про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/18155/24
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 серпня 2024 року по 12 вересня 2024 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні за 38 календарних днів (з 06 серпня 2024 року по 12 вересня 2024 року), виходячи із середньоденного грошового забезпечення за займаною посадою станом на день остаточного розрахунку.
Перевіряючи матеріали позовної заяви відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд враховує таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що він як особа з інвалідністю внаслідок війни II групи звільнений від сплати судового збору.
Дійсно, відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI) особи з інвалідністю II групи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Проте доказів того, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи на підтвердження вказаних підстав для звільнення від сплати судового збору до позовної заяви не додано.
Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону 3674-VI, додавши до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 .
Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті п'ятої Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551-XII).
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону № 3551-XII. Серед наданих Законом пільг відсутнє право на звернення до суду з вимогами у правовідносинах, пов'язаних із стягненням середнього заробітку.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI в сукупності з нормами Закону № 3551-XII дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з реалізацією їхнього правового статусу.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII .
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, зокрема, у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
Перевіряючи наявність підстав для звільнення позивача як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі суд виходить з того, що предметом спору цієї справи є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які врегульовані статтею 117 КЗпП України.
Таким чином вимоги позивача не пов'язані з порушенням права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, а тому суд дійшов висновку, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті на загальних підставах.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в ухвалі Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 140/362/24.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 за подачу до суду цього позову належить сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 3 028,00 грн х 0,4 х 1, де: 3 028,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачем у поданій позовній заяві).
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів шляхом подання до суду оригінала документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько