30 вересня 2024 року Справа № 280/6654/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,
Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 2), у якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 12.05.2024 о/р 923170147459, згідно з яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 04.07.2024.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.07.2024 з урахуванням даних, наведених у Довідках про заробітну плату для обчислення пенсії, а саме:
Довідці про заробітну плату для обчислення пенсії №12 від 24.01.2020 за період роботи з серпня 1977 року по листопад 1982 року, яка видана Підприємством споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «УНІВЕРСАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ»;
Довідці про заробітну плату для обчислення пенсії №374 від 06.06.2024 за період роботи з січня 1993 року по червень 1998 року, яка видана «Службою роботи станцій» Запорізький регіон Регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця».
- а також застосувати для перерахунку пенсії індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (ІКЗ), що розрахований за 84 календарних місяці, а саме: 1980 рік: 9 місяців (січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень); 1981 рік: 3 місяців (лютий, липень, серпень); 1982 рік: 3 місяців (березень, липень, серпень);1993 рік: 12 місяців (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень); 1994 рік: 12 місяців (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень); 2007 рік: 0 місяців; 2008 рік: 3 місяців (липень, серпень, вересень); 2009 рік: 7 місяців (березень, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень); 2010 рік: 6 місяців (квітень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень); 2011 рік: 6 місяців (березень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад); 2012 рік: 6 місяців (березень, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад); 2013 рік: 7 місяців (березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад); 2014 рік: 10 місяців (січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, отримав рішення ГУ ПФУ в Харківській області, за яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю завірених в установленому порядку копій первинних документів, на підставі яких складено Довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №374 від 06.06.2024 за період роботи з січня 1993 року по червень 1998 року, що видана «Службою роботи станцій» Запорізький регіон. При цьому до заяви про перерахунок пенсії позивачем долучено дві довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, однак жодна з них не була врахована для перерахунку пенсії позивача. Відсутність у відповідача 2 бажання здійснити перевірку відомостей про заробітну плату, що відображена у Довідках про заробітну плату для обчислення пенсії №12 від 24.01.2020 та №374 від 06.06.2024, не може бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження позивача у реалізації конституційного права на соціальний захист. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.
12.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому відповідач зазначає, що надана позивачем заява розглянута в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно не призначення пенсії. Вказує, що у відповідача відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу відповідно до наданої архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 374 від 06.06.2024 за період роботи з 1993 року пор 1998 рік, яка видана «Службою роботи станцій» Запорізький регіон Регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», оскільки відсутні підтвердження достовірності видачі довідки, провести перерахунок середньомісячного заробітку з урахуванням зазначеної довідки згідно ст. 40 Закону № 1058 немає законних підстав. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
16.09.2024 судом отриманий відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому відповідач вказує, що виплата пенсії позивачу провадиться із заробітної плати за період з 01.09.1977 по 31.08.1982 згідно довідки № 12 від 24.01.2020, виданої виробничо-торгівельним підприємством «УНІВЕРСАЛ» та за весь період страхового стажу з 01.11.2007 по 31.08.2014 згідно даних персоніфікованого обліку. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.05.2024 №923170147459 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складено довідку, позивачем надано не було. Позивачу повідомлено, що для підтвердження достовірності видачі довідки про заробітну плату направлено запит на проведення перевірки достовірності видачі вищезазначеної довідки. Після надходження акту звірки буде розглянуто можливість проведення перерахунку пенсії. До страхового стажу ОСОБА_1 зараховані періоди роботи з серпня 1977 року по листопад 1982 року та з січня 1993 року по червень 1998 року, згідно записів в трудовій книжці. Наголошує, що дії Головного управління щодо відмови у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату № 374 від 06.06.2024 за період роботи з січня 1993 по червень 1998, видану «Службою роботи станцій» Запорізький регіон - законні та правомірні, а позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними та такими, які суперечать положенням чинного законодавства, та не підлягають задоволенню. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 22.07.2024 суд залишив позовну заяву без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надав позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Ухвалою від 29.07.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області: належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 та докази, на підставі яких прийнято рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.07.2024 № 25909/03-16 (зокрема, всі документи, які були долучені до заяви про перерахунок пенсії); письмові пояснення щодо зазначення в оскаржуваному рішенні дати «12.05.2024»; щодо неврахування при прийнятті спірного рішення довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 12 від 24.01.2020 за період роботи з серпня 1977 року по листопад 1982 року, яка видана Підприємством споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «УНІВЕРСАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ»; щодо того, яким чином врахована довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №374 від 06.06.2024 за період роботи з січня 1993 року по червень 1998 року, яка видана «Службою роботи станцій» Запорізький регіон Регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця».
Ухвалою від 12.09.2024 суд прийняв до розгляду уточнену позовну заяву.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
04.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо перерахунку пенсії від заробітної плати (зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000). До заяви долучено довідку №12 від 24.01.2020 про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана Підприємством споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «УНІВЕРСАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ», за період роботи з серпня 1977 року по листопад 1982 року, а також довідку №374 від 06.06.2024 про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана «Службою роботи станцій» Запорізький регіон Регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», за період роботи з січня 1993 року по червень 1998 року.
За принципом екстериторіальності заява ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.05.2024 №923170147459 (реєстр. № 25909/03-16 від 12.07.2024) ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю копій первинних документів. Вказано, що до заяви було надано архівну довідку про заробітну плату № 374 від 06.06.2024 року за період роботи з січня 1993 року по червень 1998 року, видану «Службою роботи станцій» Запорізький регіон. Завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складено довідку, не надані. Для підтвердження достовірності видачі довідки про заробітну плату направлено запит на проведення перевірки достовірності видачі вищезазначеної довідки. Після надходження акту перевірки буде розглянуто можливість проведення перерахунку пенсії.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 12.05.2024 о/р 923170147459 про відмову в перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 04.07.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з частиною четвертої статті 45 вказаного Закону, яка визначає строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відповідно до частини п'ятої статті 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Аналогічні положення містяться в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Розділ ІІ вказаного Порядку містить перелік документів, необхідних, зокрема для призначення, перерахунку пенсії, одним з яких є довідка про заробітну плату.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований нормами статті 40 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У відповідності до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі статтею 101 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку № 22-1 (який визначає документи, що додаються до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми (пункт 2.10 розділу II зазначеного Порядку).
Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року (тобто, по 30 червня 2000 року включно) є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 року у справі № 341/1132/17.
Поряд з цим, у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: «посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні». Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 26.10.2022 у справі №808/1735/18.
Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.05.2024 №923170147459 (реєстр. № 25909/03-16 від 12.07.2024) ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю копій первинних документів. При цьому зазначено, що заявник не надав копії первинних документів, на підставі якої було видано архівну довідку про заробітну плату № 374 від 06.06.2024. Зауважено, що після надходження акту перевірки достовірності видачі довідки буде розглянуто можливість проведення перерахунку пенсії.
При дослідженні наданої разом із заявою про здійснення перерахунку пенсії довідки №374 від 06.06.2024 про заробітну плату для обчислення пенсії судом встановлено, що така видана «Службою роботи станцій» Запорізький регіон Регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця» та містить суми заробітної плати за період роботи позивача за період роботи з січня 1993 року по червень 1998 року. У ній вказано, що вона видана на підставі особових рахунків з 01.01.1993 по 02.06.1998, які знаходяться за адресою: 69002, м.Запоріжжя, вул.Залізнична, 13 (не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у довідці). Довідка підписана відповідними посадовими особами - керівником та начальником обліково-розрахункової групи, а також засвідчена печаткою підприємства, що її видало.
Отже, довідка відповідає вимогам Порядку № 22-1.
Вказані обставини органу Пенсійного фонду України при прийнятті оскарженого рішення були відомі. При цьому ним не враховано те, що непроведення такої перевірки та відсутність акту перевірки, у зв'язку з наведеними обставинами, не може бути підставою для не проведення перерахунку пенсії, адже призводить до порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення.
За таких обставин, враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, орган Пенсійного фонду України неправомірно не врахував подану позивачем довідку про заробітну плату та оскарженим рішенням відмовив в перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати, що зазначена в такій довідці, чим допустив порушення прав позивача.
За таких обставин, позивачем протиправно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.05.2024 №923170147459 (реєстр. № 25909/03-16 від 12.07.2024) підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії слід зазначити наступне.
Як вказано в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що повноваження щодо призначення та перерахунку пенсії особі відноситься до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження.
У постанові від 26.09.2023 у справі № 420/5833/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважив, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.
З урахуванням наведеного, можна зробити висновок, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт владних повноважень дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.
Судом встановлено та матеріалами пенсійної справи підтверджується, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку пенсії від заробітної плати (зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000). Окрім довідок про заробітну плату №12 від 24.01.2020 та №374 від 06.06.2024, позивач долучив заяву («розрахунок пенсії за віком у 2024 році»), у якій просив здійснити перерахунок розміру пенсії за віком та призначити пенсію, розраховану за 84 календарних місяці, а саме: 1980 рік: 9 місяців (січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень); 1981 рік: 3 місяців (лютий, липень, серпень); 1982 рік: 3 місяців (березень, липень, серпень);1993 рік: 12 місяців (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень); 1994 рік: 12 місяців (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень); 2007 рік: 0 місяців; 2008 рік: 3 місяців (липень, серпень, вересень); 2009 рік: 7 місяців (березень, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень); 2010 рік: 6 місяців (квітень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень); 2011 рік: 6 місяців (березень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад); 2012 рік: 6 місяців (березень, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад); 2013 рік: 7 місяців (березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад); 2014 рік: 10 місяців (січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад). При цьому по тексту такого самостійного розрахунку пенсії позивач вказує про проведення оптимізації, виключенні визначених ним календарних місяців страхового стажу, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії.
З розрахунку пенсії ОСОБА_1 , наявного у матеріалах пенсійної справи, встановлено, що позивачу розраховувалась пенсія з наступних періодів: 1977 рік - вересень, жовтень, листопад, грудень; 1978 рік - січень-грудень; 1979 рік - січень-грудень; 1980 рік - січень-грудень; 1981 рік - січень-грудень; 1982 рік - січень-серпень; 2007 рік - листопад-грудень; 2008 рік - січень-грудень; 2009 рік - січень-грудень; 2010 рік - січень-грудень; 2011 рік - січень-грудень; 2012 рік - січень-грудень; 2013 рік - січень-грудень; 2014 рік - січень-серпень. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення 1,17801 (143 місяців).
Після проведення оптимізації з періоду, за який враховується заробітна плата, виключено періоди в межах 10% тривалості страхового стажу, які складають 41 місяць, а саме: 1981 рік - жовтень-грудень; 1982 рік; 2007 рік; 2008 рік; 2009 рік; 2010 рік - січень-квітень. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення після оптимізації становить 1,23406.
Суд звертає увагу позивача, що можливість оптимізації заробітку стосується призначення пенсій, і не може бути застосована при перерахунку вже призначеної пенсії (позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 18.07.2018 у справі № 461/4328/16-а). Більш того, наведені вище норми у своїй сукупності дають підстави для висновку, що виключення невигідних періодів інші дії при розрахунку пенсії з метою найвигіднішого розрахунку (як зазначено вище), здійснюються за бажанням особи, якій призначається пенсія, тобто на підставі її волевиявлення - самостійно.
Слід також зауважити на правових висновках, викладених Верховним Судом у постановах від 13.02.2019 у справі № 756/17125/14-а та від 08.11.2019 у справі № 591/2141/16-а, відносно того, що позивач має право при призначенні пенсії самостійно визначити період страхового стажу, що виключається із періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії. Таким періодом може бути виключно один проміжок часу, а не кілька окремих проміжків часу. Проте, позивач просить зробити перерахунок пенсії шляхом виключення періодів, що не йдуть підряд, а виокремлені вибірково, складаються з окремих місяців чи кількох місяців поспіль, перебувають упереміш з періодами страхового стажу, який пенсіонер не бажає виключати, але між цими періодами виключені періоди утворюють ряд страхового стажу, з наявністю якого закон дозволяє провести обчислення і призначення максимально можливої пенсії.
Крім того, законодавством не передбачено право особи самостійно визначати коефіцієнт заробітної плати для призначення/перерахунку пенсії, це є повноваженням органу Пенсійного фонду України. Разом з тим, при прийнятті спірного рішення відповідачем проігноровано клопотання позивача розраховувати пенсію з визначених місяців, у відзивах на позовну заяву відповідачі також не надали оцінку вказаним вимогам позивача.
Як наслідок, відсутні підстави для застосування для перерахунку пенсії індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (ІКЗ), що розрахований за 84 календарних місяці, визначені у прохальній частині позову.
Суд враховує, що ГУ ПФУ в Харківській області розглядало заяву ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії від заробітної плати (зміни періоду 60 місяців) до 01.07.2000, та, як встановлено судом, при обчисленні пенсії за вказаний період остання розраховується з заробітку, передбаченому довідкою №12 від 24.01.2020 про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана Підприємством споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «УНІВЕРСАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ», за період роботи з вересня 1977 року по вересень 1982 року.
Крім того, суд бере до уваги, що у силу положень частини першої статті 40 Закону № 1058-IV за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв, враховує встановлену судом протиправність неврахування при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії довідки №374 від 06.06.2024 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої «Службою роботи станцій» Запорізький регіон Регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», а також відсутність доказів розгляду заяви позивача у частині визначення ним календарних місяців, заробітна плата за які, на його думку, підлягає врахуванню для обчислення пенсії.
За приписами частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.07.2024 про здійснення перерахунку пенсії з 01.07.2024 на підставі статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітної плати, визначеної довідкою №12 від 24.01.2020, виданою Підприємством споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «УНІВЕРСАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ», та довідкою №374, виданою «Службою роботи станцій» Запорізький регіон Регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
При цьому, визначаючись з суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний вчинити певні дії на виконання рішення суду, слід зазначити, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області як структурний підрозділ органу, що розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, рішення про відмову в перерахунку пенсії якого оскаржив позивач.
Викладене свідчить, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповідно до приписів Порядку №22-1, відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно перерахунку пенсії позивача, а відтак вимоги до нього не підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).
Квитанцією від 17.07.2024 № 0528-7533-8298-4589 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1211, 20 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 605,60 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.05.2024 №923170147459 (реєстр. № 25909/03-16 від 12.07.2024) про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2024 про здійснення перерахунку пенсії з 01.07.2024 на підставі статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітної плати, визначеної довідкою №12 від 24.01.2020, виданою Підприємством споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «УНІВЕРСАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ», та довідкою №374, виданою «Службою роботи станцій» Запорізький регіон Регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14099344.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.09.2024.
Суддя К.В.Мінаєва