з питань розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін
30 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/28967/23 пров. № А/857/11596/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Сеника Р. П.
суддів -Онишкевича Т. В.
Судової-Хомюк Н. М.
розглянувши клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін щодо розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №380/28967/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пабтрейд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №380/27834/23 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №380/28967/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пабтрейд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою від 18.06.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
21.06.2024 від Головного управління ДПС у Львівській області надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Вказане клопотання мотивоване тим, що ця справа є важливою для держави, а предмет доказування у справі є складним та вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін з метою надання ґрунтовних пояснень та підтверджуючих документів для забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи.
Розглядаючи клопотання, колегія суддів керується таким.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Статтею 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, у тому числі значення справи для сторін, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.
Враховуючи характер спірних відносин, склад учасників, предмет доказування та той факт, що розгляд справи не становить значний суспільний інтерес, а також не підпадає під категорію справ, визначених ч. 4 ст. 12 КАС України, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження, дана справа відноситься до справ незначної складності.
Згідно з ч. 2 ст. 311 КАС України підставою для розгляду справи в іншому порядку, ніж передбачений ч. 1 ст. 311 КАС України, є висновок суду про необхідність її розгляду у судовому засіданні.
Разом з тим, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка відповідно до закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі № 826/7244/18, відповідно до якої бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
З огляду на те, що справа відноситься до категорії незначних, не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (тобто в порядку письмового провадження у відповідності до п. 10 ч. 1 ст.4 КАС України), характер спірних відносин і предмет доказування не є складними і не вимагають проведення судового засідання, заявником не наведено будь-яких мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та не вбачає необхідності надання усних пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв'язку з чим підстави для апеляційного розгляду справи за участю сторін у справі відсутні, тому клопотання позивача не підлягає задоволенню.
В той же час суд апеляційної інстанції роз'яснює, що відповідно до норм ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 257, 262, 306, 307, 311 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк