30 вересня 2024 р. Р і в н е №460/910/23
Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Щербакова В.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій,
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.23 позов задоволено повністю. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення встановлених строків нарахування т виплати грошового забезпечення за період з травня 2003 року по 15.12.2022 року на суму 166598,65 грн.
Ухвалою суду від 19.09.2023 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі - задоволено. Зобов'язано Військова частина НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.03.23 у справі №460/910/23.
На адресу Рівненського окружного адміністративного суду надійшов звіт про виконання судового рішення у справі №460/910/23.
Відповідно до змісту звіту про виконання судового рішення, військовою частиною на адресу командира військової частини НОМЕР_2 -Т супровідним листом від 26.09.2023 за №1231/ВС направлено детальний розрахунок потреби у коштах за бюджетною програмою КПКВ 5961010 КЕКВ2800 за 2023 рік, зазначена потреба коштів на виконання рішення у справі №460/910/23 - 166598,65 грн.
Ухвалою суду від 13.11.2023 прийнято звіт про виконання рішення суду.
ОСОБА_1 подав до суду заяву у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої просить суд:
- визнати протиправними дії щодо не виплати коштів у сумі 166598,65 на виконання рішення суду у справі №460/910/23.
- зобов'язати відповідача вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Враховуючи вимоги ст.229, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув подану заяву у письмовому провадженні.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" ("Hornsby v. Greece", заява № 18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N1) від 27 серпня 1991 року, серія А, N209,с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N18, с.16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У матеріалах справи міститься лист військової частини від 26.09.2023, направлений на адресу командира військової частини НОМЕР_2 -Т за вих.№1231/ВС з детальним розрахунком потреби у коштах за бюджетною програмою КПКВ 5961010 КЕКВ2800 за 2023 рік, зазначена потреба коштів на виконання рішення у справі №460/910/23 - 166598,65 грн.
Однак. станом на дату звернення із заявою в порядку виконання рішення суду кошти не виплачені.
За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішенням суду постановлено, зокрема, зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення встановлених строків нарахування та виплати грошового забезпечення за період з травня 2003 року по 15.12.2022 року на суму 166598,65 грн.
Тому виплату перерахованої пенсії на виконання судового рішення не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком.
За приписами частини шостої статті 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 241, 249, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/910/23 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №460/910/23, в частині не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушення встановлених строків нарахування та виплати грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Встановити Військову частину НОМЕР_1 в тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 30 вересня 2024 року
Суддя В.В. Щербаков