ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" вересня 2024 р. справа №300/2218/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2024 №0916300188008, зобов'язання повторно розглянути заяву від 05.02.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням страхового стажу за період здійснення підприємницької діяльності з 18.06.2002 по 31.12.2003.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення вимог пенсійного законодавства, протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 18.06.2002 по 31.12.2003. Зазначив, що періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01.01.2004 по 31.12.2017 за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. Вказав, що з 18.06.2002 по 31.12.2003 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок, а тому відповідача слід зобов'язати повторно розглянути заяву позивача від 05.02.2024 про призначення пенсії за віком, з урахування стажу підприємницької діяльності.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження ( у письмовому провадженні).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого просила в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що у пенсійного органу відсутність підстав для зарахування періоду здійснення підприємницької діяльності з 18.06.2002 по 31.12.2003 до страхового стажу, оскільки за вказаний період відсутня інформація про сплату страхових внесків. Вказала, що пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначається чоловікам, які мають не менше ніж 6 років 3 місяці пільгового стажу, досягнули 58-річного віку та страховий стаж 29 років 6 місяців.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.02.2024 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Органом призначення пенсії за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області від 13.02.2024 №0916300188008 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що страховий стаж складає 23 роки 2 місяці 8 днів, пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 6 років 5 місяців 15 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки: з 20.09.1990 по 02.01.1991, оскільки підстава звільнення непридатна для читання; з 01.12.2000 по 29.05.2001, оскільки зарахування до страхового стажу даного виду допомоги не передбачені законодавством; період здійснення підприємницької діяльності з 18.06.2002 по 31.12.2003, оскільки згідно довідки від 23.11.2023 наявна інформація про відсутність нарахувань внесків/збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вважаючи таку відмову щодо зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 18.06.2002 по 31.12.2003 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
За приписами статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.
03.07.1998 за №727/98 Президентом України прийнято Указ "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" (надалі - Указ №727/8).
Відповідно до п. 2 Указу №727/8 (чинного на час сплати позивачем єдиного податку у спірні періоди), суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: - до місцевого бюджету - 43 відсотки; - до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; - на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
Згідно п. 6 Указу №727/8, суб'єкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок, не є платником податків, в тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до наданої відповіді Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 23.03.2023 судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.06.2002 перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець та у період з 25.06.2002 по 31.12.2003 здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування (а.с. 20).
Дію Указу №727/8 припинено згідно із Законом України від 04.11.2011 №4014-VІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", який набрав чинності з 01.01.2012.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII, розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктом 3-1, яким встановлено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 цього Закону включаються періоди, зокрема з 01.07.2000 по 31.12.2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру.
Крім того, до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 07.07.2014 №22-1 законодавцем також внесено зміни та встановлено, що періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01.01.2004 по 31.12.2017 за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Таким чином, законодавчо визначеною умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.12.2003 на спрощеній системі оподаткування є сам лише факт реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Безпідставними є посилання відповідача на довідку пенсійного органу від 23.11.2023, щодо відсутності інформації про сплату позивачем страхових внесків, оскільки підставою для зарахування стажу за спірний період є факт реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності.
Більше того відповідачем не надано суду жодної інформації про наявність заборгованості позивача за платежами до Пенсійного фонду України. Відтак, відсутність доказів наявності заборгованості перед податковим та пенсійним органами свідчить про сплату позивачем всіх необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності.
На підставі вищевикладеного, періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 25.06.2002 по 31.12.2003 підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача у повному розмірі.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 13.02.2024 №0916300188008, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, є протиправним та підлягає скасування.
Відтак відповідача слід зобов'язати зарахувати до страхового стажу позивача період здійснення підприємницької діяльності з 25.06.2002 по 31.12.2003 та повторно розглянути заяву позивача від 05.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 13.02.2024 №0916300188008 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 25.06.2002 по 31.12.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, код в ЄДРПОУ - 13358826, вул. Кравчука, 22В, м. Луцьк, Волинська область, 43026.
Суддя Бобров Ю.О.