого повідомлення.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 04.06.2009 щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою: установи банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту); заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання.

Враховуючи підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна Позивача, заборона на яке була помилково зареєстрована на колишнього власника, який помер, взявши до уваги те, що Позивачкою виконано усі кредитні зобов'язання, та згідно відповіді Банку за даними ЄОІС інформація щодо контрагента ПАТ «ВІЕБІ Банк» ОСОБА_1 в ЄОІС відсутня, а у Позивача відсутня можливість відчуження нерухомого майна, власником якого вона є, що вказує про порушення її прав та необхідність їх захисту, суд приходить до висновку, що позов у цій справі підлягає задоволенню.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що підстав для накладення арешту на майно на даний час не існує, а наявність накладеного обтяження майна порушує права позивача, що дає підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.

Керуючись ст.41,47 Конституції України, ЗУ "Про нотаріат", ст.ст. 316-319, 321, 328, 391, 509, 525-526, 599, 609, 628-629 ЦК 12, 263,268, України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про скасування заборони на нерухоме майно, - задовльнити повністю.

Скасувати заборону (архівний запис) щодо квартири ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , шляхом припинення обтяження та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, тип обтяження: заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження: 1565411, зареєстровано: 23.12.2004 10:14:12 за № 1565411 реєстратором: Приватний нотаріус Петрова С.М., 03035, м.Київ, вул. Миктрополита Василя Липківського, 45, НОМЕР_3 ; підстава обтяження: повідомлення, 11, 20.02.2004, Пиватний нотаріус, Накемпій Г. К. ; Об'єкт обтяження: квартира, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_2 , Причина відсутності коду: архівний запис; Додаткові дані: Архівний номер: 6790307KIEV21840, Архівна дата: 21.02.2004, Дата виникнення: 21.02.2004, № реєстра: 239345-2132, внутр. № А001543623F5292D5C48, комментарий: ПН Петрова С.М .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2024 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.М. Панченко

Попередній документ
121985740
Наступний документ
121985742
Інформація про рішення:
№ рішення: 121985741
№ справи: 754/10000/24
Дата рішення: 01.10.2024
Дата публікації: 03.10.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (01.10.2024)
Дата надходження: 17.07.2024
Предмет позову: про скасування заборони на нерухоме майно
Розклад засідань:
12.09.2024 09:40 Деснянський районний суд міста Києва
26.09.2024 14:45 Деснянський районний суд міста Києва