Справа №705/905/24
2/705/1215/24
29 липня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Моросліп А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» - адвокат Столітній М.М. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтовано тим, що 09.02.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір №5511530 про надання споживчого кредиту (Кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.
29 травня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №29-05/2023-Ф, за яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна».
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору складає 47810,00 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України не більш ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву або будь-яких заяв щодо розгляду справи у його відсутність, на адресу суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначений позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судм встановлено, що 09 лютого 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір №5511530 про надання споживчого кредиту (Кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало останньому кредит шляхом перерахування коштів в сумі 10000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується довідкою, виданою АТ «ПУМБ» про перерахування коштів від № KHO-20.4/73 від 31.05.2023.
Крім того, позивачем додано наданий паспорт споживчого кредиту, в якому вказаний передбачений порядок та умови погашення кредиту, строк дії договору, пільговий період, розмір процентної ставки у пільговий і поза межами пільгового періоду, порядок погашення заборгованості за кредитом, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, де ОСОБА_1 власним цифровим підписом 09.02.2022 року підтвердив, що ознайомлений з фінансовими умовами вказаної кредитної картки.
29 травня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №29-05/2023-Ф, за яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна». Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 35870, 00 гривень.
Згідно наданого позивачем розрахунку загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5511530 від 09-02-2022 року складає 35870,00 гривень, а саме основний борг 10000 гривень; стандартні відсотки - 25870 гривень.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачем ОСОБА_1 виконані взяті за кредитним договором зобов'язання щодо виплати належних до сплати сум кредиту та відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до п.1 та 2 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок зібраних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги щодо підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за укладеним кредитним договором в розмірі 35870 гривень 00 копійок, оскільки саме даний розмір підтверджений наявними в справі доказами. В іншій частині позовних вимог слід відмовити оскільки наявність за вказаним договором заборгованості в розмірі 11940 гривень позивачем не доведено належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У своїй позовній заяві представник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просив стягнути з відповідача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем укладено Договір про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10 липня 2023 року.
Відповідно до звіту про надання правової допомоги згідно Договору №10\07-2023 від 10 липня 2023 року, складеного 02.02.2024, надано та отримано наступну правову допомогу, а саме: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №5511530 між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 ; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №5511530 між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 ; подання до Уманського міськрайонного суду Черкаської області позовної заяви в інтересах клієнта. При цьому зазначено кількість годин - 10 год, та вартість - 10000 гривень.
Згідно рахунку на оплату по замовленню №495/02/02 від 02.02.2024 року адвокат Столітній М.М. надав ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» наступні послуги, за певну кількість годин, з відповідною оплатою:
- збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №5511530 між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 - 3 години, 3000 гривень;
- складання позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №5511530 між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 - 5 годин, 5000 гривень;
- подання до Уманського міськрайонного суду Черкаської області позовної заяви в інтересах клієнта - 2 години, 2000 гривень;
Як вбачається з досліджених судом матеріалів, вказана справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження, судові засідання за участю представника позивача не проводилися. Справа не є складною, не потребує надання адвокатом великого обсягу послуг та виконання робіт. Тобто, об'єктивно об'єм виконаних робіт адвокатом і затрачений ним час не відповідають заявленим до стягнення витратам на правову допомогу в сумі 10000 гривень.
Враховуючи співмірність зазначеного представником позивача розміру його послуг зі складністю справи та виконаним обсягом робіт, ціною позову та значенням справи для позивача, суд приходить до висновку, що до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 509, 512-515, 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274-284, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 35870 (тридцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят гривень) 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень.
Копію рішення суду направити сторонам.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 08.08.2024.
Суддя: Р. В. Піньковський