справа №712/11413/24
провадження № 1-кс/712/4784/24
27.09.2024 м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси клопотання слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024250310002595 від 02.08.2024 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Свічківка Драбівського району Черкаської області, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює у ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» на посаді комплектувальника пряжі, тканин та виробів фарбувального цеху фарбувально-обробного виробництва, особою з інвалідністю будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня, ліквідатором та постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, учасником бойових дій не є, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,
про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024250310002595, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024250310002595 від 02.08.2024.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він 02.08.2024, на ґрунті неприязних відносин з його дружиною ОСОБА_7 , із якою вони разом не проживають, виник злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який належить потерпілій ОСОБА_7 на праві приватної власності.
Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна та обравши метод підпалу, як спосіб пошкодження чужого майна, що є загальнонебезпечним способом, усвідомлюючи свої дії, ОСОБА_5 , цього ж дня, приблизно о 18 години 40 хвилин, прийшов за адресою проживання ОСОБА_7 : АДРЕСА_2 та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи на дорозі за парканом вищевказаного домоволодіння, використав заздалегідь підготовлені та принесені з собою скляні пляшки з-під пива, наповнені невстановленим легкозаймистим нафтопродуктом, підпалив їх та перекинув через паркан, внаслідок чого, розпочалася пожежа, а саме почали горіти стіни, покрівля будинку та речі побутового вжитку. Після чого ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину.
02 серпня 2024 року о 22 годин 00 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
03 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.08.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 01.10.2024.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.08.2024 виправлено описку в ухвалі від 05.08.2024 та зазначено строк дії застосованого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до 30.09.2024.
Постановою керівника Черкаської окружної прокуратури від 24.09.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 03.11.2024.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження в межах строку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не можливо з об'єктивних причин, оскільки необхідно: долучити до матеріалів висновки експертиз, проведення яких триває; з урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів повідомити підозрюваному про зміну раніше повідомленої підозри; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність.
Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу, а їх результати мають вирішальне значення для остаточної кваліфікації вказаного кримінально-караного діяння, судового розгляду в процесі доказування та ухвалення відповідних процесуальних рішень.
Враховуючи, що досудове розслідування кримінального провадження не може бути завершене в межах строку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
За вказаних обставин слідчий за згодою з прокурором звернулись до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили його задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки ризики у кримінальному провадженні не перестали існувати.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення даного клопотання та пояснили, що підозрюваний має незадовільний стан здоров'я, оскільки за цей рік два рази проходив стаціонарне лікування, та йому було встановлено III групу інвалідності. З 09.10.2020 підозрюваний постійно працює у ПрАТ «ЧШК», має стабільну заробітну плату. Окрім того, мати підозрюваного є жінкою похилого віку, є особою з інвалідністю II групи, та потребує за собою догляду та утримання, що раніше здійснював підозрюваний. Підозрюваний з 2012 року має у власності житло. Тому, на думку сторони захисту, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надто суворим, оскільки підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має житло у власності, має роботу, та має дружину, через сварку із якою та нервуючи, допустив діяння, за які шкодує та щиро розкаюється. З огляду на наведене підозрюваний та його захисник просили обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження в режимі таємниці досудового слідства, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024250310002595 від 02.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
03 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.
Частиною другою ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до положень статей 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування у строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Так, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладених у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено слідчим суддею при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання наявності обставин, які свідчать про те, що ризики, які були підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились, слідчий суддя зазначає, що слідчим та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність такого ризику як вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження підозрюваним своєї злочинної діяльності.
При цьому доказів того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний може внаслідок обізнаності про порядок вчинення злочину вплинути на збереження речей та документів, слідчий та прокурор слідчому судді не назвали та не надали.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що хоча ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні існують, проте з урахуванням даних про особу підозрюваного, який офіційно працює, має постійне місце проживання, має на утриманні матір похилого віку, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та сам має незадовільний стан здоров'я, ймовірність їх реалізації є недостатньою для застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як зазначено у п. 51 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Буров проти України» у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (Becciev v. Moldova п. 58).
Відтак, враховуючи належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 під час розгляду клопотання стосовно нього, а також те, що останній має міцні соціальні зв'язки, а саме: одружений, офіційно працює, має постійне місце проживання, має на утриманні матір похилого віку, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та сам має незадовільний стан здоров'я, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведені підстави щодо продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також прокурором та слідчим у судовому засіданні не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що на даний час відсутні підстави для продовження застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Частиною четвертою ст. 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ч. 5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Окрім того, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення не може бути відповідно до практики Європейського Суду (зокрема, рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України») єдиною підставою для обрання найсуворішого виду запобіжного заходу.
Таким чином, на підставі викладеного вище, слідчий суддя висновує, що слідчий та прокурор не довели обставини, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а отже про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на наведене та беручи до уваги, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та беручи до уваги, що доказів протилежного суду не названо та не надано, на переконання слідчого судді, на даний час наявні всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з носінням електронного засобу контролю в межах строку досудового розслідування, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Саме такий запобіжний захід є співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти визначеним ризикам.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 12, 131, 132, 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024250310002595 від 02.08.2024 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з носінням електронного засобу контролю у межах строку досудового розслідування, тобто до 03.11.2024, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, та суду за кожною вимогою;
2) цілодобового перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Черкаській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття);
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;
4) не відлучатися із населеного пункту, де проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
5) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування, за виключенням участі у слідчих та процесуальних діях;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд в Україну;
7) постійно носити засіб електронного контролю
Строк дії ухвали - до 03.11.2024, включно.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання ним зазначених вище обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в його житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на Черкаське РУП ГУНП у Черкаській області.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Повний текст ухвали проголошено 30.09.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_8