Справа № 646/10313/24
Провадження № 3/646/4405/2024
01 жовтня 2024 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі судді Чорної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області з протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
25 серпня 2024 року ОСОБА_1 о 11 год 05 хв по вулиці Павла Тичини біля будинку 44 керував транспортним засобом - електроскутером Maxxter ROCK реєстраційний номер Vin НОМЕР_2 у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновками лікаря-нарколога КНП ХОР ОКНЛ №2431 від 31.08.2024 р.. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що ОСОБА_1 проходив 25.08.2024 р. медичний огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, особисто повідомив адресу свого місця проживання, пред'являв особисті документи, та приймаючи до уваги, що поліцейським було повідомлено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Червонозаводському районному суді м.Харкова, суд визнає його неявку до суду без поважних причин, оскільки особа, будучи обізнаною про перебування у провадженні суду справи щодо нього, зобов'язана через періодичні проміжки часу цікавитися про хід справи.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, доходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пункт 1.9. ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Згідно з постановою Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна, для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. Коли електроскутер служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Згідно з п. 2.9. «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджується наступними доказами у справі, дослідженими та оціненими судом у їх сукупності та взаємозв'язку:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №743228 від 05.09.2024 р.;
- висновком КНП ХОР «ОКНЛ» № 2431 від 31.08.2024 р., відповідно до якого ОСОБА_1 25.08.2024 перебував у стані наркотичного (канабіноїди, катинони) сп'яніння.;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП від 24.01.2024 року;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП від 22.01.2024 року,
- відеозаписом;
- довідками інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Старшого лейтенанта поліції Тарасенко В. та рапортами.
Частиною 3 статті 130 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя, перевіривши матеріали справи, вважає доведеним провину ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 а Правил дорожнього руху та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративного стягненню за керування транспортними засобами у стані наркотичного сп'яніння.
На підставі викладеного, суд, враховуючи характер скоєного правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, які як обтяжують, так і пом'якшують відповідальність правопорушника, та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП.
04.09.2023 Постановою Верховний Суд у справі № 702/301/20 року наголосив, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Що стосується питання про додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Згідно матеріалів справи вбачає за недоцільне застосовувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, що знаходиться у приватній власності правопорушника, оскільки згідно довідки інспектора УПП в Харківській області транспортний засіб Maxxter ROCK реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 не належить, за таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі і порядку, передбаченому п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Керуючись ст.ст. 30, 36, 40-1, 126, 130, 268, 283 КУпАП, ст. 4 ч.2 п. 5 Закону України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Б.М.Чорна