Справа № 697/1580/24
Провадження № 2/697/662/2024
01 жовтня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Свій позов мотивує тим, що вони зареєстрували шлюб 30.08.1991 у Центральному міському відділу ЗАГСу у м. Кривий Ріг у Дніпропетровській області, актовий запис №554. Від шлюбу дітей не мають. Через органи РАЦС відповідач не бажає зареєструвати розірвання шлюбу. Подружні відносини між ними фактично припинено, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Шлюб носить формальний характер. Відновити подружні стосунки неможливо. Просить шлюб розірвати.
Ухвалою судді від 25.07.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про розгляд справи, 17.09.2024 ним отримано позовну заяву з додатками, відзив на позов до суду не направлено (а.с.17).
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суддя, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 30.08.1991 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 30.08.1991 у Центральному міському відділу ЗАГСу у м. Кривий Ріг у Дніпропетровській області, актовий запис №554. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 » (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За приписами ч.3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сімейних відносин сторони не підтримують, взаємні почуття між ними втрачені і примирення між сторонами неможливе. Крім того, на думку суду, подальше перебування їх у шлюбі буде суперечити їхнім інтересам.
Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Таким чином, судом встановлено, що сім'я остаточно розпалась, для її відновлення можливостей немає, сторони сімейних відносин не підтримують, шлюб існує формально, тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Питання щодо розподілу судових витрат позивачем не заявлялося.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 30.08.1991 у Центральному міському відділу ЗАГСу у м. Кривий Ріг у Дніпропетровській області, актовий запис №554 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити набуте у шлюбу прізвище « ОСОБА_4 ».
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 01.10.2024.
Суддя Г . С . Сивухін