20 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4987/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НАУМЕНКА В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, б. 10, м. Хмельницький, 29013, ЄДРПОУ 21318350)
третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Петренко К.О., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.06.2024 року № 110550001469 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ за заявою від 21.06.2024 року;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести з 21.06.2024 року ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках Головного управління ДПС в Кіровоградській області від 18.06.2024 року № 32 про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 18.06.2024 року № 33 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та виплати недоплачений розмір пенсії, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», з врахуванням наданої довідки про заробітну плату, однак отримала рішення про відмову. Вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області протиправним, тому звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою від 31.07.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій, та зобов'язано відповідача надати суду докази, що містять інформацію стосовно предмету позову (а.с.32). Ухвалу доставлено в електронний кабінет відповідача 02.08.2024 року (а.с. 34).
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом подати відзив на позов не скористалось, витребувані суддею докази до суду не надало, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомило.
У встановлений судом строк третьою особою надано суду пояснення, відповідно до яких зазначає, що правовий статус посадових осіб державної податкової служби і проходження державної служби регулювався спеціальним Законом України «Про державну податкову службу в України», згідно із статтею 15 якого та у відповідності до п. 343.1 ст. 343 Податкового кодексу України посадовим особам державної податкової служби присвоювались спеціальні звання, що не належать до категорії посад державної служби. До стажу державної служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що надає право на призначення пенсії за нормами Закону № 889, зараховуються періоди роботи працівників місцевих державних податкових адміністрацій, яким були присвоєні ранги державних службовців. Позивач не займала посади державної служби, що є необхідної умовою для призначення пенсії за віком у відповідності до Закону №889, а тому стаж державної служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723, у ОСОБА_1 відсутній (а.с. 36-43).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058-IV).
21.06.2024 позивачка звернулась до органів Пенсійного фонду із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» від 10.12.2005 №889.
При зверненні позивачка надала, зокрема, довідки, видані Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області: про заробітну плату від 18.06.2024 № 32, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); від 18.06.2024 № 33 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.06.2024 о/р №110550001469 відмовлено у переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком у відповідності до норм Закону України «Про державну службу».
У рішенні зазначено, що підставою для відмови у задоволенні заяви є те, що стаж роботи позивачки на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, складає 1 рік 3 місяці 27 днів (з 05.01.2015 року по 01.05.2016 року). Станом на 01.05.2016 позивачка не мала 10 (20) років стажу роботи на посадах державної служби. До стажу державної служби для визначення права на пенсію відповідно до Закону №889 не зараховано інші періоди роботи в податковій інспекції з 05.10.1988 по 31.03.2006 року, оскільки позивачка працювала на посадах, не віднесених до посад державної служби. ОСОБА_1 пенсія згідно Закону України «Про державну службу» не призначалась.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі по тексту - Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 28.12.1993 № 3723-XII (далі по тексту - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з статті 46 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 (далі по тексту - Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого, цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Обставина щодо втрати чинності Порядку №283, у зв'язку із затвердженням 25.03.2016 постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби, судом не враховується, оскільки його норми були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби (далі - Порядок № 229).
Порядок № 229 у пункті 6 містить аналогічну норму, як і в пункті 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу № 889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 здійснюється відповідно до Порядку № 283.
Відповідачем не зараховано до стажу державної служби позивача період роботи з 05.10.1988 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби.
Згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 25.07.1984 та вкладиша НОМЕР_3 від 10.08.2015, ОСОБА_1 з 05.10.1988 року по 24.04.2018 працювала в органах податкової служби, і 23.08.1994 прийняла присягу державного службовця (арк. спр. 15-26).
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.
Крім цього, згідно пункту 342.4 статті 342 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до статті 344 ПК України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Згідно статті 343 ПК України, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
Тому періоди роботи позивача в органах державної податкової служби з 05.10.1988 по 04.01.2015 року також слід зарахувати до стажу державної служби.
Отже, трудовий стаж позивача на державній службі станом на 01.05.2016 складає понад 20 років.
Таким чином, оскільки позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років та працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців станом на 01.05.2016 року, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії згідно статті 37 Закону № 3723-XII, а тому наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723-XII.
Аналогічна позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.
Згідно з положеннями частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком у відповідності до норм Закону України «Про державну службу», діяв протиправно.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Представником позивача було зроблено заяву про відшкодування очікуваної вартості понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн., проте доказів понесення таких витрат до суду не надано, отже питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу судом не вирішувалось.
До матеріалів справи додано платіжні доручення про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. (а.с. 30), зазначені суми підлягають стягненню на користь позивача.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.06.2024 року № 110550001469 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ за заявою від 21.06.2024 року;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи в органах податкової служби з 05.10.1988 року по 24.04.2018, згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 25.07.1984 та вкладиша НОМЕР_3 від 10.08.2015 та перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ за заявою від 21.06.2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350).
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО