про передачу справи для вирішення питання про відвід судді
30 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5758/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в письмовому провадженні заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28.08.2024, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження виключно за участі сторін.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду на 08 жовтня 2024 року на 09:00 год.
27 вересня 2024 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури до суду було подано заяву про відвід головуючому судді Дору Ю.Ю. Така заява обґрунтована наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Дору Ю.Ю. при розгляді справи. Зокрема, зазначає, що за результатами розгляду першої заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суддею було відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову. Разом з тим, за результатами розгляду повторної заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суддею було постановлено протилежну за змістом ухвалу від 23.09.2024 року про забезпечення позову. Відтак заявник вважає, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії рішення КДКА Закарпатської області від 28.08.2024, суддя фактично вирішив наперед позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, що є порушенням норм процесуального права (ч.5 ст.242 КАС України) під час здійснення суддею правосуддя, оскільки суперечить висновкам Верховного Суду щодо застосування статей 150,151 КАС України, викладених у численних постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 24.05.2023 по справі №640/10883/22 та від 03.08.2023 року по справі №600/2304/22-а.
У зв'язку з викладеним вважає, що наявні об'єктивні обставини, які викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Дору Ю.Ю. при розгляді даної справи, а тому існують законні, обгрунтовані та вмотивовані підстави для відводу судді від розгляду справи, тому просить суд задовольнити заяву про відвід та передати справу на розгляд іншому судді.
Розглянувши подану Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури заяву про відвід головуючому судді Дору Ю.Ю. суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Норми КАС України регламентують принцип незмінності складу суду, відповідно до якого справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Разом з тим, з метою уникнення сумнівів в неупередженості судді, положеннями ст. 36 КАС України визначені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), серед яких:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, якими врегульовано підстави для відводу (самовідводу) судді, суд дійшов висновку, що процесуальним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, однак всі вони пов'язані з обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Нормами ст. 39 КАС України встановлені певні вимоги до заяви про відвід. Зокрема, згідно ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, вмотивованість заяви про відвід судді є процесуальним обов'язком учасника, який подає таку заяву.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
З метою встановлення стандартів етичної поведінки суддів Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23 були схвалені Бангалорські принципи поведінки суддів.
Так, відповідно до вказаних принципів, незалежність судових органів полягає у здійсненні суддею своїх функцій незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
В свою чергу об'єктивність судді в розумінні згаданих Бангалорських принципів полягає, в тому числі, у відсутності під час виконання суддею своїх обов'язків будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, утримання від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу.
Проаналізувавши мотиви, якими Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури аргументує наявність підстав для відводу головуючого судді Дору Ю.Ю., суд дійшов висновку, що такі стосуються виключно процесуальних питань, більше того їх обґрунтованість не знайшла свого підтвердження, а тому такі не свідчать про упередженість чи заінетерсованість головуючого судді у розгляді даної справи в контексті встановлених міжнародних стандартів поведінки судді.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 10.09.2024 року по справі №260/5758/24 було відмовлено у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 .. При цьому, у вказаній ухвалі суд зазначив, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та відсутні будь-які докази, у зв'язку із чим суд робить висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, заявлений заявником. Враховуючи вищевикладене, наведені заявником доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів його забезпечення, оскільки матеріали справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування підстав, визначених ст.150 КАС України, отже, подана заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
В подальшому ОСОБА_1 було подано заву про забезпечення позову у зв'язку з новими обставинами. Відповідно до поданої заяви просила суд зупинити дію рішення КДКА Закарпатської області від 28.08.2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - до вирішення справи судом. Де, зокрема, зазначила про нові обстави, а саме вказала, що не може рішення КДКА Закарпатської області від 28.08.2024 року яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - діяти окремо без дії рішення КДКА Закарпатської області (код ЄДРПОУ 37784267) від 31.07.2024 року яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 229 від 16.11.2011 року), яке згідно Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі ЄУН ЗП/260/44/24 є преюдиційною у даній справі - судом зупинено дію (задоволено заяву адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову).
Ухвалою суду від 23.09.2024 року зупинено дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28.08.2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 260/5758/24.
Згідно вказаної ухвали судом зазначено, що станом на час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення КДКА Закарпатської області від 28.08.2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, дію рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 31.07.2024 року, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 зупинено відповідно до Постанови ВААС від 12 вересня 2024 року у справі № ЗП/260/44/24. Окрім цього, заявником додатково було обгрунтовано доводи, що оскаржуване у даній справі рішення КДКА Закарпатської області від 28.08.2024 року щодо адвоката ОСОБА_1 впливає на реалізацію даною особою права на працю у вигляді здійснення нею адвокатської діяльності, а позбавлення права на зайняття такою діяльністю може бути позбавленням єдиного джерела існування.
Відтак, судом прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.
Суд зауважує, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Водночас, варто зауважити, що відповідно до приписів частини 1 статті 157 КАС України суд може з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи скасувати заходи забезпечення позову.
Отже, суд не погоджується з твердженнями заявника, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії рішення КДКА Закарпатської області від 28.08.2024, суддя фактично вирішив наперед позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.
Частиною 4 ст. 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту поданої заявником заяви вбачається, що підставою для відводу судді є сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді Дору Ю.Ю., які виникли на думку третьої особи, у зв'язку із процесуальними діями судді Дору Ю.Ю.
Окрім вищевказаного суд зазаначає, що суд згідно частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної інінціативи має право вжити визначені цієї статтею заходи забезпечення позову.
Вказані у заяві підстави для відводу судді не свідчать про його упередженість чи необ'єктивність, а відображають власну суб'єктивну позицію позивача до вчинених суддею процесуальних дій у даній справі.
Разом з тим, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого судді Дору Ю.Ю. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Таким чином, суд вважає, що доводи викладені у заяві, не підтверджені жодними доказами та не можуть розцінюватися як упередженість судді та його необ'єктивність і жодним чином не свідчать про неможливість ухвалення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у даній справі.
У зв'язку з наведеним суд вважає подану третьою особою заяву про відвід судді необґрунтованою.
Відповідно до статті 40 частини 3 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість.
Стаття 40 частина 4 КАС України визначає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Дору Ю.Ю., враховуючи вимоги статті 40 частини 4 КАС України, вважає наявними підстави для передачі адміністративної справи для розгляду заяви про відвід судді Дору Ю.Ю. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 40, 243, 248 КАС України, суд, -
Заявлений Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відвід головуючому судді Дору Ю.Ю. визнати необґрунтованим.
Заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відвід головуючому судді Дору Ю.Ю. у справі № 260/5758/24 передати для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У період з 14:30 год. 23 вересня 2024 року по 27 вересня 2024 року головуючий суддя Дору Ю.Ю. перебував на лікарняному. 30.09.2024 - перший робочий день.
Суддя Ю.Ю.Дору