30 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/14832/24
категорія 111031200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (далі - позивач, ТОВ "Юнігран") до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2024 року № 00018815/0407.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про неправомірне проведення податковим органом повторної камеральної перевірки з того самого питання та за той самий період, а також те, що всупереч положенням Податкового кодексу України (далі - ПК України) оскаржуваний акт прийнято порушенням визначеного у ПК України п'ятнадцятиденного строку. З таких підстав вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, яке просить скасувати.
Ухвалою cуду від 12 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провадити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27 серпня 2024 року відповідач через підсистему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, у якому наполягає на дотриманні порядку винесення спірного індивідуального акта оскільки предметом попередньої камеральної перевірки згідно з актом від 15 листопада 2023 року № 19063/06-30-04-07 було своєчасність сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання у 2023 році, а камеральної перевірки, за результатом якої складено акт від 29 травня 2024 року № 12921/06-30-04-07 - своєчасність сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання у 2022 році. У своїх доводах відповідач покликається й на те, що граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників визначено у статті 102 ПК України, який складає 1095 днів та бере початок з дати фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, як і строк проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання.
У відповіді на відзив позивач зауважує на тому, що викладені відповідачем твердження не спростовують доводів пред'явленого позову, оскільки:
пунктом 86.8 статті 86 ПК України чітко визначені строки винесення податкових повідомлень-рішень за результатами проведення перевірок, які були порушені відповідачем при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом через 1,5 місяці після вручення акта камеральної перевірки, а не через 15 робочих днів. При цьому доводи позивача не стосуються строків давності визначення податкових зобов'язань, на чому помилково, як зазначає позивач, акцентує відповідач;
згідно зі статтею 76 ПК України камеральна перевірка не може проводиться вибірково, а проводиться суцільним порядком, тобто проводячи у 2023 році камеральну перевірку питання своєчасності сплати плати за землю за 2023 та 2022 року, відповідач безпідставно провів камеральну перевірку у 2024 році, перевіривши своєчасність сплати податку за 2022 рік;
податкове законодавство не передбачає можливості проводити повторну камеральну перевірку з одного й того ж питання. Оскільки за результатами аналогічної камеральної перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 15 листопада 2023 року № 19063/06-30-04-07 щодо своєчасності сплати податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за один і той самий період - 2022 рік, прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення на підставі повторно проведеної камеральної перевірки позивач вважає самостійною підставою для визнання цього рішення протиправним.
У додаткових письмових поясненнях відповідач заперечує повторне проведення у 2024 році камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю за 2022 рік, наполягаючи на тому, що згідно з положеннями пункту 76.3 статті 76 ПК України вправі провести камеральну перевірку своєчасності сплати грошового зобов'язання у межах 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Щодо строку винесення спірного індивідуального акта пояснює, що у зв'язку з неповерненням податковому органу повідомлення про вручення рекомендованого листа, яким направлявся акт перевірки платнику, відповідачем по факту виявлення вручення оформлено оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення.
У письмових запереченнях на ці додаткові пояснення на спростування доводів відповідача позивач акцентує на тому, що враховуючи вимоги пункту 76.1 статті 76 ПК України, при проведенні попередньої камеральної перевірки, оформленої актом від 15 листопада 2023 року № 19063/06-30-04-07, відповідач міг та зобов'язаний був, як стверджує позивач, перевірити своєчасність сплати податкових зобов'язань з земельного податку не лише за декларацією 2023 року, а й за декларацією з плати за землю за 2022 рік, яка також була предметом цієї перевірки. Натомість відповідачем з незрозумілих підстав було фактично пропущено період січень-травень 2022 року при перевірці сплати податкових зобов'язань по декларації за 2022 рік. Як наслідок, всупереч відсутності законодавчого дозволу щодо повторного проведення камеральної перевірки платника, відповідачем було проведено повторно перевірку сплати податкових зобов'язань з плати за землю по декларації за 2022 рік. Також наводить аналогічні попередньо викладеним доводи щодо порушення п'ятнадцятиденного строку винесення спірного акта.
У додаткових письмових поясненнях відповідач, покликаючись на висновки Верховного Суду у справах № 813/1790/18 та № 816/4605/15 стверджує про те, що деякі процедурні порушення, зокрема й щодо оформлення результатів контрольного заходу та строку прийняття податкових повідомлень-рішень не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника від відповідальності за порушення податкового законодавства, якщо платник не доведе добросовісного виконання податкового обов'язку. У цій справі, як зауважує відповідач, позивачем не оспорюється виявлене порушення й суду не надано доказів добросовісного виконання обов'язку зі сплати податку. Також наводить аналогічні вже викладеним доводи щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у межах 1095 днів з дня сплати податкового зобов'язання.
Розглянувши доводи та заперечення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
29 травня 2024 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та у порядку згідно з пунктом 76.2 статті 76 ПК України проведено камеральну перевірку щодо термінів сплати (перерахування) податку з плати за землю, про що складено акт № 12921/06-30-04-07 "Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з плати за землю ТОВ "Юнігран"".
Згідно з висновками камеральної перевірки встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з плати за землю за 2022 рік по декларації від 21 лютого 2022 року № 9036667828.
Акт перевірки направлено позивачу 29 травня 2024 року, який отримано позивачем 11 червня 2024 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи, не заперечується сторонами та не є спірним у цій справі.
На підставі висновку акта камеральної перевірки від 29 травня 2024 року № 12921/06-30-04-07 та на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 535 000 грн, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 53 500 грн.
Не заперечуючи висновки акта камеральної перевірки щодо порушення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з плати за землю за 2022 рік у сумі 535 000 грн, які покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення, підставами позову ТОВ "Юнігран" визначило те, що відповідач протиправно провів повторну камеральну перевірку з питання, охопленого попередньою камеральною перевіркою, а також те, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням п'ятнадцятиденного строку, визначеного пунктом 86.8 статті 86 ПК України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Як визначено у підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Інших обмежень чи заборон на проведення камеральних перевірок положення ПК України не містять.
У пункті 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, яка здійснюється виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
Згідно з актом від 15 листопада 2023 року № 19063/06-30-04-07 податковим органом проведено камеральну перевірку щодо термінів сплати (перерахування) узгодженого податкового (грошового) зобов'язання з плати за землю, за результатом якої встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з плати за землю за податковою декларацією з плати за землю за 2022 рік від 21 лютого 2022 року № 9036667828 та податковою декларацією за 2023 рік від 16 лютого 2023 року № 9026959664.
Згідно з актом від 29 травня 2024 року № 12921/06-30-04-07 відповідачем проведено камеральну перевірку щодо термінів сплати (перерахування) узгодженого податкового (грошового) зобов'язання з плати за землю, за результатом якої встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з плати за землю за податковою декларацією з плати за землю за 2022 рік від 21 лютого 2022 року № 9036667828.
На підставі акта від 29 травня 2024 року № 12921/06-30-04-07 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2024 року № 00018815/0407, яке є предметом оскарження у цій справі.
Роблячи висновки у постановах від 12 серпня 2021 року у справі № 240/2549/19 та від 18 червня 2020 року у справі № 820/3280/17 Верховний Суд, з-поміж іншого, зауважив на тому, що жодною нормою ПК України не передбачено обмежень у проведенні камеральних перевірок за аналогією з нормою пункту 78.2 статті 78 ПК України, якою заборонено контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки з питань, що вже були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, а тому урахування повторності проведеної камеральної перевірки з аналогічних питань визнано судом касаційної інстанції помилковим.
Отже доводи позивача про те, що відповідач не мав законних підстав у 2024 році для проведення камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання з плати за землю за 2022 рік, оскільки цей період охоплено попередньою камеральною перевіркою, проведеною у 2023 році, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм ПК України.
Як встановлено судом, за результатом проведеної камеральної перевірки згідно з висновками у акті від 29 травня 2024 року № 12921/06-30-04-07 ТОВ "Юнігран" порушило строки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю по декларації з плати за землю за 2022 рік від 21 лютого 2022 року № 9036667828 у сумі 535 000 грн, чим встановлено порушення правил сплати грошового зобов'язання, визначених у пункті 57.1 статті 57 ПК України.
За змістом вимог заявленого позову позивачем не оспорюється порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України щодо несвоєчасної сплати самостійно задекларованого грошового зобов'язання з плати за землю за 2022 рік по декларації від 21 лютого 2022 року № 9036667828, як і не висловлено заперечень відповідності форми податкового повідомлення-рішення встановленим вимогам.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про скасування спірного рішення контролюючого органу позивач посилається, зокрема, на порушення відповідачем строку прийняття податкового повідомлення-рішення.
Вирішуючи спірне питання суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Отже, податкові повідомлення-рішення за результатами проведення контролюючим органом, зокрема, камеральної перевірки приймаються протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Винятком не прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом вказаного строку є лише подання таким платником податків заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів.
Суд встановив, що не заперечується сторонами й не спростовано під час судового розгляду, Акт перевірки направлено позивачу 29 травня 2024 року, який ним отримано 11 червня 2024 року.
Позивач не зазначає та не наполягає, як і відповідач не стверджує, про подання платником податків зауважень до Акту перевірки від 29 травня 2024 року № 12921/06-30-04-07, а в матеріалах справи відсутні докази зворотнього.
Згідно з підпунктом 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить: 1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок; 2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом); 3) граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної; 4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк; 5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.
Аналіз оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дає підстави для висновку, що з його змісту можна з'ясувати суть порушення податкового законодавства, а також чітко встановити суму та підставу для застосування штрафу.
А тому суд зазначає, що процедурні порушення, які не вплинули на правильність визначення змісту податкового правопорушення, підстав та розміру донарахованого грошового зобов'язання/застосованих штрафних санкцій, та які не мали наслідком порушення прав платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання таких актів протиправними.
Порушення лише п'ятнадцятиденного строку прийняття податкового повідомлення-рішення при умові дотримання усіх інших вимог податкового законодавства та у разі встановленого податкового правопорушення, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків або застосовано штрафні санкції, не може бути єдиною та слугувати достатньою підставою для визнання його протиправним. При цьому суд визнає, що порушення строків прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення може бути однією з підстав визнання його протиправним.
У постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 810/5546/15 Верховний Суд зазначив про те, що встановивши, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.
Такі ж висновки підтримано Верховним Судом і в постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 826/12220/17, а в постанові від 13 липня 2023 року у справі № 420/14623/22 Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від такої позиції.
Щодо певних дефектів у процедурі прийняття рішення Верховний Суд неодноразово зауважував на тому, що не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, якщо воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.
Таку позицію викладено, до прикладу, у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, на яку обґрунтовано посилається відповідач. У цьому судовому рішенні Верховний Суд окреслив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Отже, не применшуючи важливості дотримання процедури прийняття рішень, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. При цьому слід враховувати й практику Європейського Суду з прав людини, за якою скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином суд вважає, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2024 року № 00018815/0407 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а оскаржуваний індивідуальний акт прийнято з відповідністю наведеними у частині третій статті 2 КАС України критеріями, а тому оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є безпідставними, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 КАС України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (вул. Шевченка, буд. 15, селище міського типу Гранітне, Малинський район, Житомирська область, 11634, код ЄДРПОУ 24584514) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2024 року № 00018815/0407 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
30.09.24