Справа № 592/15886/24
Провадження № 1-кс/592/6536/24
про арешт майна
01 жовтня 2024 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши клопотання дізнавача СД Сумського РУП ГУНП в Сумській ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 12024205520001537, внесеного до ЄРДР від 26.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Дізнавач звернувся із клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна, яке підтримав у заяві про розгляд справи без його участі, та вимоги мотивує тим, що 25.09.2024 близько 17:11 год. під час патрулювання за адресою АДРЕСА_1 разом зі старшим офіцером групи проведення перевірок та службових розслідувань Сумського ЗВ ВСП було зупинено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в якого при собі під час поверхневої перевірки було виявлено два згортки з кристалічною речовиною, білого кольору (ЄО 57423 від 25.09.2024).
Під час огляду місця події 25 вересня 2024 року, на ділянці місцевості за адресою: м. Суми, по вул. Героїв Крут, приблизно в 150 метрах від ТЦ «Епіцентр» та 30 метрах від річки, у гр. ОСОБА_4 було вилучено: два згортки в середині яких зіп-пакети з кристалічною речовиною, білого кольору, які було поміщено до спец-пакету №WAR0017070.
Щодо вказаних речей необхідно провести відповідні експертні дослідження, в ході яких, можливо, буде встановлено, що ці речі вилучені законом з обігу.
Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.
Особливості досудового розслідування кримінальних проступків визначено главою 25 КПК України.
Так, згідно ч. 2 ст. 298 КПК України, досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
За змістом ст. 300 КПК України, для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу, а також відбирати пояснення для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста, що має відповідати вимогам до висновку експерта, знімати показання технічних приладів і технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу (ч. 1 ст. 168 КПК України).
За правилом ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч. 1 ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки два згортки в середині яких зіп-пакети з кристалічною речовиною, білого кольору, які було поміщено до спец-пакету №WAR0017070, вилучений 25.09.2024 в ході проведення огляду місця події, на ділянці місцевості за адресою: м. Суми, по вул. Героїв Крут, приблизно в 150 метрах від ТЦ «Епіцентр» та 30 метрах від річки, у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є речовими доказами у кримінальному провадженні, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть прямо вказувати на обставини вчинення злочину. Не накладення арешту на вказане майно може призвести до його знищення, приховування, псування чи втрати, що в свою чергу вплине на повноту проведення досудового розслідування та не дасть змоги провести необхідні експертні дослідження.
Керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 298, 300 КПК України,
1.Накласти арешт на майно, вилучене 25.09.2024 в ході проведення огляду місця події, на ділянці місцевості за адресою: м. Суми, по вул. Героїв Крут, приблизно в 150 метрах від ТЦ «Епіцентр» та 30 метрах від річки, у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: два згортки в середині яких зіп-пакети з кристалічною речовиною, білого кольору, які було поміщено до спец-пакету №WAR0017070.
Ухвала про арешт майна виконується негайно. Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12024205520001537.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1