30 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/1678/24 пров. № А/857/17359/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 460/1678/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
місце ухвалення судового рішення м.Рівне
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїНор У.М.
дата складання повного тексту рішення03 червня 2024 року
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якій просив суд визнати протиправним рішення відповідача щодо нарахування та виплати пенсії по інвалідності внаслідок війни з 26.10.2023, а не з часу встановлення інвалідності; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності внаслідок війни з дати встановлення групи інвалідності, а саме з 06.04.2023 по 26.10.2023.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 460/1678/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю. Вважає, що судом прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що жоден з нормативних документів не містить приписів про те, що пенсія по інвалідності внаслідок війни призначається з дня звернення за призначенням пенсії не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до Пенсійного органу про призначення пенсії по інвалідності тільки 26.10.2023, тобто з пропуском строку який встановлений ст. 45 Закону України №1058-IV.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, щодо нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 26.10.2023.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №278027 виданої Рівненською обласною МСЕК №2 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 06.04.2023.
26.10.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України про призначення пенсії по інвалідності.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначило пенсію ОСОБА_1 з моменту звернення до пенсійного органу тобто з 26.10.2023.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними оскільки ІІІ група інвалідності йому встановлена 06.04.2023, а тому звернувся до суду із даною позовною заявою.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує, що за загальним законодавчим актом пенсійного забезпечення, яким є Закон №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону (ч.1ст.30 Закону №1058-IV).
Статтею 34 Закону №1058-IV визначено, що пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (надалі - Порядок №22-1, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Отже, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності за умови звернення особи із заявою про призначення пенсії не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу інвалідність встановлено 06.04.2023.
Однак до Пенсійного органу позивач звернувся про призначення пенсії по інвалідності тільки 26.10.2023, тобто з пропуском строку який встановлений ст. 45 Закону України №1058-IV.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, щодо нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 26.10.2023.
Щодо доводів скаржника про те, що жоден з нормативних документів не містить приписів про те, що пенсія по інвалідності внаслідок війни призначається з дня звернення за призначенням пенсії не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, то колегія суддів зазначає, що пенсія позивачу призначена на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV. При цьому, нормами вказаного Закону, а саме пунктом 2 частини першої статті 45 Закону визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що з урахуванням положень ст. 139 КАС України відсутні підстави для перерозподілу та присудження судових витрат на користь будь-якої із сторін.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 460/1678/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос