Справа №705/1699/24
2/705/1434/24
19 серпня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
секретаря судового засідання Моросліп А.Р.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Умані в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бабанської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бабанської селищної ради про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який обґрунтував наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,2371 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Коржовослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області.
Він є сином покійної, та єдиним спадкоємцем за заповітом, інших спадкоємців немає.
Про існування заповіту йому стало відомо лише в травні 2023 року, після чого він звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті матері, оскільки вона померла на тимчасово окупованій території і свідоцтво про смерть матері йому не видавали. Отримавши після вступу рішення про встановлення факту в законну силу, він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.02.2024, у зв'язку із пропуском ним встановленого законом строку для прийняття спадщини. Також було роз'яснено, що питання про надання додаткового строку можливо вирішити в судовому порядку.
Вважає, що строк ним пропущено з поважних причин, тому звернувся до суду з цим позовом.
Просить суд позов задовольнити, продовжити йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Євпаторія, Автономна Республіка Крим, Україна, строком два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області, в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити без його представника відповідача, позовні вимоги визнають та не заперечують проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України судове засідання проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, повно та всесторонньо вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, врахувавши позицію сторін, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено про те, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про смерть № 930. Місце смерті: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія.
Згідно рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2023 року, було задоволено заяву ОСОБА_1 , та визнано встановленим факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Вільшана-Слобідка, Уманського району, Черкаської області, місце смерті: місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, Україна; дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23 лютого 2024 року, ОСОБА_3 , державний нотаріус Першої уманської державної нотаріальної контори, відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом не земельну ділянку площею 4,2371 га, розташовану на території Коржовослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, нотаріусом встановлено, що за даними спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, спадкові договори, спадкові справи на ім'я та від імені ОСОБА_2 були відсутні, але виявлено заповіт, посвідчений Коржовослобідською сільською радою Уманського району Черкаської області 05 травня 2003 року за реєстровим № 7 на вищевказану земельну ділянку на ім'я сина ОСОБА_1 .
Видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,2371 га, розташовану на території Коржовослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва неможливо, в зв'язку з відсутністю у спадкоємця факту прийняття спадщини (пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини), що суперечить ст. ст. 1268-1270, 1296 ЦК України).
Заява про прийняття спадщини подається особисто спадкоємцем у встановлений Законом строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст.1217 та ст.1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову справу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За результатами аналізу практики ВС можна навести приблизний перелік поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємця; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.
Як зазначив в своїй постанові ВС КЦС справа №405/7058/19 від 26.07.2021, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналізуючи зібрані по справі докази з урахуванням наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин, оскільки згідно матеріалів справи та постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкова справа на момент звернення від імені позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини спадкова справа після смерті спадкодавця не була заведена, і станом на час розгляду справи єдиним хто звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини був саме позивач по справі. Спадкодавець за життя склала заповіт, посвідчений Коржовослобідською сільською радою Уманського району Черкаської області 05 травня 2003 року, зареєстрований в реєстрі за № 7, яким заповіла земельну ділянку, належну їй на підставі Державного акту серії ЧР № 15-20-226, саме позивачу по справі, який є її рідним сином, що підтверджується свідоцтвом про його народження НОМЕР_2 . Нотаріусом було перевірено дані згідно Спадкового реєстру та встановлено, що спадкові договори, спадкові справи та ім'я та від імені спадкодавця ОСОБА_2 відсутні. Інформація про інших спадкоємців, в тому числі осіб, частка на спадок яких у спадщині є обов'язковою, також відсутня. Позивач у визначений законом строк не звернувся до нотаріуса із відповідною заявою, так як не знав про існування заповіту, враховуючи, що з моменту укладення заповіту минув значний проміжок часу, а також той факт, що позивач проживав на значній територіальній відстані із матір'ю, яка померла на тимчасово окупованій території, непідконтрольній Україні, у зв'язку з чим у нього виникла необхідність в судовому порядку встановлювати факт смерті його матері, що також призвело до затримки у часі, але отримавши свідоцтво про смерть матері після вступу рішення в законну силу позивач одразу звернувся до нотаріуса та подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Тобто такі обставини, що склалися, не залежали від позивача та як тільки у нього з'явилася така можливість, він одразу вчинив дії для прийняття спадщини та звернувся до нотаріуса. Тому, з урахуванням встановлених обставин справи, які повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами та не заперечуються сторонами, суд дійшов висновку, що встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 1220-1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Бабанської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк - два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Початок перебігу визначеного судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини починається з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 29.08.2024.
Суддя: Р. В. Піньковський