30 вересня 2024 року Справа № 280/8671/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (уточнена) ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Відповідача 1 -- Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ( адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо зняття обмеження загального розміру пенсії у 10 прожиткових мінімумів для осіб що втратили працездатність -- ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 20.03.2024 - дати вступу в силу рішення Конституційного Суду України у справі № 2-р(ІІ)/2024;
зобов'язати Відповідача 1 -- Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) провести з 20.03.2024 року нарахування та виплачувати пенсію реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), без обмеження її розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність;
визнати протиправним рішення Відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( адреса:36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34,код ЄДРПОУ 13967927) № 930030129759 від 30.04.2024 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 20.03.2024 - дати вступу в силу рішення Конституційного Суду України у справі № 2-р(ІІ)/2024;
зобов'язати Відповідача 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( адреса: 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34,код ЄДРПОУ 13967927) винести рішення про перерахунок пенсії без обмеження її розміром 10 прожиткових мінімумів для осіб що втратили працездатність -- ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 20.03.2024 - дати вступу в силу рішення Конституційного Суду України у справі № 2-р(ІІ)/2024 та направити рішення про перерахунок до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ( адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) .
Ухвалою суду від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-денний строк на усунення недоліків з моменту отримання зазначеної ухвали.
26.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла уточнена позовна заява.
Пунктом 4 частини першої ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суд зазначає, що у відповідності до частини першої статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За приписами частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Тлумачення вказаної статті свідчить про те, що підсудність за вибором позивача - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних у законі судів.
Відповідно до пункту 12 частини другої статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: створення умов для реалізації прав особи, зокрема, виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (пункти 1, 2 частини першої статті 3 вказаного Закону).
Отже, при реалізації свого права вибору між судами, яким згідно з правилом територіальної підсудності, належить розглядати справу, позивачу необхідно надавати докази, які підтверджують реєстрацію місця проживання (перебування).
Судом із Єдиного держаного демографічного реєстру (відповідь від 30.09.2024 № 815382), встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача з 26.10.1999 є: АДРЕСА_2 .
Як слідує з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, місцезнаходженням відповідача 1 та 2 є: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16 та АДРЕСА_3 .
Отже, дана справа, в силу вимог частини першої статті 25 КАС України, не підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду.
Надана позивачем копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.04.2022 № 7120-7000616938, згідно з якою зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_4 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , не є належним доказом, який підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) позивача, з огляду на наступне.
У відповідності до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 579 внесено зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала чинності 16.08.2017.
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що заява про взяття на облік повинна серед іншого містити таку інформацію про заявника: відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Крім того, враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, то в ній зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.
Тобто, в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання.
Виходячи з норм чинного законодавства, вищевказана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує місце реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним адміністративну справу № 280/8671/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, передати до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.20, 25, 29, 241, 248, 256, 286 КАС України, суддя,
Передати адміністративну справу №280/8671/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26-А).
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.В. Сіпака