про закриття провадження в адміністративній справі
25 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4799/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання - Онисько Н.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився;
відповідач: Ужгородська міська рада Закарпатської області - представник - не з'явився,
розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
25 липня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородської міської ради Закарпатської області (88015, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924), в якому просить: "1. Відкрити провадження у даній справі; 2. Визнати протиправними та скасувати п.1.4. Рішення №1850 LV сесії VIII скликання Ужгородської міської ради "Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" від 25.06.2024р. щодо відмови гр. ОСОБА_1 у передачі у власність земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0523 площею 0.0260 га, оскільки наявне рішення сесії міської ради про винесення земельної ділянки на аукціон від 23.11.2023 р. №1561 та щодо реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку; 3. Скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:17:001:0523 площею 0.0260 і а., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що зареєстроване 08.07.2021 15:58:35 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74046972, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2968497521101; 4. Поновити позивачу строк на оскарження п. 9 Рішення №1561 XLVI1 сесії VIII скликання Ужгородської міської ради "Про зміни та скасування рішень міської ради" від 23.11.2023 р., визнати протиправними та скасувати п. 9 Рішення №1561 XLVII сесії VIII скликання Ужгородської міської ради "Про зміни та скасування рішень міської ради" від 23.11.2023 р. щодо доповнення переліку визначених об'єктів землеустрою для формування земельних ділянок комунальної власності, які плануються для винесення на земельні торги (аукціон), у рішенні VI сесії міської ради VII скликання від 30.08.2016 року № 374 Про визначення об'єктів землеустрою для формування земельних ділянок комунальної власності, які плануються для винесення на земельні торги (аукціон)" земельною ділянкою площею 0.0224 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі пров. Соляний; 5. Зобов'язати Ужгородську міську раду Закарпатської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про передачу йому у власність земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0523, площею 0.0260 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. враховуючи затверджену технічну документацію із землеустрою на дану земельну ділянку; 6. Стягнути з Відповідача судові витрати по даній справі.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Відповідно до статті 173 частини 1 КАС України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Учасники справи у підготовче засідання не з'явилися, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України.
25 вересня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача - адвоката Марченко Р.М. надійшла заява про відкладення підготовчого засідання в даній справі у зв'язку із наданням можливості ознайомитися із матеріалами справи (а.с.а.с. 170-172).
25 вересня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача - адвоката Андрейчук О.М. надійшла заява про відкладення підготовчого засідання в даній справі у зв'язку із наданням можливості підготувати відповідь на відзив (а.с.а.с. 176-178).
25 вересня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про проведення підготовчого засідання без участі представника Ужгородської міської ради (а.с.а.с. 173-175).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, у даному випадку, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.
Суд звертає увагу, що відзив на позовну заяву з додатками представником відповідача було сформовано в системі електронний суд, до якого мають доступ, зокрема, представники позивача, окрім того адвокат Марченко Р.М. не повідомив суд про причини неможливості з'явитися в підготовче засідання 25 вересня 2024 року. Також адвокат Андрейчук О.М. не зазначив наявність перешкод, які не надали йому можливості підготувати відповіді на відзив до дати проведення підготовчого засідання.
Також, суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи (їх представників).
Статтею 181 частиною 2 КАС України визначені причини відкладення судом підготовчого засідання. Зокрема, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку в випадках, визначених статтею 205 частиною 2 пунктами 1-3, 5 КАС України та в інших випадках, коли питання, визначені статтею 180 частиною 2 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.
Відповідно до статті 205 частини 1 пункту 2 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до протоколу судового засідання № 3268694 від 27 серпня 2024 року підготовче засідання, що призначена на 27 серпня 2024 року було відкладена за клопотанням представника позивача (а.с.а.с. 162-164).
Відповідно до статті 205 частини 3 пункту 2 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, неявка учасників справи (їх представників) не перешкоджає проведенню такого засідання.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 2 абзацу 2 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно статті 4 частини 1 пункт 7 КАС України під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Так, згідно з статтею 19 частиною 1 пунктом 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Судом встановлено, що позивач звертаючись до Закарпатського окружного суду просив, зокрема, визнати протиправними та скасувати пункт 1.4. рішення 1850 LV сесії VIII скликання Ужгородської міської ради "Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" від 25 червня 2024 року; скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:17:001:0523 площею 0,0260 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що зареєстроване 08 липня 2021 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 74046972, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2968497521101; визнати протиправними та скасувати пункт 9 рішення 1561 XLVII сесії VIII скликання Ужгородської міської ради "Про зміни та скасування рішень міської ради" від 23 листопада 2023 року щодо доповнення переліку визначених об'єктів землеустрою для формування земельних ділянок комунальної власності, які плануються для винесення на земельні торги (аукціон), у рішенні VI сесії міської ради VII скликання від 30 серпня 2016 року № 374 "Про визначення об'єктів землеустрою для формування земельних ділянок комунальної власності, які плануються для винесення на земельні торги (аукціон)" земельною ділянкою площею 0,0224 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі пров. Соляний; зобов'язати Ужгородську міську раду Закарпатської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу йому у власність земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0523, площею 0,0260 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. враховуючи затверджену технічну документацію із землеустрою на дану земельну ділянку.
Судом встановлено, що 06 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородської міської ради в інтересах ОСОБА_3 з заявою щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0260 га, кадастровий номер 2110100000:17:001:0523, яка розташована по АДРЕСА_2 з подальшою передачею її у власність.
Відповідно до пункту 1.4 рішення LV сесії Ужгородської міської ради VIII скликання № 1850 від 25 червня 2024 року "Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" затверджено технічну документацію щодо земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:17:001:0523) площею 0,0260 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 ); відмовлено гр. ОСОБА_1 у передачі її у власність, оскільки наявне рішення сесії міської ради про винесення земельної ділянки на аукціон від 23 листопада 2023 року № 1561 та зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку (а.с. 80).
Пунктом 9 рішення XLVII сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 23 листопада 2023 року № 1561 "Про зміни та скасування рішень міської ради" доповнено перелік визначених об'єктів землеустрою для формування земельних ділянок комунальної власності, які плануються для винесення на земельні торги (аукціон), у рішенні VI сесії міської ради VII скликання від 30.08.2016 року № 374 "Про визначення об'єктів землеустрою для формування земельних ділянок комунальної власності, які плануються для винесення на земельні торги (аукціон)" (а.с.а.с. 78, 79) земельною ділянкою площею 0,0224 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі пров. Соляний, 11а (а.с.а.с. 81-83)
На підставі оскаржуваних рішень, відповідач 08 липня 2024 року зареєстрував право комунальної власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується Витягом № 388137545 від 24 липня 2024 року (а.с. 84).
Згідно із приписами статті 373 частин 2 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
У відповідності до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Як встановлено судом, 24 липня 2024 року право власності земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0523 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за власником Ужгородською міською радою (а.с. 84).
Згідно фактичних обставин справи, позивач оспорює це право, оскільки також бажав отримати цю земельну ділянку в користування.
Отже, з моменту виникнення у Ужгородської міської ради права на земельну ділянку істотно змінюється предмет спору, що впливає на предметну підсудність.
Згідно із статті 2 частиною 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Відповідно до статей 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, як вже зазначалося, не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За правилами статті 19 частини 1 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 21 частини 1 ЦК України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових чи особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Кодекс адміністративного судочинства України містить визначення терміну "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Таким чином, судом встановлено, що спірні правовідносини між учасниками справи, безпосередньо пов'язані із реалізацією права власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 2110100000:17:001:0523, яка в свою чергу належить на праві власності Ужгородській міській раді.
Спірні правовідносини стосуються права власності на земельну ділянку. Скасування у разі задоволення позову оскаржуваних рішень, прийнятих відповідачем, безумовно потягне позбавлення таких осіб прав власності на земельну ділянку, оскільки відпаде підстава набуття права.
Отже, позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею чи вирішення інших питань щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС України.
Враховуючи, що такий спір обумовлений порушенням або загрозою порушенням приватного права та інтересу, зокрема Ужгородської міської ради, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, незважаючи що до їх порушень, можливо, призвели певні управлінські дії суб'єктів владних повноважень, то такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, оскільки порушення прав вбачається у наслідках, які спричинені діями, рішеннями суб'єкта владних повноважень, які позивач вважає протиправними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень (дій) є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Те, що суб'єкт владних повноважень приймав участь у спірних правовідносинах шляхом прийняття рішень, вчинення дій, те що вказаний орган є стороною у справі - автоматично не означає, що спір є публічно-правовим і повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Визначальним є той фактор, яким саме чином впливає на права, свободи та інтереси (якими є наслідки) протиправної поведінки, прийнятих рішень для позивача.
А відтак, правовідносини у даній справі не відносяться до юрисдикції адміністративного суду, оскільки існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.
Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно статті 183 частини 1 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 183 частини 2 пункту 2 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.
З огляду на викладене, з врахуванням суті спірних правовідносин, суд вважає що даний позов не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства та у відповідності до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України необхідно закрити провадження у справі та роз'яснити позивачу, що за захистом своїх прав йому слід звертатися до суду цивільної юрисдикції.
Керуючись статтями 183, 238, 239, 248, 250 КАС України, суд, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 25 вересня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 30 вересня 2024 року.
СуддяС.Є. Гаврилко