Справа № 752/22141/20
Провадження № 2/752/322/24
Іменем України
01 травня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,
за участі: представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ленської Т.І.,
у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
16.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачкою зазначено, що власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 174,6 кв.м., житловою площею 71,9 кв.м., а також господарчих та побутових будівель та споруд: гараж, зазначений в плані під літ. «Б», сараї під літ. «В», «Д», «Е», вбиральні під літ. «Г», «З», господарські споруди № 1-6, що розташований на земельній ділянці площею 0, 1000 га, кадастровий номер 8000000000:79:095:0215, зокрема, є: ОСОБА_1 , яка володіє часткою у розмірі 15/20 частини житлового будинку на підставі договору дарування частини житлового будинку від 22.01.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оленцевич О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 23, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27903158 від 22.01.2016 року; ОСОБА_4 , яка володіє часткою у розмірі 2/20 частини житлового будинку на підставі рішення Московського райнарсуду м. Києва від 04.12.1992 року; ОСОБА_3 , яка володіє часткою у розмірі 1/20 частини житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.02.2021 року, виданого державним нотаріусом Третьої київської державної нотаріальної контори Кравченко О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1-23; ОСОБА_2 , який володіє часткою у розмірі 2/20 житлового будинку на підставі договору дарування частини житлового будинку від 19.10.2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. В свою чергу, ОСОБА_2 набув право власності на частку у розмірі 2/20 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - на підставі договору дарування частини житлового будинку від 19.10.2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г, за умовами якого право власності на частку у розмірі 2/20 частини житлового будинку, перейшло в дар ОСОБА_2 від ОСОБА_5 . Крім того, власниками земельної ділянки площею 0, 1000 га, кадастровий номер 8000000000:79:095:0215, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, зокрема, є: ОСОБА_1 , яка володіє часткою у розмірі 15/20 частини земельної ділянки на підставі договору дарування частини земельної ділянки від 22.01.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оленцевич О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 25, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27903158 від 22.01.2016 року; ОСОБА_4 , яка володіє часткою у розмірі 2/20 частини земельної ділянки на підставі рішення Московського райнарсуду м. Києва від 04.12.1992 року; ОСОБА_3 , яка володіє часткою у розмірі 1/20 частини земельної ділянки, що стверджується заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Величко О.В. 26.05.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 379. На підставі договору дарування частини земельної ділянки від 19.10.2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г., право власності на частину земельної ділянки у розмірі 2/20 перейшло в дар ОСОБА_2 від ОСОБА_5 . Після набуття права власності на 2/20 частини житлового будинку, відповідач чинить перешкоди в користуванні майном позивачці та вчиняє інші протиправні дії, зокрема: виніс з житлової будівлі меблі, що належать, зокрема, позивачці; вчиняє активні дії з метою умисного пошкодження житлового будинку (відклеює шпалери зі стін, пошкоджує шпаклівку, знято лінолеум з підлоги); зніс вбиральню (літера «З» на технічному паспорті), а з вбиральні, позначеною літ. «Г» знято двері, які разом з будівлею для зберігання садових інструментів спалено; умисно перешкоджає надходженню водопостачання до житлового будинку, в тому числі сусіднього будинку; жити у житловому будинку законні співвласники не мають змоги через постійні перешкоди з боку відповідача; змінив дверні замки будинку; повісив ланцюг на хвіртку, з огляду на що позивачка позбавлена можливості потрапити на подвір'я будинку та взагалі в будинок; заселив до частини житлового будинку, яка належить позивачці та третім особам сторонніх осіб ; за весь час проживання відповідача в будинку, будинок став занедбаним, захламленим, знищені речі позивачки та інших співвласників будинку; відповідач чинить перешкоди позивачці та іншим законним співвласникам в користуванні будинком, не вкладає в нього кошти та привів його до руйнування, тобто умисно пошкодив майно. Зазначене вище підтверджується наступними доказами. За даними технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ) виготовленого 07.12.2015 року ТОВ «БТІ ПЛЮС», житловий будинок має три окремі входи (кім. АДРЕСА_2 ). В житловому будинку три окремі лічильники обліку електроенергії, три окремі системи опалення і комунікацій. Після отримання в дар від ОСОБА_5 частини житлового будинку та частини земельної ділянки у розмірі 2/20, ОСОБА_2 вчиняє ряд протиправних та провокаційних діянь, направлених за заволодіння усім будинком. В свою чергу, на той час фактично в будинку проживали: ОСОБА_6 1936 р.н., ОСОБА_1 1957 р. н., ОСОБА_7 1954 р.н., ОСОБА_8 1980 р., фактично перебували: ОСОБА_3 1983р. н., ОСОБА_9 2009 р.н. та ОСОБА_10 2013р.н., які зареєстровані за даною адресою. 30.10.2021 року без будь-якого погодження з іншими співвласниками житлового будинку, за вказівкою відповідача сторонні особи (5 осіб) почали проводити демонтажні роботи в середині будинку (цокольний поверх), які в подальшому призвели до пошкодження загального стану будинку. Крім того, сторонні особи в присутності відповідача зламали дерев'яні споруди у дворі та спалили їх. Ситуація склалася таким чином, що навіть для гасіння даного багаття, яке вже майже діставалося дротів лінії електропередачи, у дворі не було води, позивачка та треті особи були змушені викликати бригаду МНС та патруль поліції, про що складено та зареєстровано заяву до поліції від 02.11.2021 року. Згодом, після гасіння пожежі було виявлено, що колодязь центрального водопостачання, який знаходиться у дворі завалено дерев'яними колодами, після того, як його розчистили, стало зрозуміло, що центральний кран перекрито, що і було причиною відсутності водопостачання. В подальшому кожного дня на подвір'ї в той чи інший час з'являлися сторонні люди для різноманітних провокацій. У зв'язку з цим, з метою захисту свого життя та життя малолітніх дітей позивачка та треті особи, вимушені були покинути житловий будинок. Крім того, приїхавши 12.08.2021 року до будинку АДРЕСА_1 ) власники, які володіють часткою у розмірі 18/20, виявивши зміну вхідних замків у дверях до приміщень, якими вони володіють, візуально оглянули через вікна житлове приміщення та виявили, що в середині перебувають невідомі їм особи, які відмовилися відчиняти їм двері і на вимогу звільнити приміщення, в категоричній формі відмовилися пояснюючи, що вони сплачують орендну плату ОСОБА_2 , який їх туди і заселив. Також під час візуального огляду приміщення було видно, що в приміщенні пошкоджено стіни, підлогу та інші деталі інтер'єру приміщення. При зовнішньому огляді приміщення, виявлено відсутність металевого даху на перекритті ванної кімнати. Відповідно відсутність належної покрівлі призводить до руйнації стін, оздоблення та меблів ванної кімнати. Такі пошкодження потребують негайного проведення ремонтних робіт, що тягне за собою затрату значних грошових коштів. Також, відповідач самовільно демонтував садовий паркан, яким було огороджено та визначено межі частин земельної ділянки таким чином став самовільно використовувати усю земельну ділянку у власних потребах без відому та погодження з власниками, облаштувавши на ній на власний розсуд так звану «зону відпочинку» з мангалом. Крім цього, ОСОБА_2 , з метою, не допуску власників майна до будинку та земельної ділянки, використовуючи металевий ланцюг, який намотав на хвіртку, а на кінці ланцюга навішав навісний замок, таким чином самовільно обмежив доступ власників до належного їм майна та самовільно в такий спосіб зайняв повністю усю земельну ділянку. Наразі, позивачка позбавлена можливості навіть потрапити на подвір'я будинку АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідач здійснює порушення майнових прав позивачки на володіння і користування житловим будинком.
Просила визнати протиправними дії ОСОБА_2 , які полягають у пошкодженні спільного часткового майна, а саме житлового будинку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66333080000), вбиралень позначених літерами «З» і «Г», споруд для зберігання дров та садових інструментів; зобов'язати ОСОБА_2 утриматися від будь-яких дій, які призводять до пошкодження житлового будинку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66333080000), вбиралень позначених літерами «З» і «Г», споруд для зберігання дров та садових інструментів та стягнути з відповідача судові витрати.
02.03.2021 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
07.06.2021 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову.
01.07.2021 року до суду подано відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач не визнав заявлені до нього позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
13.03.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 18.04.2024 року:
представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ленська Т.І. підтримала заявлені позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав, просила позов задовольнити у повному обсязі. Визнати протиправними дії відповідача щодо пошкодження майна, а саме житлового будинку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 66333080000), вбиралень позначених літерами «З» і «Г», споруд для зберігання дров та садових інструментів; зобов'язати ОСОБА_2 утриматися від будь-яких дій, які призводять до пошкодження житлового будинку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 66333080000), вбиралень позначених літерами «З» і «Г», споруд для зберігання дров та садових інструментів.
Представник позивачки стверджувала, що відповідач, після набуття права власності на частку в розмірі 2/20 частин на спірний будинок та земельну ділянку на якій він розташований, відповідач створив умови за яких інші власники цього ж будинку та земельної ділянки позбавлені можливості ними користуватися, зокрема: виніс із будинку належні позивачці меблі, пошкодив внутрішнє оздоблення будинку, зніс вбиральню під літерою «З», з вбиральні під літерою «Г» зняв двері, перешкоджає постачанню води до будинку в тому числі й сусіднього будинку, змінив замки на вхідних дверях до будинку, почепив ланцюг на хвіртку, що перешкоджає пройти на подвір'я та до будинку. Такими діями відповідач чинить перешкоди позивачці та іншим законним співвласникам у користуванні будинком, сам же відповідач не вкладає кошти в утримання будинку, що призводить до його руйнування. Представник позивачки також стверджувала, що відповідач поселив до будинку сторонніх осіб, що позивачкою та іншими співвласниками було виявлено під час візуального огляду через вікно житлового приміщення. Крім того, під час візуального огляду приміщення було видно, що в приміщенні пошкоджено стіни, підлогу та інші деталі інтер'єру приміщення. При зовнішньому огляді приміщення , виявлено відсутність металевого даху на перекритті ванної кімнати, що призводить до руйнації стін, оздоблення та меблів ванної кімнати. Відповідач самовільно демонтував садовий паркан, яким було огороджено та визначено межі частин земельної ділянки, відповідно самостійно використовує всю земельну ділянку у власних потребах;
третя особа на стороні позивачки ОСОБА_3 пояснила, що вона також є одним зі співвласників садиби за адресою - АДРЕСА_1 . З моменту отримання відповідачем у справі у власність частки зазначеного майна, останнім ппртиправно чиняться їй та іншим співвласникам перешкоди у користуванні належним їм житловим будинком та іншими спорудами, що знаходяться на земельній ділянці, а також вчиняються дії на його пошкодження та знищення. Позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 просила задовольнити у повному обсязі;
представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бутирін Я.Я. не визнав позовні вимоги ОСОБА_1 , категорично заперечив зазначені позивачем підстави для позову, наполягав, що з моменту отримання ОСОБА_2 у власність частки нерухомого майна, співвласниками якого є позивачка та треті особи відповідач приїжджав до будинку з метою познайомитися з іншими співвласниками та вирішити питання щодо користування будинком. Однак позивачка в грубій формі повідомила, що він не зайде до будинку і ніколи не зможе ним користуватися. З цього ж часу відповідач не має доступу до будинку та земельної ділянки з приводу яких заявлено спір. Наполягав на тому, що відповідач не користується належною йому часткою майна, ніяких протиправних дій щодо співвласників та пошкодження майна не вчиняв, просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 01.05.2024 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ленська Т.І. підтримала заявлені позовні вимоги з підтримала заявлені позовні вимоги, просила завершити судовий розгляд справи за відсутності інших учасників.
Представник відповідача та треті особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Приймаючи до уваги думку представника позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ленська Т.І., а також належність повідомлення інших учасників справи, про дату, час та місце судового засідання, суд визнав за можливе завершити судовий розгляд справи за відсутності представника відповідача та третіх осіб.
Заслухавши сторони та третю особу ОСОБА_3 у судовому засіданні 18.04.2024 року, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 174,6 кв.м., житловою площею 71,9 кв.м., а також господарчих та побутових будівель та споруд: гараж, зазначений в плані під літ. «Б», сараї під літ. «В», «Д», «Е», вбиральні під літ. «Г», «З», господарські споруди № 1-6, що розташований на земельній ділянці площею 0, 1000 га, кадастровий номер 8000000000:79:095:0215, зокрема, є: ОСОБА_1 , яка володіє часткою у розмірі 15/20 частини житлового будинку на підставі договору дарування частини житлового будинку від 22.01.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оленцевич О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 23, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27903158 від 22.01.2016 року; ОСОБА_4 , яка володіє часткою у розмірі 2/20 частини житлового будинку на підставі рішення Московського райнарсуду м. Києва від 04.12.1992 року; ОСОБА_3 , яка володіє часткою у розмірі 1/20 частини житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.02.2021 року, виданого державним нотаріусом Третьої київської державної нотаріальної контори Кравченко О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1-23; ОСОБА_2 , який володіє часткою у розмірі 2/20 житлового будинку на підставі договору дарування частини житлового будинку від 19.10.2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. за умовами якого право власності на частку у розмірі 2/20 частини житлового будинку, перейшло в дар ОСОБА_2 від ОСОБА_5 (а.с. 16-18, 19-20, 21-24, 31, 39-42).
Власниками земельної ділянки площею 0, 1000 га, кадастровий номер 8000000000:79:095:0215, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, зокрема, є: ОСОБА_1 , яка володіє часткою у розмірі 15/20 частини земельної ділянки на підставі договору дарування частини земельної ділянки від 22.01.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оленцевич О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 25, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27903158 від 22.01.2016 року; ОСОБА_4 , яка володіє часткою у розмірі 2/20 частини земельної ділянки на підставі рішення Московського райнарсуду м. Києва від 04.12.1992 року; ОСОБА_3 , яка володіє часткою у розмірі 1/20 частини земельної ділянки, що стверджується заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Величко О.В. 26.05.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 379. На підставі договору дарування частини земельної ділянки від 19.10.2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г., право власності на частину земельної ділянки у розмірі 2/20 перейшло в дар ОСОБА_2 від ОСОБА_5 .
Звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_1 зазначає, що після набуття права власності на 2/20 частини житлового будинку, відповідач чинить перешкоди їй в користуванні майном та вчиняє інші протиправні дії, зокрема: виніс з житлової будівлі меблі, що належать, зокрема, позивачці; вчиняє активні дії з метою умисного пошкодження житлового будинку (відклеює шпалери зі стін, пошкоджує шпаклівку, знято лінолеум з підлоги); зніс вбиральню (літера «З» на технічному паспорті), а з вбиральні, позначеною літ. «Г» знято двері, які разом з будівлею для зберігання садових інструментів спалено; умисно перешкоджає надходженню водопостачання до житлового будинку, в тому числі сусіднього будинку; жити у житловому будинку законні співвласники не мають змоги через постійні перешкоди з боку відповідача; змінив дверні замки будинку; повісив ланцюг на хвіртку, з огляду на що позивачка позбавлена можливості потрапити на подвір'я будинку та взагалі в будинок; заселив до частини житлового будинку, яка належить позивачці та третім особам сторонніх осіб; за весь час проживання відповідача в будинку, будинок став занедбаним, захламленим, знищені її речі та інших співвласників будинку; відповідач чинить перешкоди позивачці та іншим законним співвласникам в користуванні будинком, не вкладає в нього кошти та привів його до руйнування, тобто умисно пошкодив майно.
Відповідач заперечує проти позову, з тих підстав, що позивачка не надає йому доступу до будинку та прибудинкової території, споруд та будівель, що на ній розташовані. Крім того, позивачкою, на думку відповідача, не надано суду жодного доказу на підтвердження заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивачка просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_2 , які полягають у пошкодженні спільного часткового майна, а саме житлового будинку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66333080000), вбиралень позначених літерами «З» і «Г», споруд для зберігання дров та садових інструментів; зобов'язати ОСОБА_2 утриматися від будь-яких дій, які призводять до пошкодження житлового будинку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66333080000), вбиралень позначених літерами «З» і «Г», споруд для зберігання дров та садових інструментів та стягнути з відповідача судові витрати.
Статтями 317, 319, ч. 1 ст. 365, ст. 358 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю; право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року міститься правовий висновок по справі № 6-1443цс16 - «Так, поняття спільної часткової власності визначено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.»
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 321, ст. 391 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У Постанові у справі № 926/2189/17 від 12.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право, має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Отже, встановлення саме зазначених обставин входить до предмета доказування у справах за такими позовами.
У пункті 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що відповідно до положень ст. ст. 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.
Судом було допитано свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 . Зазначені свідки показали суду, що дійсно бачили відповідача на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 . Останній дійсно пошкодив вбиральні позначені літерами «З» і «Г», між сторонами у справі є конфлікт щодо користування зазначеним домоволодінням. Через протиправні дії відповідача, до будинку було перекрито воду, ледь не сталося пожежі через багаття, яке останній розвів на подвір'ї, а тому існують об'єктивні підстави вважати, що останній, як особисто та зх. Залученням інших осіб може вчиняти дії, які у подальшому пизведуть до пошкодження зазначеного житлового будинку.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 76, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 90 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ; ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
З огляду на отримані судом відомості, що повідомлені свідками у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме стосовно тих позовних вимог, обставини за якими встановлені показами свідками.
Відтак, на думку суду, позовні вимоги мають бути задоволені частково, а саме: визнання протиправними дій ОСОБА_2 щодо пошкодження вбиралень позначених літерами «З» і «Г» садиби за адресою - АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_2 не вчиняти дій, які зможуть призвести до пошкодження житлового будинку за адресою - АДРЕСА_1 . В іншій частині, позовні вимоги не підтверджені доказами, а тому не підлягають задоволенню судом.
Європейський суд з прав людини, неодноразово вказував про те, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Європейський суд з прав людини також вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18.07.2006 року).
З огляду на вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають частковому задоволенню.
За правилами ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_3 ) щодо пошкодження вбиралень позначених літерами «З» і «Г» садиби за адресою - АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_3 ) не вчиняти дій, які зможуть призвести до пошкодження житлового будинку за адресою - АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої у встановленому законом порядку за адресою - АДРЕСА_1 ) судові по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя К.Г. Плахотнюк