Справа № 293/1187/24
Провадження № 2/293/509/2024
25 вересня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.
за участі секретаря судового засідання Артемчук Т.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором позики
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю" Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № 850888 від 20.08.2022 в розмірі 13 541,56 грн з яких:
-8593,32 грн заборгованість за основною сумою боргу;
-4948,24 грн заборгованість за відсотками.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 850888 від 20.08.2022.
12.08.2024 суд у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернувся до Виконавчого органу Черняхівської селищної ради з метою отримання інформації, щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
16.08.2024 на адресу суду з Черняхівської селищної ради надійшов лист, згідно якого гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 20.08.2024 суд позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" залишив без руху та надав позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
23.08.2024 на електронну адресу суду за вх-№5039 позивач на виконання вимог ухвали від 20.08.2024 направив заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 26.08.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті суд призначив на 25.09.2024.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ОСОБА_1 (відповідач) умов кредитних договорів, а саме: договору про надання споживчого кредиту № 850888 від 20.08.2022, укладеного з ТОВ "Слон Кредит", в наслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, що становить у розмірі 13 541,56 грн, з яких: 8 593,32 грн заборгованість за кредитом; 4 948,24 грн заборговаість за відсотками.
Позивач вказує, що 24.01.2024 на підставі договору факторингу № 2401-24 укладеного між ТОВ "Слон Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі позивач, ТОВ "ФК "ЄАПБ"), ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 850888 у сумі 13 541,56 грн, з яких: 8 593,32 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 948,24 грн - сума заборгованості за відсотками.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання та заборгованість за кредитним договором не погасила ні перед первісними кредиторами, ні перед позивачем.
У судове засідання позивач повноважного представника не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. В прохальній частині позову позивач просив здійснювати розгляд справи у відсутності представника ТОВ "ФК "ЄАПБ" (а.с.3).
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки, що направлена за зареєстрованим місцем проживанням (а.с.64).
Відповідно до ч.1ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, позицію щодо виниклих спірних правовідносин, приймаючи до уваги, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов"язковою, сторони належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.
У судовому засіданні 25.09.2024 відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
20.08.2022 між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 (відповідач) укладений договір про надання споживчого кредиту №850888 (а.с. 5-8).
Згідно із умовами договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх повернення на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
За погодженими умовами договору сума позики становить 10 000,00 грн, строк позики (строк договору) - 365 днів, з кінцевим терміном повернення 20.08.2023, процентна ставка фіксована: 0% - за переший день кредиту; за всі наступні дні починаючи з другого дня включно й до кінця строку надання кредиту 138% річних - поточні проценти, з орієнтовною річною процентною ставкою на дату укладення договору 269,17% річних, та орієнтовна загальність вартість кредиту на дату укладення договору становить 18 947,56 грн (п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.7, 1.8. договору).
Відповідно до п.1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (2.1. п. договору)
Відповідно до таблиці обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №850888 від 20.08.2022 встановлений термін видачі кредиту - 20.08.2022, термін повернення кредиту - 20.08.2023, сума кредиту - 10 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 8 947,56, реальна річна процентна ставка, % - 269,17%, загальна вартість кредиту - 18 947,56 грн (а.с.9 з/с).
Згідно із паспортом споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с.10).
24.01.2024 між ТОВ "Слон Кредит" (первісний кредитор за договором №850888) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладений договір факторингу №2401-24, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги за кредитними договорами ТОВ "Слон Кредит" (а.с.12-13).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 2401-24 від 24.01.2024 ТОВ "Слон Кредит" (клієнт) передав, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" (фактор) прийняв реєстр боржників кількістю 1186 (а.с.14).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №2401-24 від 24.01.2024 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 850888 у сумі 13 541,56 грн, з яких: 8 593,32 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 948,24 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.15).
Згідно із наданими позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 850888 від 20.08.2022 за період з 24.01.2024 по 30.06.2024 у розмірі 13 541,56 грн, з яких:
8593,32 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4948,24 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 11).
Позивач зазначає, що в порушення умов кредитних договорів, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість у загальному розмірі 13541,56 грн.
Оскільки, відповідач добровільно не погасила існуючу заборгованість ні перед первісними кредиторами, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитними договорами особою яка набула таке право відповідно до договору факторингу.
Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов'язань із своєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту.
Судом встановлено, що відповідачем укладений договір № 850888 про надання споживчого кредиту від 20.08.2022 з ТОВ "Слон Кредит".
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
На підтвердження права вимоги на стягнення з відповідача заборгованості за договором № 850888 про надання споживчого кредиту від 20.08.2022, укладеними ОСОБА_1 позивач надав суду: копію договору № 850888 про надання споживчого кредиту від 20.08.2022 разом із копією додатку №1 до договору у виді таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.9); паспорт споживчого кредиту від 20.08.2022 (а.с.10); копію договору факторингу №2401-24 від 24.01.2024 укладеного між ТОВ "Слон Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (а.с.12-13), копію акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу № 2401-24 від 24.01.2024 (а.с. 14); витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 2401-24 від 24.01.2024 (а.с.15), розрахунок заборгованості, складений позивачем за договором №850888 від 30.06.2024 (а.с.11); копії установчих документів товариства.
Проте, суд уважає, що вказані вище докази не підтверджують вимоги позивача за вказаним кредитним договором у заявленому розмірі, оскільки позивач не надав жодних первинних документів, які б підтверджували надання відповідачу кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами.
Так, наданий Витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 2401-24 від 24.01.2024, сформований позивачем від 19.07.2024 без підписів сторін договорів факторингу є одностороннім та не містять будь-яких посилань на первинні документи, які б підтверджували розмір заборгованості, яку відступає первісний кредитор за договором №850888 про надання споживчого кредиту від 20.08.2022.
Зазначений витяг не підписаний фактором, тому суд не може розцінювати ці витяги як належний доказ того, що саме у такому вигляді був укладений та погоджений реєстр боржників до договорів факторингу.
Таким чином позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведені факти передачі права грошової вимоги до відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" у заявленому позивачем розмірі.
Крім того, суд ураховує і те, що, позивачем не додані первинні належні та допустимі докази на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів від первісних кредиторів та неповернення або часткового повернення кредиту, якими є документи первинної бухгалтерської документації (виписка по рахунку, платіжні документи).
Згідно із умовами договорів факторингу визначено документацію, яка передається кредитором та засвідчує права, що передаються, а саме, оригінали документів, що стосуються заборгованостей окремих боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог клієнта до боржників по заборгованості, а також є необхідними для пред'явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості, такі як: кредитні договори; первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження факту перерахування коштів боржникам відповідно до умов кредитних договорів, які підтверджують перерахування коштів на рахунок, вказаний Боржником (платіжне доручення, платіжна інструкція, довідка платіжної системи, тощо), договори, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором (порука, застава, іпотека тощо), при наявності; копії паспортів боржників за наявності: копії ідентифікаційного номеру боржників, при наявності; платіжне доручення, детальні розрахунки заборгованості (простроченої заборгованості та всіх інших платежів) по кредитному договору по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування за період з дня укладення кредитного договору по дату відступлення права вимоги; у разі знаходження справи в суді або на стадії виконавчого провадження - судове, рішення та, у разі наявності, виконавчий документ чи постанову про відкриття виконавчого провадження (або документ, яким засвідчується факт подання виконавчого листа до - органу або особи, що здійснюють примусове виконання рішень та інших органів, у разі відсутності по справі, що знаходиться на стадії виконавчого провадження, виконавчого документа чи постанови про відкриття виконавчого провадження).
Тобто, при укладенні договорів факторингу позивач володіє повною інформацією щодо кредитної справи кожного боржника в тому числі і первинними документами, що підтверджують факт надання коштів у кредит та відповідно заборгованості за кредитними договорами.
Суд зазначає, що саме первинні документи, що оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є тими, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір.
Згідно із указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Позивачем ТзОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договором позики, а відповідач ці кошти отримав.
Наданий розрахунок заборгованості, сформований позивачем, не є тими первинними документами, що підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів та відповідно заборгованості відповідача за кредитними договорами.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Суд зауважує, що додані розрахунки заборгованості є документами, що складені самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена у них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач.
Водночас відсутність інформації щодо здійснення перерахування суми коштів у розмірі 10 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , саме на виконання умов договору про надання споживчого кредиту №850888 первісним кредитом як належний, допустимий та достатній доказ - відсутній.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Отже, позивач належними та допустимими доказами не довів наявність заборгованості відповідача перед позивачем у заявленому розмірі.
Окрім того, позивач звертаючись до судуд не довів, що за договорами факторингу відбулась передача права вимоги до відповідача, оскільки в наданих позивачем договорах факторингу та відповідно актів прийому - передачі реєстру боржників відсутні будь-які відомості про відповідача ОСОБА_1 , а витяг з реєстру прав вимог виготовлений самим позивачем в односторонньому порядку.
Наданий акт прийому - передачі взагалі не містять відповідної інформації про реєстр боржників, зокрема кількості боржників, суми заборгованості прав вимоги.
Суд вказує, що такими доказами могли бути підписані сторонами та завірені печатками відповідні реєстри прав вимог, до яких внесена вимога до ОСОБА_1 за відповідним кредитним договорам, а також акт приймання-передачі з реєстру прав вимог із зазначенням відповідної інформації, однак вказані документи не були надані позивачем до суду з повною належною інформацією.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість заявлених вимог як відносно наявної у відповідача заборгованості за кредитним договором так і набуття прав вимоги за таким договором.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
На підставі викладених вище фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат
У порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.5, 12, 13,79,81,91,141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354,355 ЦПК України, суд
1.У задоволені позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри 30, м.Київ, 01032, адреса для листування: вул. Лісова 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область, 007400 ЄДРПОУ 35625014)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , НОМЕР_2 )
Повний текст рішення складено та підписано: 30.09.2024.
Суддя Людмила ЛОСЬ