Справа №718/904/24
Провадження №1-кп/718/41/24
01.10.2024 року м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду в м. Кіцмань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262060000008 від 04.01.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зеленів, Вижницького району, Чернівецької області, українця за національністю, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовозобов'язаного,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України,-
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8
законного представника потерпілої ОСОБА_9
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 в період часу з 2022 року по 04 січня 2024 року в соціальній мережі «Instagram» здійснював переписку із малолітньою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_2 та достовірно знаючи, що ОСОБА_11 є малолітньою особою, якій станом на 04.01.2024 виповнилося повних 13 років, вирішив вступити з останньою в природній статевий акт, пов'язаний із вагінальним проникненням із використанням геніталій, про що домовився з малолітньою ОСОБА_11 під час переписки в соціальній мережі «Instagram», на що остання надала добровільну згоду.
Відтак, 03.01.2024 року, близько 17-ї години відповідно до попередньої домовленості малолітня ОСОБА_11 , не повідомивши своїх родичів, самовільно залишила свою адресу проживання та на попутному транспорті приїхала в с. Глиниця Чернівецького району Чернівецької області , де зустрілася із ОСОБА_4 , після чого у вказаному населеному пункті неподалік магазину «ТАНО», ОСОБА_4 та малолітня ОСОБА_11 розпивали спиртні напої, а саме горілку та пиво.
В подальшому, 04.01.2024 року близько 2:00 ОСОБА_4 , переслідуючи умисну мету, направлену на задоволення своєї статевої пристрасті, шляхом вступу з малолітньою ОСОБА_11 в природні статеві зносини, запросив її до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 та знаходячись в спальній кімнаті, за добровільної згоди малолітньої ОСОБА_11 , вчинив відносно останньої дії сексуального характеру, а саме вступив з нею в природні статеві зносини поєднані із вагінальним проникненням в тіло малолітньої із використанням своїх геніталій.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 152 КК України - зґвалтування, а саме, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, за кваліфікуючою ознакою: вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Позиція учасників провадження
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз'яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст. 152 КК України, визнав повністю. Пояснив, що всі обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні відповідають дійсності.
Так, дійсно 02.01.2024 ОСОБА_11 через мережу Інстаграм запропонувала зустрітись, він погодився. Наступного дня попутнім транспортом приїхала в с.Глиниця, де він зустрів її. Зайшли в магазин «Тано», він замовив пива та горілки, яку розпивали за столиком під магазином. Біля 2 години ночі він викликав таксі та повіз потерпілу до себе додому в с.Зеленів. Вдома вступив з потерпілою в природній статевий акт, який відбувся добровільно за її згодою. Зранку їх розбудили працівники поліції, які розшукували малолітню потерпілу. Він знав про малолітній вік ОСОБА_11 , адже з 2022 року періодично спілкувався з нею через мережу, достеменно знав, що їй 13 років. Усвідомлював, що чинить протиправно, а тому і шкодує про вчинене.
Під час виступу в судових дебатах обвинувачений висловив щире каяття та просив суворо його не карати, не позбавляти його волі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 під час виступу в дебатах просила суд врахувати позитивні характеристики обвинуваченого, його молодий вік, добровільність дій потерпілої під час статевого акту, конкретні обставини вчинення злочину, як і відсутність претензій з боку потерпілих. Також звертала увагу суду на те, що ОСОБА_4 регулярно донатить на ЗСУ, на підтвердження надала квитанцію про перерахування ОСОБА_4 благодійних внесків на ЗСУ - 01.10.2024 року на суму 4000 гривень. Просила призначити покарання із застосуванням ст.ст. 69,75 КК України, яке не пов'язане із позбавленням волі.
Представник малолітньої потерпілої ОСОБА_10 вважала, що обвинуваченому можливо призначити покарання не пов'язане із позбавленням волі, враховуючи позицію малолітньої потерпілої та законного представника, які претензій не мають.
24.06.2024 на адресу суду надійшла заява малолітньої потерпілої ОСОБА_11 , написана власноручно в присутності законного представника ОСОБА_9 24.06.2024, про розгляд справа за її відсутності у зв'язку із виїздом за кордон. Просила врахувати, що з ОСОБА_4 вони спілкувались впродовж 2 років, між ними склались дружні стосунки , він їй подобався, а тому вона вирішила приїхати до нього. Статевий акт, який відбувся між ними в ніч на 04.01.2024, був за взаємною згодою, без будь якого примусу з боку ОСОБА_4 . Жодних претензій до нього не має. Просить врахувати зазначене під час ухвалення вироку, призначити меншу міру покарання, не позбавляти обвинуваченого волі. (а.с.79)
Прокурор ОСОБА_6 підтримала пред'явлене обвинувачення, адже винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину за ч.4ст. 152 КК України доведена належними та допустимими доказами у справі. Вважала, що враховуючи особу обвинуваченого, конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих покарання обставини та наявність декілька обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_4 можливо призначити покарання за ч.4 ст. 152 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України у виді позбавлення волі із встановленням, на підставі ст. 75 КК України, іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.
Встановлені судом обставини.
Розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України, доведена повністю.
Оскільки обвинуваченим, іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, ОСОБА_4 правильно зрозумів зміст пред'явленого йому обвинувачення, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу, документів, що стосуються речових доказів.
При цьому, судом з'ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 152 КК України, за обставин наведених у вироку.
Такі, покази обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Кваліфікація дій обвинуваченого судом.
З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч.4 ст. 152 КК України, оскільки останній вчинив зґвалтування, тобто дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, за кваліфікуючою ознакою: вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ст. 65 КК України, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує повне визнання ним своєї вини, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який, у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, дані про особу винного, його молодий вік -18 років, позитивні характеристики за місцем проживання, ту обставину, що обвинувачений раніше не судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, на спеціальних обліках у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває.
Обставинами, згідно ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, перерахування ОСОБА_4 благодійних внесків на ЗСУ.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченому, прокурором не заявлено та судом не встановлено.
За таких обставин суд знаходить необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, конкретні обставини вчинення злочину, наявність дійсно щирого каяття та активне сприяння розкриттю злочину, перерахування ОСОБА_4 благодійних внесків на ЗСУ, думку неповнолітньої потерпілої та законного представника щодо несуворої міри покарання для ОСОБА_4 , суд визнає ці обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, та враховуючи особу обвинуваченого, а саме, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, суд приходить до висновку про можливість призначення йому покарання відповідно до ст.69 КК України, тобто, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.152 КК України.
Також суд приймає до уваги, що в своїй промові в судових дебатах прокурор орієнтувала суд на призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, потерпіла та її законний представник не мають претензій до обвинуваченого та просять призначити йому мінімальне покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Разом з тим, враховуючи також молодий вік обвинуваченого, адже на час вчинення кримінального правопорушення йому виповнилось 18 років, кримінальне правопорушення вчинив уперше, позитивно характеризується, існує ряд обставин, що пом'якшують покарання, позицію потерпілої та її законного представника, письмова заява малолітньої потерпілої ОСОБА_11 про добровільність її позиції під час статевого акту, відсутність жодних претензій до обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, тобто застосування відносно ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, застосування покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.. 69 КК України, із звільненням обвинуваченого від його відбування та з покладенням обов'язків, передбачених п.1, 2 ч.1, п.2ч.3 ст. 76 КК України, тобто без ізоляції від суспільства, - буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами та сприятиме загальній меті та цілям покарання.
Мотиви інших рішень
Відносно ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, згідно ухвали слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 05.01.2024, строк якого закінчився 04.04.2024. Після цього клопотань про обрання (продовження) запобіжного заходу ОСОБА_4 не надходило.
А тому беручи до уваги бездоганну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, відсутність підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого, оскільки відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав, - суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу.
Цивільний позов не заявлявся.
Щодо розподілу процесуальних витрат (заявлених витрат на проведення експертизи у кримінальному провадженні), суд керується положеннями ст. 124 КПК України. У зв'язку із ухваленням обвинувального вироку у справі, витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, а саме на проведення судових експертиз в кримінальному провадженні № 12024262060000008 на загальну суму 14223 гривні 35 коп. (а.с. 215 т.1, а.с.11 т.2) - підлягають стягненню з обвинуваченого.
Накладений ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 09.01.2024, арешт на майно, слід скасувати.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі вищенаведеного та керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять ) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку - 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 14223 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять три ) гривні 35 копійок.
Накладений ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 09.01.2024, арешт на майно, а саме:
- покривало синього кольору з візерунком у виді зірки та биркою на якій виконано надпис «BAYUN 220х240», підодіяльник синього кольору з візерунками у формі квадратів та прямокутників, покривало в трьох кольорах (червоний, синій, зелений), які зберігаються у Вижницькому РВП як тимчасово вилучене майно, власником яких являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 - скасувати;
- плавки (труси) сірого кольору, марки «Galuin Klain», мобільний телефон марки «Redmi Note 9», синього кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , із мобільним номером телефону НОМЕР_3 , в силіконовому чохлі, які знаходяться у Вижницькому РВП як тимчасово вилучене майно, власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 - скасувати.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
- покривало синього кольору з візерунком у виді зірки та биркою на якій виконано надпис «BAYUN 220х240», підодіяльник синього кольору з візерунками у формі квадратів та прямокутників, покривало в трьох кольорах (червоний, синій, зелений), які зберігаються у Вижницькому РВП ГУНП в Чернівецькій області - повернути за належністю ОСОБА_4 ; (а.с. 34 )
-плавки (труси) сірого кольору, марки «Galuin Klain», мобільний телефон марки «Redmi Note 9», синього кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , із мобільним номером телефону НОМЕР_3 , в силіконовому чохлі, які знаходяться у Вижницькому РВП ГУНП в Чернівецькій області - повернути за належністю ОСОБА_4 ; (а.с.48)
-біологічний зразок букального епітелію з ротової порожнини ОСОБА_4 на стерильній гігієнічній паличці, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області - знищити; (а.с.56)
-відбитки папілярних візерунків правої та лівої рук ОСОБА_4 , що зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах даної справи (а.с.56)
-плавки (труси) марки « COTTON», темно-синього кольору, які знаходяться у Вижницькому РВП ГУНП в Чернівецькій області - повернути за належністю ОСОБА_9 ; (а.с.74)
-відеозаписи XVR_ch3_main_20240103203954_20240103210000 розміром 309412 КБ; XVR_ch3_main_20240103210000_20240103220000 розміром 926177 КБ; XVR_ch3_main_20240103220000_20240103230000 розміром 926369 КБ; XVR_ch3_main_20240103230000_20240103231142 розміром 180249 КБ; XVR_ch3_main_20240103203737_20240103210000 розміром 344572 КБ; XVR_ch3_main_20240103210000_20240103220000 розміром 926129 КБ; XVR_ch3_main_20240103220000_20240103223714 розміром 573713 КБ, які знаходяться на оптичному DVD-R диску для лазерних систем зчитування марки «ALERUS» об'ємом пам'яті 4.7 GB/120min. - залишити в матеріалах кримінального провадження. (а.с.205 - 206).
Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України, включити інформацію про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням лише резолютивної частини вироку.
Суддя: ОСОБА_1