Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/4699/24
провадження № 2/650/1705/24
30 вересня 2024 року смт Влика Олександрівка
Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, про стягнення грошової компенсації,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить про розірвання шлюбу, про стягнення грошової компенсації.
Крім того позивач заявив про відстрочку сплати судового збору, вказавши в обґрунтування те, що він є війсковослужбовцем.
Ознайомившись із посиланням про відстрочку сплати судового збору, в порядку підготовки справи до судового розгляду та перевірки її на предмет відповідності за формою та змістом вимогам цивільного процесуального законодавства, суд прийшов до висновку, що заявлене клопотання позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до п.2 а ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що стороною по справі в тому числі є війсковослужбовець.
Згідно з ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, що кореспондується з положенням ч.1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан позивача. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Позивачем не доведено обставини, які свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору зазначених вище, а саме майнового стану який не дозволяє здійснити сплату судового збору, натомість клопотання в цілому має посилання лише на статус війсковослужбовця без супроводження відповідними доказами (довідка про заробітну плату, розрахунки витрат, інше) не свідчить про майновий стан особи.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що відповідно до статті 8 Закону N 3674-VI та статті 82 (нині 136) ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, позивач не обґрунтував та не послався на обставини щодо неможливості або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, хоча саме на нього покладається такий обов'язок, тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, про стягнення грошової компенсації, а отже вказаний позов містить дві вимоги одна не майнового та одна майнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та не майнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу, з урахуванням заявлених вимог, необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги.
Пунктом 3 вищенаведеного Пленуму вказано, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною четвертою статті 177 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина четверта статті 177 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (частина 3 стаття 185 ЦПК).
Разом із тим, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно до статті 136 ЦПК, то наслідки, передбачені статтею 185 ЦПК, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.
Крім того в порушення вимог п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач не зазначає відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, зважаючи на те, що заявником не додержано вимог щодо оформлення заяви, визначені недоліки є суттєвими і такими, що можуть вплинути на якість розгляду справи по суті в разі їх не усунення, суд дійшов висновку про необхідність надання заявнику строку для приведення заяви у відповідність з вимогами закону.
На підставі викладеного, керуючись вищезазначеними положеннями ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання про розстрочку від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, про стягнення грошової компенсації - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, про стягнення грошової компенсації- залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів для виправлення недоліків з дня отримання ним копії ухвали суду, яка підлягає виконанню шляхом подання позивачем до суду заяви про усунення недоліків із наведенням відповідних пояснень та обґрунтувань.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.О. Сікора