Справа № 715/3135/24
Провадження № 3/715/1434/24
01.10.2024 с. Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуркан В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.204-1 КУпАП,-
17 вересня 2024 року о 11 год. 40 хв. у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне», що знаходиться на території Тереблеченської об'єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », громадянка України ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, здійснила спробу незаконного перетину Державного кордону з України в Румунію без відповідних документів, що надають право на перетин Державного кордону України, а саме на паспортний контроль пред'явила закордонний паспорт громадянки Республіки Італія серії НОМЕР_1 , виданий 17.10.2023 року, тим самим порушила вимоги ст.ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження правил перетинання Державного кордону України громадянами України» та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України», тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи. На номер мобільного телефону ОСОБА_1 надсилалось SMS-повідомлення з повісткою про виклик до суду у справі про адміністративне правопорушення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, яке доставлено 24.09.2024 року об 13:13 год.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
З матеріалів справи, зокрема з паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданого 21 грудня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_2 є громадянкою України, будь яких документів на спростування цього факту суду не було подано.
Згідно ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну згідно ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України» є: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4)посвідчення особи моряка; 5) посвідчення члена екіпажу; 6) посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну). Аналогічні норми закріплені у Постанові Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство» в Україні діє принцип єдиного громадянства, відповідно до якого, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Виходячи з вищевказаних норм, з огляду на принцип єдиного громадянства (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство»), ОСОБА_1 будучи громадянкою України та вступивши у вказані правові відносини, при виїзді з території України у пункті пропуску на паспортний контроль зобов'язана була пред'явити один з документів, що передбачений ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України», який відповідно дає право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Проте, при спробі перетину кордону ОСОБА_1 , як громадянка України, не пред'явила відповідний документ, який надає право на перетин Державного кордону України громадянам України. При цьому вона при виїзді з України у пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне» пред'явила власний закордонний паспорт громадянки Республіки Італія серії НОМЕР_1 , виданий 17.10.2023 року, який в даному випадку, їй, як громадянці України, не дає право на перетин Державного кордону України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання Державного кордону України будь-яким способом, поза пунктами пропуску через Державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, а суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
З огляду на викладені обставини, достовірно встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 здійснила спробу перетину Державного кордону України без відповідних документів, які надають право на перетин кордону громадянами України, які передбачені ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України».
Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП.
Слід заначити, що суд враховує Європейську Конвенцію «Про громадянство» від 06.11.1997 року, яка ратифікована Україною згідно Закону від 20.09.2006 року, відповідно до якої Україна зобов'язалась гарантувати права громадян із множинним громадянством.
Зокрема, згідно ст.17 Конвенції, громадяни держави-учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави-учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Проте слід заначити, що одночасне перебування у громадянстві України та іншої держави не є підставою для припинення громадянства України як правового зв'язку між фізичною особою і Україною, що виявляється у взаємних правах та обов'язках. При цьому відсутність можливості вибору особою, яка має і громадянство України, і громадянство (підданство) іншої держави, стосовно того, громадянином якої держави репрезентувати себе у правових відносинах з Україною, відповідає національним інтересам України з огляду на обставини, обумовлені воєнним станом, та обмеження права виїзду за межі держави, покладені на окремих громадян України.
Також необхідно відмітити, що за діючим законодавством України немає відповідальності за подвійне громадянство, проте і протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 складено не за наявність у неї громадянства іншої країни, а саме за спробу незаконного перетину кордону.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, характер вчиненого адміністративного правопорушення, а тому вважаю можливим призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст.40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ЗУ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у редакції від 24.02.2018 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з порушника підлягає стягненню 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 605,60 грн. (З розрахунку 0,2*3028 = 605,60).
На підставі ч.1 ст.204-1 КУпАП та керуючись ст.ст.22, 252, 283-285, 287 КУпАП суд та ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок. Стягувач ІНФОРМАЦІЯ_2 , р/р UA728999980313040106000024305, одержувач: Чернівецьке ГУК/ Чернівецька область/21081100, код одержувача (ЄДРПОУ) 37836095, банк одержувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку одержувача (МФО) - 899998.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф нею має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, оригінал платіжного документу необхідно подати до Глибоцького районного суду Чернівецької області.
З урахуванням ч.2ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави. Стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ Глибоцького райсуду 02885623 УДК у Глибоцькому районі, код отримувача: 37836095, Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, рахунок отримувача: UA838999980313131206000024305, код класифікації доходів бюджету: 22030101, МФО 899998.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом 10-ти діб з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя